ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/1433/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Розлуцькому Андрію Миколайовичу
за участю представників сторін:
позивача : Радзіковської І.Т.
відповідача : не з'явився
у відсутність прокурора
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95"
про: стягнення податкового боргу
ВСТАНОВИВ :
Прокурор м. Вінниці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Вінниці звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Перевіркою ДПІ у м. Вінниці встановлено, що станом на 01.03.2011 року за відповідачем рахується борг перед місцевим бюджетом по орендній платі за земельні ділянки в сумі 62153,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Про час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.39) та поштове відправлення що повернулись із зазначенням відділу зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.45).
За таких обставин, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, не повідомив про поважність причин неявки, суд вважає за можливе розглянути справу без участі останнього відповідно до положень статті 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Прокуратурою м. Вінниці проведено перевірку в ДПІ м. Вінниці, щодо додержання товариством з обмеженою відповідальністю "Крок-95", вимог земельного та податкового законодавства, в частині додержання підприємствами строків сплати орендної плати за землю та земельного податку.
Відповідною перевіркою встановлено, що станом на 01.03.2011 року у відповідача перед місцевим бюджетом виник борг по орендній платі за земельні ділянки у сумі 62153,00 грн.
Заборгованість відповідача підтверджується податковою декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з червня по грудень 2010 року, обліковою карткою платника станом на 23.02.2011 року, розрахунком суми позову станом на 23.02.2011 року та становить 62153,00 грн.
Позивачем вживались заходи щодо отримання податкового боргу, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема направлялись перша податкова вимога № 1/860 від 05.08.2010 року (а.с.17), друга податкова вимога № 2/1063 від 10.09.2010 року (а.с.13). Вказані податкові вимоги відповідачу не вручено, про що складено акти про причини неможливості вручення податкової вимоги платнику податків за юридичною адресою від 10.08.2010 року та 13.09.2010 року, а тому дані вимоги розміщено на дошці податкових оголошень в ДПІ у м. Вінниці.
Відповідно до абз. 4 п.п 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Отже, дані податкові вимоги вважаються врученими відповідачу та не оскарженими, а податкова заборгованість узгодженою.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю", власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про плату за землю", податкове зобов’язання із земельного податку, а також орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.
Відповідно до п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 вказаного кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У встановлений строк для погашення податкового зобов’язання, відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання з орендної плати, визначену в поданій ним податковій декларації.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статті 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95"(вул. Цимлянська, 2, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20115923 , 21000 ) в рахунок погашення податкового боргу у сумі 62153,00 (шістдесят дві тисячі сто п'ятдесят три грн. 00 коп)грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна