ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2011 р.Справа № 35/17-40-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Жекова В.І.,
Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Марінова І.І.
за участю представників сторін 18.05.2011р.:
від прокуратури –Кулага Ю.В.
від Ренійської міської ради Одеської області - не з’явився
від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 –ОСОБА_2
від Відділу Держкомзему у Ренійському районі Одеської області – не з’явився
за участю представників сторін 08.06.2011р.:
від прокуратури –Радянський О.Ю.
від Ренійської міської ради Одеської області - не з’явився
від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 –ОСОБА_2
від Відділу Держкомзему у Ренійському районі Одеської області – не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу
Прокурора Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Ренійської міської ради Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області
від 17.03.2011р.
у справі № 35/17-40-2011
за позовом Прокурора Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Ренійської міської ради Одеської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ Держкомзему у Ренійському районі Одеської області
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 14.04.2011р., яка надіслана учасникам процесу 15.04.2011р., розгляд апеляційної скарги призначено на 18.05.2011р.
Учасники судового процесу відповідно до ст.98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2011р. відповідно до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 08.06.2011р.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 08.06.2011р. за погодженням сторін, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
05.01.2011р. Прокурор Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Ренійської міської ради Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з залученням до участі у справі в якості третьої особи Відділу Держкомзему в Ренійському районі, в якому просив зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 00018 від 14.03.2005р. з Ренійською міською радою, встановивши розмір орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та викласти пункти Договору в такій редакції: пункт 2.1 договору оренди „Орендна плата вноситься щомісячно по 7139,09 грн.”, п.2.2 Орендна плата становиться орендарем у розмірах 3%-6,50 грн. за 1 квадратний метр в рік або 85669,05 грн. щорічно в грошовій формі, яка повинна вноситися орендарем на рахунок міської ради №33213812700403, п.2.4 „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2855635,00 грн.”.
В обґрунтування позову прокурор послався на те, що згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 24.11.2010р. за №20-20-03/725 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,319 га наданої приватному підприємцю ОСОБА_2 становить 2855635,00грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
21.01.2011р. Прокурор Ренійського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про зміну позовних вимог, в якій просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 00018 від 14.03.2005р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Ренійською міською радою і викласти пункти договору в такій редакції: пункт 2.1. договору оренди „Орендна плата вноситься щомісячно по 7139,09грн,” п.2.2. Орендна плата становить Орендарем у розмірах 3% - 6,50грн. за 1 квадратний метр в рік або 85669,05грн. щорічно в грошовій формі. Орендна плата вноситься Орендарем на рахунок міської ради №33213812700403, п.2.4. „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2855635,00грн.”
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2011 р. по справі № 35/17-40-2011 (суддя Гут С.Ф.) у позові відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним судовим рішенням Прокурор Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Ренійської міської ради Одеської області звернувся до Одеського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2011 р. скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що господарським судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення не вірно застосовані норми Закону України „Про оцінку землі”, Закону України „Про оренду землі”, Цивільного кодексу України.
Крім того, апелянт наполягає на тому, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.05.2003р. між Ренійською міською радою в особі міського голови Колевича С.С, з одного боку, орендодавець і приватним підприємцем ОСОБА_2, з іншого боку, орендар, було укладено договір оренди земельної ділянки за № 00018, за умовами якого Ренійська міська рада передає, згідно рішення Ренійської міської ради № 190 від 24 квітня 2003р., а приватний підприємець ОСОБА_2 приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 1,319 гектари, у тому числі 1,319 га під розміщення хлібозаводу (землі харчової промисловості) розташування та межі якої визначені на плані земельної ділянки, який додається до цього договору і є його невід’ємною частиною.
Згідно пункту 1.2. договору земельна ділянка, на якій розташовані будівлі і споруди хлібозаводу, надається в оренду строком на сорок дев’ять років.
Відповідно до пункту 1.3 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі Акту прийому-передачі, який повинен містити дані про якісну характеристику землі на момент передачі. Відповідно до цього пункту договору сторони повинні підписати Акт не пізніше 30 робочих днів з моменту підписання цього Договору.
Згідно пункту 1.4. договору ділянка є вільною від будь-яких обтяжень та обмежень у використанні за цільовим призначенням.
Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Ренійській районній філії ДЗК 14.03.2005р. за № 00018.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору, договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації. Строк дії договору становить 49 років з моменту набрання ним чинності.
Згідно пункту 2.1. договору орендна плата вноситься Орендарем щомісячно рівними долями в сумі 1121,15грн. на рахунок міської ради №33217815800403 МФО 282011 ОКПО 22508638, ВДК у Ренійському районі не пізніше 15 числа. У розмір орендної плати входить податок на землю.
Відповідно до пункту 2.2. орендна плата становить 1,02грн. за 1 метр квадратний(або 13453,8грн. щорічно, 659236,2грн., за весь період оренди (в грошовій формі).
Відповідно до акту прийому-передачі від 27.09.2002р. земельна ділянка загальною площею 1,319 га передана в натурі суб’єкту підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ренійської міської ради від 20.11.2008р. за №990-У „Об утверждении технической документации по нормативной денежной оценке земель населённого пункта г.Рени” вирішено затвердити технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м.Рені Одеської області, розроблену ДП „Центр державного земельного кадастру” Одеська регіональна філія, та ввести зазначену технічну документацію в дію з 01.01.2009р.
Відповідно до листа Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 21.07.2010р. було направлено на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 для підписання проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №00018 від 14.03.2005р., якою запропоновано на підставі ст. 7 Закону України „Про плату за землю”, Закону України „Про оцінку землі”, рішення від 21.11.2008р. №990-У та п.2.3. договору оренди, викласти в наступній редакції п.п.2.1., 2.2., 2.4. договору, а саме: п.2.1. договору оренди ”Орендна плата вноситься щомісячно по 7139,09грн.”, п.2.2. „Орендна плата становиться Орендарем у розмірах 3% - 6,50грн. за 1 квадратний метр в рік або 85669,05грн. щорічно в грошовій формі. Орендна плата вноситься Орендарем на рахунок міської ради №33213812700403”, п.2.4. „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2855635,00грн.”.
Відмова фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 від внесення змін до договору оренди стала підставою звернення прокурора із відповідним позовом до господарського суду у задоволенні якого було відмовлено повністю.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судове рішення яке оскаржується може бути залишено без змін, але з інших правових підстав.
Так відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки (розділ XIII ст.288 Податкового кодексу України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2.2. Договору встановлений, за згодою обох сторін, розмір орендної плати, що складає 1,02 грн. за квадратний метр. Пунктом 2.3. встановлений порядок індексації орендної плати.
Отже, виходячи зі змісту п. 2.2, 2.3 договору оренди обставини, на які посилається прокурор, як на підставу внесення змін до договору оренди в даному випадку відсутні, а прийняте орендодавцем - радою рішення щодо зміни нормативно-грошової оцінки землі не можуть бути підставою для зміни розміру орендної плати в діючому договорі, оскільки внесення такої зміни не кореспондується діючими приписами ЦК України та змісту самого договору.
Грошова оцінка земельних ділянок застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод.
Відповідно до вимог ст.289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Отже, грошова оцінка землі передує укладенню цивільно-правових угод в тому числі договорів оренди землі, а тому встановлення нової грошової оцінки земель породжує правові наслідки стосовно договорів оренди землі, укладених після її встановлення, та не є обов'язковою підставою для внесення до існуючого договору оренди земельної ділянки змін в частині розміру орендної плати.
Крім того, судова колегія апеляційної інстанції не може прийняти до уваги доводи скаржника стосовно того, що зміною умов договору у даному випадку є рішення щодо затвердження нової нормативної грошової оцінки земель у м. Рені, оскільки в силу вимог ст.58 Конституції України, закони на інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність особи.
Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що як при зверненні із позовом так і при зверненні з апеляційною скаргою прокурором порушені вимоги ст. 19 Закону України „Про прокуратуру”, оскільки зроблені посилання на законодавчі акти які втратили чинність. Так, обґрунтовуючи позов прокурор послався на приписи ст. ст. 2, 7 Закону України «Про плату за землю», який втратив чинність з 01.01.2011р. а позов подано 05.01.2011р., згідно Закону України від 02.12.2010 року № 22756 частини 4 та 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»виключено.
Аналогічних порушень прокурор припустися обґрунтовуючи апеляційну скаргу, яка датована 07.04.2011р.
При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні у справі докази надані відповідачем, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.
Отже, з огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судове рішення слід залишити без змін, але з інших правових підстав.
Керуючись ст.ст.77, 85,99,101-105 ГПК України,
колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2011р. зі справи № 35/17-40-2011 – залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
Жеков В.І.
Судді Картере В.І.
Пироговський В.Т.
Повний текст постанови підписано 10.06.2011р.