Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2011 року Справа № 2а-3293/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                               Пляшкової К.О.,

при  секретарі:                    Зацепіній Ю.В.,

за участю представників

позивача:                              ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.01.2011),

першого відповідача:           ОСОБА_2 (довіреність № 22/10 від 23.03.2011),

другого відповідача:                    ОСОБА_3 (довіреність № 14-12/1-7 від 31.12.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, у якому позивач просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000142360/0 від 21.03.2011;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Компанія «Транспеле» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 138294,00 грн., серпень 2010 року на суму 121338,00 грн., вересень 2010 року  на суму 94772,00 грн., листопад 2010 року на суму 113149,00 грн., на загальну суму 685020,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням № 0000142360/0 від 21.03.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 685020 грн., з огляду на таке.

Відповідно до п.п.а п.1.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг). Позивачем фактично сплачено суму ПДВ заявлену до бюджетного відшкодування постачальникам товарів, що підтверджено у тому числі довідками Ленінської МДПІ у м. Луганську: № 703/23-616/13378964 від 21.09.2010, № 837/23-616/13378964 від 24.11.2010, № 737/23-616/13378964 від 15.10.2010, № 35/23-616/13378964 від 07.02.2011, № 102/23-616/13378964 від 21.03.2011.

У довідках вказано, що розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. ТОВ «Компанія «Транспеле» до перевірки надано банківські виписки, платіжні доручення, на яких є штамп банку, що підтверджує дійсність оплати підприємством товару на адресу постачальників товарів (послуг). Фактичне отримання товару (послуг) підтверджується податковими накладними та актами виконаних робіт. Отримані податкові накладні відповідають вимогам п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Посилання відповідача на те, що відмова у бюджетному відшкодуванні викликана неможливістю підтвердити сплату ПДВ усіма суб’єктами ланцюга постачання товару є необґрунтованими. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від підтвердження бюджетного відшкодування з ПДВ, у тому числі у зв’язку із неотриманням результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, а також не підтвердження факту надходження до бюджету сум ПДВ, що включені ТОВ «Компанія «Транспеле» до податкового кредиту.

ТОВ «Компанія «Транспеле» вважає, що проведення зустрічної перевірки по ланцюгам постачання до виробника чи імпортера є зайвою вимогою та непотрібним з огляду на чинне законодавство України.

Невиконання контрагентом свого зобов’язання по сплаті ПДВ до бюджету тягне настання відповідальності та негативних наслідків саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник першого відповідача - Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.183-185 том 1), у яких зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Компанія «Транспеле» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року.

Підставою для проведення такої перевірки стало те, що за результатами попереднього аналізу Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання виявлено можливі порушення податкового законодавства ТОВ «Компанія «Транспеле».

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.03.2011 № 102/23-616/13378964, яким встановлено порушення п.1.8, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Компанія «Транспеле» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по деклараціях за липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року на загальну суму 685020,00 грн.

Таких висновків фахівці інспекції дійшли з огляду на те, що ТОВ «Компанія «Транспеле» безпідставно віднесло до податкового кредиту зазначеного періоду суми ПДВ, у зв’язку із не підтвердженням сплати податку по ланцюгу постачання (відсутність контрагентів за місцезнаходженням, відсутність первинних документів на підтвердження укладання та виконання господарських операцій).

Право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов’язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов’язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди – відшкодування ПДВ з Державного бюджету України, у разі доведення, що платник податків діяв без належної обачності й обережності, і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов’язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську встановлено розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов’язаннями його контрагентів, що свідчить про відсутність законної господарської діяльності та намагання спричинити безпідставні витрати з бюджету, шляхом незаконного отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, Ленінська МДПІ у м. Луганську вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 № 0000142360, яким ТОВ «Компанія «Транспеле» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціях за липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року на загальну суму 685020,00 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню в судовому порядку.

Представник першого відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях.

Представник другого відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.178 том 1), у яких зазначив, що згідно п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Ленінською МДПІ у м. Луганську відповідний висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування не надавався, тому відшкодування ПДВ не проводилось.

Відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків,  на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України № 82/245 від 27.04.2004, відшкодування податку на додану вартість проводиться за рішенням суду.

На теперішній час до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області не надходило ніяких документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість.

Представник другого відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобов’язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то у відповідності із п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на дату виникнення спірних правовідносин):

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

в) залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

г) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п.7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» (далі – ТОВ «Компанія «Транспеле») зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради від 24.10.1996 за № 1 382 120 0000 005732, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 487114 (а.с.116 том 1).

Позивача взято на податковий облік Ленінській МДПІ у м. Луганську з 24.10.1996 за № 15 та зареєстровано платником ПДВ, про що видано свідоцтво платника ПДВ від 14.01.2003 № 17309905, індивідуальний податковий номер – 133789612369.

ТОВ «Компанія «Транспеле» як платник податку на додану вартість подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, якою визначило суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 138294,00 грн., а також додатки 1-5 до податкової декларації, а саме: розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ; довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування; розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.166-177 том 1).

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Транспеле» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2010 року, за результатами якої складено довідку від 21.09.2010 № 703/23-616/13378964 (а.с.11-25 том 1).

У висновках довідки від 21.09.2010 № 703/23-616/13378964 зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити залишок заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року на суму 138294,00 грн., що пов’язано з від слідкуванням ланцюга постачання товарів (послуг) в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350 з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 20.10.2009 № 568.

З викладеного вбачається, що відповідачем проведеною перевіркою порушень не встановлено.

ТОВ «Компанія «Транспеле» як платник податку на додану вартість подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, якою визначило суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 121338,00 грн., а також додатки 1-5 до податкової декларації, а саме: розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ; довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування; розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.154-165 том 1).

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Транспеле» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства у банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2010 року, за результатами якої складено довідку від 15.10.2010 № 737/23-616/13378964 (а.с.26-35 том 1).

У висновках довідки від 15.10.2010 № 737/23-616/13378964 зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити залишок заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року на суму 121338,00 грн., що пов’язано з від слідкуванням ланцюга постачання товарів (послуг) в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350 з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 20.10.2009 № 568.

З викладеного вбачається, що відповідачем проведеною перевіркою порушень не встановлено.

ТОВ «Компанія «Транспеле» як платник податку на додану вартість подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, якою визначило суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 94772,00 грн., а також додатки 1-5 до податкової декларації, а саме: розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ; довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування; розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.142-153 том 1).

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Транспеле» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2010 року, за результатами якої складено довідку від 24.11.2010 № 837/23-616/13378964 (а.с.36-49 том 1).

У висновках довідки від 24.11.2010 № 837/23-616/13378964 зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити залишок заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року на суму 94772,00 грн., що пов’язано з від слідкуванням ланцюга постачання товарів (послуг) в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350 з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 20.10.2009 № 568.

З викладеного вбачається, що відповідачем проведеною перевіркою порушень не встановлено.

ТОВ «Компанія «Транспеле» як платник податку на додану вартість подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, якою визначило суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 113149,00 грн., а також додатки 1-5 до податкової декларації, а саме: розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ; довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування; розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.129-141 том 1).

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Транспеле» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у жовтні 2010 року, за результатами якої складено довідку від 07.02.2011 № 35/23-616/13378964 (а.с.50-68 том 1).

У висновках довідки від 07.02.2011 № 35/23-616/13378964 зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити залишок заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року на суму 113149,00 грн., що пов’язано з від слідкуванням ланцюга постачання товарів (послуг) в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350 з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 20.10.2009 № 568, та з проведенням додаткового комплексу заходів, згідно наказу ДПА України від 18.04.2008 № 266.

З викладеного вбачається, що відповідачем проведеною перевіркою порушень не встановлено.

ТОВ «Компанія «Транспеле» як платник податку на додану вартість подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, якою визначило суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 217467,00 грн., а також додатки 1-5 до податкової декларації, а саме: розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ; довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування; розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.117-128 том 1).

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Транспеле» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства у банку за липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні-серпні 2010 року, жовтні-листопаді 2010 року, за результатами якої складено акт від 21.03.2011 № 102/23-616/13378964 (а.с.69-90 том 1).

Як зазначено в акті перевірки, неможливе підтвердження фактів виникнення податкових зобов’язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт надмірної сплати суми ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, що передбачено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

По ланцюгам постачання неможливо проведення зустрічних перевірок та не має можливим підтвердити факт надмірної сплати податку як це передбачено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а також не можливо встановити період виникнення податкових зобов’язань по всьому ланцюгу постачання, як це зазначено у п.п.7.3.1 ст.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У висновках акта перевірки від 21.03.2011 № 102/23-616/13378964 зазначено, що на порушення п.1.8 с.1, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Компанія «Транспеле» неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку

- за липень 2010 року на суму 138294,00 грн.,

- за серпень 2010 року на суму 121338,00 грн.,

- за вересень 2010 року на суму 94772,00 грн.,

- за листопад 2010 року на суму 113149,00 грн.,

- за грудень 2010 року на суму 217467,00 грн.

Ленінською МДПІ у м. Луганську податковим повідомленням-рішенням форми «В1» від 21.03.2011 № 0000142360/0 за встановлені порушення, викладені в акті перевірки від 21.03.2011 № 102/23-616/13378964, зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 685020,00 грн., у тому числі: за липень 2010 року на суму 138294,00 грн., за серпень 2010 року на суму 121338,00 грн., за вересень 2010 року на суму 94772,00 грн., за листопад 2010 року на суму 113149,00 грн., за грудень 2010 року на суму 217467,00 грн. (а.с.6 том 1).

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) право на отримання суми бюджетного відшкодування пов’язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість» не пов’язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг).

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.

Також суд вважає, що порушення Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача та контрагентами контрагентів позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача та контрагентів контрагентів позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що, як зазначено у статуті ТОВ «Компанія «Транспеле» (а.с.104-115 том 1), предметом діяльності товариства є:

- внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним, залізничним, повітряним, морським, річковим та іншими видами транспорту;

- надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів;

- організація ремонту та технічного обслуговування автомобільного транспорту, виготовлення та ремонт автомобільних тентів, ремонт та обмін автомобільних шин;

- організація оптової та роздрібної торгівлі автомобільним транспортом, причепами та напівпричепами, запасними частинами до транспортних засобів, паливно-мастильними матеріалами, автомобільними шинами, а також всіма іншими товарними групами, включаючи алкогольні напої та тютюнові вироби;

- торговельно-посередницька діяльність та інше.

З акта перевірки від 21.03.2011 № 102/23-616/13378964 вбачається, що причиною виникнення суми ПДВ є операції з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Основними постачальниками ТОВ «Компанія «Транспеле» були:

у червні 2010 року – ТОВ «НК-Артеміда Ойл» (ідентифікаційний код 34900226) згідно договору від 01.04.2009 № 104 реалізувало бензин та дизельне паливо на загальну суму 1568926,73 грн., у т.ч. ПДВ 261487,79 грн.; ТОВ «Континент Нафто Трейд» (ідентифікаційний код 33681103) згідно договору  від 28.01.2009 № СК-92 бензин на загальну суму 1156042,00 грн., у т.ч. ПДВ 192673,7 грн.; ТОВ з ІІ «Вольво Україна» (ідентифікаційний код 30176505) згідно договору від 22.07.2008 № ГО-2008 запчастини на загальну суму 630658,45 грн., у т.ч. ПДВ 105109,73 грн.;

у липні 2010 року - ТОВ «НК-Артеміда Ойл» (ідентифікаційний код 34900226) згідно договору від 01.04.2009 № 104 реалізувало бензин та дизельне паливо на загальну суму 1623945,96 грн., у т.ч. ПДВ 270657,66 грн.; ТОВ «Континент Нафто Трейд» (ідентифікаційний код 33681103) згідно договору  від 28.01.2009 № СК-92 бензин на загальну суму 1197530,79 грн., у т.ч. ПДВ 199588,48 грн.; ТОВ з ІІ «Вольво Україна» (ідентифікаційний код 30176505) згідно договору від 22.07.2008 № ГО-2008 запчастини на загальну суму 339122,18 грн., у т.ч. ПДВ 56520,36 грн.; ТОВ «Транс-сервіс» (ідентифікаційний код 24194233) згідно договору № 09.04.02 від 09.04.2002 поставило автозапчастини та масло моторне на загальну суму 339094,44 грн., у т.ч. ПДВ 56515,74 грн.;

у серпні 2010 року - ТОВ «НК-Артеміда Ойл» (ідентифікаційний код 34900226) згідно договору від 01.04.2009 № 104 реалізувало бензин та дизельне паливо на загальну суму 1304999,96 грн., у т.ч. ПДВ 217499,99 грн.; ТОВ «Континент Нафто Трейд» (ідентифікаційний код 33681103) згідно договору  від 28.01.2009 № СК-92 бензин на загальну суму 1040398,33 грн., у т.ч. ПДВ 173399,72 грн.; ТОВ з ІІ «Вольво Україна» (ідентифікаційний код 30176505) згідно договору від 22.07.2008 № ГО-2008 запчастини на загальну суму 515325,5 грн., у т.ч. ПДВ 85887,59 грн.;

у жовтні 2010 року – ТОВ «ЛАА Транс» (ідентифікаційний код 31718995) згідно договору від 01.04.2009 № 104 реалізувало авто послуги на загальну суму 229266,06 грн., у т.ч. ПДВ 38211,04 грн.; ТОВ «Континент Нафто Трейд» (ідентифікаційний код 33681103) згідно договору  від 28.01.2009 № СК-92 бензин на загальну суму 1023061,48 грн., у т.ч. ПДВ 170510,26 грн.; ТОВ з ІІ «Вольво Україна» (ідентифікаційний код 30176505) згідно договору від 22.07.2008 № ГО-2008 запчастини на загальну суму 281016,42 грн., у т.ч. ПДВ 46836,08 грн.; ТОВ «Транс-сервіс» (ідентифікаційний код 24194233) згідно договору № 09.04.02 від 09.04.2002 поставило автозапчастини та масло моторне на загальну суму 260321,83 грн., у т.ч. ПДВ 43386,97 грн.; ТОВ «Евр Компані» (ідентифікаційний код 37112385) згідно договору постачання палива на умовах товарного кредиту від 22.09.2010 № А-00000040 реалізувало бензин, дизельне паливо на загальну суму 1329336,44 грн., у т.ч. ПДВ 221556,07 грн.;

у листопаді 2010 року - ТОВ «Евр Компані» (ідентифікаційний код 37112385) згідно договору постачання палива на умовах товарного кредиту від 22.09.2010 № А-00000040 реалізувало бензин, дизельне паливо, сума ПДВ 282395,3 грн.; ТОВ з ІІ «Вольво Україна» (ідентифікаційний код 30176505) згідно договору від 22.07.2008 № ГО-2008 запчастини, сума ПДВ 177342,15 грн.; ТОВ «Континент Нафто Трейд» (ідентифікаційний код 33681103) згідно договору  від 28.01.2009 № СК-92 бензин, сума ПДВ 171055,00 грн.; ТОВ «ЛАА Транс» (ідентифікаційний код 31718995) згідно договору від 01.04.2009 № 104 реалізувало авто послуги, сума ПДВ 77920,34 грн.

З вищевикладеного вбачається, що ТОВ «Компанія «Транспеле» укладалися договори з метою здійснення своєї основної господарської діяльності, визначеної у статуті, тобто товарно-матеріальні цінності придбавалися позивачем для використання у господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та фактичну сплату позивачем – отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні товару постачальникам таких товарів, які включені до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року.

Так, представниками позивача до матеріалів справи були долучені копії податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акти приймання-передавання виконаних робіт, оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні.

Вищевказані документи були надані позивачем першому відповідачу при здійсненні останнім позапланових виїзних документальних перевірок.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що, відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у першого  відповідача при здійсненні перевірок не виникло, про що зазначено у довідках № 703/23-616/13378964 від 21.09.2010, № 837/23-616/13378964 від 24.11.2010, № 737/23-616/13378964 від 15.10.2010, № 35/23-616/13378964 від 07.02.2011 та акті перевірки від 21.03.2011 № 102/23-616/13378964, що, також, підтверджено представником першого відповідача у судовому засіданні.

Представником Ленінської МДПІ у м. Луганську не доведено суду правомірності прийнятого рішення-повідомлення № 0000142360/0 від 21 березня 2011 року, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 03 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 08 червня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0000142360/0 від 21 березня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» (місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, вул. Переяславська, 50, код за ЄДРПОУ 13378964) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 138294,00 грн. (сто тридцять вісім тисяч двісті дев’яносто чотири гривні), серпень 2010 року на суму 121338,00 грн. (сто двадцять одна тисяча триста тридцять вісім гривень), вересень 2010 року  на суму 94772,00 грн. (дев’яносто чотири тисячі сімсот сімдесят дві гривні), листопад 2010 року на суму 113149,00 грн. (сто тринадцять тисяч сто сорок дев’ять гривень) на загальну суму 685020,00 грн. (шістсот вісімдесят п’ять тисяч двадцять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» (місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, вул. Переяславська, 50, код за ЄДРПОУ 13378964) судовий збір у розмірі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок).

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 08 червня 2011 року.

           СуддяК.О. Пляшкова