ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.06.11р.Справа № 15/5005/6926/2011
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк
до Закритого акціонерного товариства "Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ" в особі філії Закритого акціонерного товариства "Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ" у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
про стягнення 742,90 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Секретар судового засідання Шевцова В.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1., представник за довіреністю № 161 від 15.03.11р.
СУТЬ СПОРУ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк (далі- позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ." в особі філії закритого акціонерного товариства "Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ" у місті Дніпропетровську (далі-відповідач), про стягнення 742,09 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 1813/2005р. від 16.05.2005 року, в частині повернення майна, переданого позивачу за Договором, що дає йому підстави вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
14.06.11р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.
14.06.11р. до суду надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.
16.06.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 20.06.11р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За згодою представника відповідача, в судовому засіданні 20.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
16 травня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 1813/2005р.(далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого позивач передає а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно (далі - майно) –частину даху 10 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Красноармійськ, вул. Горького, буд. 53, що знаходиться на балансі Красноармійської філії Донецького національного технічного університету (надалі - Балансоутримувач).
Майно передається в оренду з метою розташування обладнання та антенно-фідерних пристроїв базової станції мобільного зв’язку та надання послуг мобільного зв’язку.
Відповідно до п. 2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
На виконання умов Договору позивачем було здійснено передачу майна, визначеного п.1.1. Договору. Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 16.05.2005 року.
Пунктом 10.1. Договору визначено, що Договір укладено строком на 360 днів, що діє з 16.05.2005 року до 11.05.2006 року. При цьому п. 10.6. визначає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
27.02.2007 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.05.2005 р. № 1813/2005р., що підтверджує пролонгацію Договору за згодою сторін після закінчення терміну його дії.
19.05.2010 року позивачем направлено в адреси відповідача лист № 11-06-04-05365 щодо договору оренди, в якому повідомлено про закінчення строку дії Договору оренди, відмову у продовжені дії Договору на новий строк та заявлено вимогу про повернення орендованого майна. Отримання листів підтверджується поштовими повідомленнями з відмітками про вручення від 25.05.2010 року та 26.05.2010 року.
Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, у разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Балансоутримувачу або юридичній особі, яку визначає Орендодавець. Орендар повертає майно Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендарем з моменту підписання сторонами, зазначеними в п. 2.4. договору, акта приймання передачі.
Пункт 2.5. Договору покладає обов’язок по складанню акта приймання-передачі на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.
За Договором оренди, у разі його припинення або розірвання, орендар зобов’язаний повернути Балансоутримувачу майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря (п. 5.7. Договору).
07.06.2010 року Балансоутримувач в своєму листі повідомив позивача про те, що відповідач не здійснив повернення майна, переданого в оренду, та не здійснив демонтаж антенно-фідерних пристроїв, встановлених на орендованій території.
З метою досудового врегулювання спору позивачем 20 липня 2010 року було направлено на адресу відповідача лист № 11-06-03-08053 від 16.07.2010 року в адресу відповідача щодо повернення орендованого майна, переданого за Договором. Отримання листів підтверджують поштові повідомлення з відмітками про вручення від 23.07.2010 року.
Зазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Пунктом 9.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Як зазначає позивач, після закінчення терміну дії договору, відповідач не повернув балансоутримувачу майно, чим в свою чергу порушив свої зобов'язання за Договором перед позивачем. У зв’язку з цим, на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано до сплати відповідачу неустойку в розмірі 742,90 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму неустойки в розмірі 742,90грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що за період з 28.05.2010 року по жовтень 2010 року відповідач сплатив на рахунок бюджету та балансоутримувачу 651,80грн. Сплачена сума була прийнята Орендодавцем як орендна плата. З таких підстав відповідач вважає, що розмір неустойки повинен бути зменшений на суму, що була сплачена та прийнята Орендодавцем як плата за оренду. Крім того, відповідач вважає, що позивач має право вимагати стягнення неустойки, що дорівнює 50% її розміру, оскільки платежі за Договором розподіляються у рівних частках між державним бюджетом та Балансоутримувачем.
При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом (п. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку ( ст. 173 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
З урахуванням того, що Орендодавець в місячний термін після закінчення строку дії Договору направив стороні повідомлення про відмову у продовжені дії Договору на новий строк, яка була отримана відповідачем 25.05.2010 року, припинення дії Договору слід вважати з моменту отримання даної відмови, тобто з 25.05.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
У разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, після закінчення строку дії вищезазначеного Договору –тобто з 25.05.2010 р., у відповідача відсутні правові підстави для користування спірним нерухомим майном, яке є власністю держави, та це майно повинно бути повернуте відповідачем балансоутримувачу.
Згідно ст.ст.48,50 Закону України "Про власність", Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Відповідач доказів щодо правомірності користування ним спірним майном після закінчення строку дії Договору або доказів укладання нового договору оренди відповідно до вимог чинного законодавства не надав. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що відповідачем не виконано свого обов'язку щодо повернення орендованого майна після припинення договору, а протилежне відповідачем не підтверджено, на нього покладається обов'язок щодо сплати неустойки у розмірі подвійної плати оренди, яка згідно розрахунку за період з 26.05.2010 р. по 31.10.2010 р., складає 1064,84 грн. При цьому, у зв’язку з переплатою відповідачем орендних платежів, сума неустойки за зазначений період на момент звернення до суду становить 742,90 грн.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення неустойки є правомірними. Але, враховуючи сплату відповідачем за період з травня по жовтень 2010р. позивачеві 651,80 грн. орендної плати за користування майном, з яких 303,55 грн. були перераховані на рахунок позивача, та за рахунок яких відбулося часткове погашення неустойки, а 348,25 грн. перераховані на рахунок Балансоутримувача, суд керуючись ст. 83 ГПК України, ст. 551 ЦК України, ст. 219 ГК України, вважає за можливе зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на суму здійсненої оплати –348,25 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача грн.394,65 грн. неустойки.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 551, 599, 610, 612. 764. 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 219, 283 Господарського процесуального України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 48, 50 Закону України "Про власність", ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства «Київстар»(49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 103-а, ЄДРПОУ 25017674) на користь Державного бюджету України (р/р 31115093700060, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач УДУ у м. Красноармійськ ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686579, МФО 834016) суму неустойки у розмірі 348,25 грн. (триста сорок вісім грн. 25 коп.).
Стягнути з Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства «Київстар»(49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 103-а, ЄДРПОУ 25017674) держмито у розмірі 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.) в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (ЄДРПОУ 24246786, р/р № 31118095700005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій”).
Стягнути з Дніпропетровської філії Приватного акціонерного товариства «Київстар»(49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 103-а, ЄДРПОУ 25017674) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (ЄДРПОУ 24246786, р/р №31217264700005 у відділенні банку ГУДКУ Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22050003).
В решті вимог - відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 23.06.11р.