Категорія №8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2011 року Справа № 2а-7668/10/1270
головуючого – судді - Петросян К.Є.,
при секретарі – Ковіній І.В.,
за участю сторін:
представника позивача – ОСОБА_1 (дов. №27/07-1 від 27.07.2010),
представника відповідача – не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
07.10.2010 позивач ТОВ «Східна вугільна компанія» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.07.2010 за №0000881640/0 та від 29.09.2010 за №0000881640/1, в обґрунтування якого зазначив наступне.
На підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток та податку на додану вартість ДПІ у м.Свердловську Матвієнко Л.О. з 16.06.2010 по 15.07.2010 проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Східна вугільна компанія», поданої за травень 2010 року в електронному вигляді.
За результатами перевірки ДПІ в м.Свердловську було складено акт від 15.07.2010 за №873-15-10-32727602 «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 28.07.2010 за №0000881640/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року.
03.08.2010 позивачем до ДПІ в м.Свердловську було подано скаргу від 02.08.2010 за №220 на зазначене вище повідомлення-рішення.
29.09.2010 ДПІ в м.Свердловську було винесено рішення про результати розгляду первинної скарги за №14997/23-20, яким податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 за №0000881640/0 на суму 774,00 грн. було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення. За результатами розгляду скарги було видано повідомлення-рішення від 29.09.2010 за №0000881640/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року.
Позивач вважає вказані рішення прийнятими із порушенням норм податкового законодавства з наступних підстав.
Посилання в акті перевірки №873-15-10-32727602 від 15.07.2010 на акти від 06.04.2010 за №370/23/32727602 та від 13.05.2010 за №528-15-10-32727602, якими також на думку позивача, неправомірно зменшено суми, що підлягали зарахуванню до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, є неправомірними, оскільки позивачем оскаржені у судовому порядку прийняті на підставі вказаних актів податкові повідомлення-рішення.
Обґрунтування того, що діяльність підприємства в зазначених періодах є господарською діяльністю, було неодноразово надано раніше запереченнями до актів перевірки від 06.04.2010 за №370/23/32727602 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Східна вугільна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2009, акту від 15.07.2010 за №872/23/32727602 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Східна вугільна компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2009 по 31.03.2010 відповідно до затвердження плану перевірки» та численними поясненнями в період перевірки. Також нормативно обґрунтовані доводи із посиланням на нормативні акти податкового законодавства України щодо хибності доводів та висновків ДПІ викладених як у акті перевірки від 06.04.2010 за №370/23/32727602 так і в акті документальної невиїзної (камеральної) перевірки №528-15-10-32727602 від 13.05.2010.
Всі витрати, які були понесені ТОВ «Східна вугільна компанія» у перевіряємому періоді, у тому числі витрати, пов’язані з відкачкою води з шахти, були понесені під час господарської діяльності, в ході якої підприємство працювало в межах видів діяльності, передбачених статутом підприємства, та у зв’язку із підготовкою та організацією видобування вугілля, що підтверджено первинними документами, які були надані під час перевірки і правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, пов’язані з відкачкою води, виплатою заробітної плати працівникам, сплатою податків і зборів та іншими господарськими витратами.
Крім того, обов’язковими умовами здійснення господарської діяльності ТОВ «Східна вугільна компанія» на ш.Володарського є дотримання природоохоронного законодавства. Всі витрати підприємства у перевіряємому періоді були обумовлені в тому числі і дотриманням природоохоронного законодавства, а тому безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю.
У зв’язку із викладеним, позивач вважає, що ТОВ «Східна вугільна компанія» має право на податковий кредит з понесених витрат згідно п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому просить суд повідомлення-рішення від 28.07.2010 за №0000881640/0 та від 29.09.2010 за №0000881640/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року визнати протиправним та скасувати у повному обсязі; а також зобов’язати ДПІ в м.Свердловську відобразити у картці особового рахунку по податку на додану вартість ТОВ «Східна вугільна компанія» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню з податку на додану вартість в розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, пояснив суду, що відповідно до акту про результати документальної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 15.07.2010 за №873-15-10-32727602 на підставі п.п.7.7.5 та 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та повідомленням-рішенням, виданим на його підставі, від 28.07.2010 за №0000881640/0 та від 29.09.2010 за №0000881640/1, відповідачем було протиправно зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних періодів у сумі 774,00 грн., задекларовану позивачем за травень 2010 року.
Протиправність зазначених висновків акту перевірки та виданих на його підставі оскаржуваних повідомлень-рішень полягає у тому, що зазначену суму ПДВ у розмірі 774,00 грн. було правомірно на підставі п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відображено позивачем у рядку 25.2 декларації з ПДВ за травень 2010 року, є податком на додану вартість основних засобів, придбаних у минулих періодах.
Зазначена сума ПДВ у розмірі 774,00 грн. є податком на додану вартість у складі основних засобів, придбаних раніше:
- податкова накладна №1235 від 13.04.2010 (продавець – ТОВ «Тенері») на суму 2810,66 грн. з ПДВ, з яких ПДВ у складі основних засобів складає 273,17 грн.;
- податкова накладна №3029 від 23.04.2010 (продавець – ГП «Луганський експертно-технічний центр ННИИ ПБ и ОТ») на суму 3004,98 грн. з ПДВ, з яких ПДВ у складі основних засобів складає 500,83 грн.
Акт перевірки від 15.07.2010 за №873-15-10-32727602 враховував попередні акти (№370/23/32727602 від 06.04.2010 та наступні, що слідували зазначеному), які стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваних №2а-5817/10/1270 повідомлень-рішень. З урахуванням викладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до раніше наданих заперечень суду пояснив наступне.
ДПІ в м.Свердловську було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Східна вугільна компанія», поданої за травень 2010 року в електронному вигляді (дата реєстрації в податковому органі – 15.06.2010. вх.№9002066433).
На підставі акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 15.07.2010 №873-15-10-32727602, ДПІ в м.Свердловську було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 №0000881640/1 (в результаті адміністративного оскарження) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Східна вугільна компанія» п.п. 7.7.5 п.7.7 та п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В матеріалах перевірки враховано результати планової перевірки (акт від 06.04.2010 №370-23-32727602 за період з 01.04.2007 по 31.12.2009), позапланової невиїзної (камеральної) перевірки декларацій з ПДВ за січень-березень 2010 року (акт від 13.05.2010 №528-15-10-32727602) та позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року (акт від 15.07.2010 №872/23-32727602), а саме:
1. За результатами планової документальної перевірки за період з 01.04.2007 по 31.12.2009:
- зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) всього у сумі 650063,00 грн.;
- зменшено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації за грудень 2009 року на загальну суму 129717 (рядок 22.2 декларації з ПДВ за грудень 2009 року).
2. За результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки за період січень-березень 2010 року:
- зменшено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціях січень-березень 2010 року на загальну суму 364955 грн. (рядок 22.2 декларацій з ПДВ).
3. За результатами позапланової документальної невиїзної перевірки за квітень 2010 року:
- зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) всього у сумі 944312 грн.;
- зменшено суму бюджетного відшкодування у сумі 200423 грн.;
- зменшено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту податкового періоду до декларації за квітень 2010 року на загальну суму 93588 грн. (рядок 22.2 декларації).
В ході проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з ПДВ за травень було встановлено, що в порушення п.5.12.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 (у редакції наказу від 15.06.2005 №213) ТОВ «Східна вугільна компанія» не відображено в рядку 23.4 податкової декларації з ПДВ результати документальних перевірок на загальну суму 1144735 грн., та відповідно невірно були заповнені рядки декларації:
- рядок 24 (залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду з вирахуванням суми податку, який підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду);
- рядок 25 (сума, що підлягає відшкодуванню);
- рядок 26 (залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду).
Не погодившись з висновками попередніх актів перевірок ТОВ «Східна вугільна компанія» надало до ДПІ декларацію за травень 2010 року без врахування результатів попередніх перевірок, та заявило бюджетне відшкодування у сумі 774 грн. (рядок 25 декларації).
Таким чином, представник відповідача зазначає, що з урахуванням результатів попередніх перевірок, фактично показник рядка 24 декларації з ПДВ за травень 2010 року повинен дорівнювати 0 грн. Тобто, ТОВ «Східна вугільна компанія» безпідставно заявило в декларації з ПДВ за травень 2010 року суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 774 грн.
Щодо посилання позивача на необґрунтований висновок ДПІ в м.Свердловську щодо безпідставно віднесених до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) постачальникам (виконавцям) податку на додану вартість за товари, роботи (послуги), які в перевіреному періоді не використовувались в господарській діяльності підприємства та щодо безпідставно заявленого ТОВ «Східна вугільна компанія» бюджетного відшкодування з ПДВ, відповідач зазначив наступне.
Відповідно до п.4.1 ст.4 статуту ТОВ «Східна вугільна компанія», основним предметом діяльності товариства є отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності.
Перевіркою головних книг, матеріальних звітів, оборотних відомостей, відомостей нарахування заробітної плати не встановлено процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо, встановлено відсутність оприбуткування результатів виробничого процесу (готової продукції чи залишків незавершеного виробництва). Таким чином, і придбання товарів, робіт та послуг, пов’язаних з виробництвом та випуском продукції, відсутнє.
В ході перевірки з’ясовано, що в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року по рядку 01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» ТОВ «Східна вугільна компанія» задекларовано дохід від продажу товарів (робіт, послуг) у сумі 4,6 тис. грн. При цьому, в рядку 04.1 декларації «витрати на придбання товарів (робіт та послуг)» підприємством з 01.01.2010 по 30.03.2010 задекларовано витрати у сумі 1641,6 тис. грн. Тобто, практично при відсутності доходу ТОВ «Східна вугільна компанія» декларує значні суми витрат на придбання товарів (робіт, послуг).
До перевірки надано укладений ТОВ «Східна вугільна компанія» договір оренди державного майна від 27.05.2009 №003207/09, відповідно до якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (орендодавець) передає, а ТОВ «Східна вугільна компанія» (орендар) приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Водовідливний комплекс шахти імені В.Володарського» державного підприємства «Укршахтгідрозахист» (майно), що розташований за адресою: Луганська область, м.Свердловськ, смт.Володарськ. Вказане майно передається з метою реалізації інвестиційного проекту створення шахти та видобутку вугілля. Власником орендованого майна залишається держава. Орендна плата перераховується в Державний бюджет України.
Згідно з нормами Закону України Про інвестиційну діяльність« від 18.09.1991 із змінами та доповненнями – інвестиційна діяльність здійснюється при наявності об’єктів та суб’єктів (інвестори та учасники) інвестиційної діяльності. Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності є договір (угода).
Ні в ході перевірки, ні під час розгляду скарги договір (угоду) про інвестиційну діяльність ТОВ «Східна вугільна компанія» до перевірки не надало.
Крім того, ТОВ «Східна вугільна компанія» в перевіряємому періоді здійснювало заходи щодо підготовки та організації видобування в майбутньому на полі ім. В.Володарського вугілля кам’яного. Таким чином, витрати, пов’язані з цим процесом, підприємство повинно було рахувати як витрати майбутніх періодів.
Всі витрати, пов’язані з підготовкою до видобування вугілля в майбутніх періодах, позивач повинен був враховувати як витрати майбутніх періодів, щоб у подальшому, з початком здійснення виробництва продукції, частками включати їх до складу витрат звітних періодів.
ТОВ «Східна вугільна компанія» за період з квітня по грудень 2009 року та за січень 2010 року подало до ДПІ в м.Свердловську декларації з податку на додану вартість, в яких по рядку 1 задекларувало відсутність операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
В декларації з податку на додану вартість за лютий-березень 2010 року по рядку 1 (колонка А) ТОВ «Східна вугільна компанія» задекларувало обсяг операцій без ПДВ, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків на загальну суму 4637 грн., в тому числі за лютий 4498 грн. (реалізація б/у каната), за березень – 139 грн. (послуги оренди приміщення).
Тобто, на думку відповідача, дані податкової звітності свідчать про відсутність господарської діяльності на підприємстві.
В порушення п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Східна вугільна компанія» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень-квітень 2010 року суму сплаченого (нарахованого) постачальникам (виконавцям) податку на додану вартість за товари, роботи (послуги), які в перевіреному періоді не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства на загальну суму 459443 грн. (в тому числі січень – 141831 грн., лютий – 128802 грн., березень – 95222 грн., квітень – 93588 грн.).
Не погодившись з виносками актів попередніх перевірок ТОВ «Східна вугільна компанія» надало до ДПІ декларацію з ПДВ за травень 2010 року без урахування результатів попередніх перевірок (планової та позапланової (камеральної).
В перевіреній декларації позивачем заявлено (без урахування результатів попередніх перевірок) в рядку 25 суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 774,00 грн., та в рядку 26 залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1037126 грн.
Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.7.1, 7.7.2, 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Східна вугільна компанія» у квітні завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 774 грн., яка зазначена в розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року; завищено залишок від’ємного значення, яки після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду у сумі 1037126 грн.; завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за квітень 2010 року на суму 105308 грн.
Враховуючи зазначене, ТОВ «Східна вугільна компанія» завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів у сумі 774 грн. та завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1037126 грн. Тому, податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 №0000881640/0 та податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 №0000881640/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774,00 грн. є правомірним та законним. Просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Східна вугільна компанія» відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія», ідентифікаційний код 32727602, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 12.11.2003 року, що підтверджується свідоцтвом серії А 00 № 304464 про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.47), знаходиться у відповідача на обліку, як платник податків.
На підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток та податку на додану вартість ДПІ у м.Свердловську Матвієнко Л.О. з 16.06.2010 по 15.07.2010 було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Східна вугільна компанія», поданої за травень 2010 року в електронному вигляді 15.06.2010 за вх. № 9002066433.
За результатами перевірки ДПІ в м.Свердловську було складено акт від 15.07.2010 за №873-15-10-32727602 «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» (а.с.25-30), на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 28.07.2010 за №0000881640/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року (а.с.10).
03.08.2010 позивачем до ДПІ в м.Свердловську було подано скаргу від 02.08.2010 за №220 на зазначене вище повідомлення-рішення (а.с.20-24).
29.09.2010 ДПІ в м.Свердловську було винесено рішення про результати розгляду первинної скарги за №14997/23-20, яким податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 за №0000881640/0 на суму 774,00 грн. було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.12-19). За результатами розгляду скарги було видано повідомлення-рішення від 29.09.2010 за №0000881640/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року (а.с.11).
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.5 п.7.7 та п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №168).
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №168, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону №168 бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.1. ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Як вбачається з п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг).
Відповідно до п.п. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №186, не мають права на отримання бюджетного відшкодування такі особи:
а) особа, яка:
була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);
мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;
б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.
Аналогічні положення містяться у п. 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997.
Бюджетне відшкодування відповідно до декларації ТОВ «Східна вугільна компанія» від 15.06.2010 року за травень 2010 року складає 774,00 грн.
Зазначена сума ПДВ у розмірі 774.00 грн. є податком на додану вартість у складі основних засобів, придбаних раніше:
- податкова накладна №1235 від 13.04.2010 (продавець ТОВ «Тенері») на суму 2810,66 грн. з ПДВ, з яких ПДВ у складі основних засобів складає 273,17 грн.;
- податкова накладна №3029 від 23.04.2010 (продавець – ГП «Луганський експертно-технический центр ННИИ ПБ и ОТ») на суму 3004,98 грн. з ПДВ, з яких ПДВ у складі основних засобів складає 500,83 грн.
З акту перевірки ТОВ «Східна вугільна компанія» від 15.07.2010 №873-15-10-32727602 вбачається, що ДПІ в м.Свердловську було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 06.04.2010 №370-23-32727602. Згідно акту перевірки зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) на суму 650063 грн. Крім того, зменшено від’ємне значення декларації з ПДВ за грудень 2009 року на суму 129717 грн. Згідно акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 15.07.2010 №872-15-10-32727602 зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 364955 грн. Згідно акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 15.07.2010 №872-15-10-32727602 зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2010 року у сумі 93588 грн.
Відповідачем в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Східна вугільна компанія» в порушення п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, не заповнено в декларації за травень рядок 23.4 «зменшення залишку від’ємного значення за результатами податкового органу» та відповідно невірно заповнені рядки 24 та 26 декларації. З урахуванням викладеного, рядок 24 декларації за травень 2010 року повинен дорівнювати 0 грн. та відповідно показник рядка 25 також - 0.
Акт перевірки від 15.07.2010 №873-15-10-32727602 враховував попередні акти, зокрема: акт №370/23/32727602 від 06.04.2010 за результатами планової перевірки за період з 01.04.2007 по 31.12.2009), позапланової невиїзної (камеральної) перевірки декларацій з ПДВ за січень-березень 2010 року (акт від 13.05.2010 №528-15-10-32727602) та позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року (акт від 15.07.2010 №872/23-32727602).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.11.2010 у справі №2а-5817/10/1270 за позовом ТОВ «Східна вугільна компанія» до Державної податкової інспекції у м.Свердловську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов’язання вчинити певні дії, що набрало законної сили, встановлено, що в податковій декларації за квітень 2010 року позивачем задекларовано до відшкодування ПДВ у сумі 200423 грн.
Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 1144735 грн.: частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) становить 200423 грн., сума, що підлягає відшкодуванню становить 200423 грн. Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду складається із сум ПДВ, які виникли у звітних періодах з квітня 2009 року по березень 2010 року.
Судом встановлено, що позивач у зазначеному періоді здійснював операції з придбання на митній території України вугілля, товарно-матеріальних цінностей, електроенергії, проектно-вишукувальних робіт, послуг по ремонту основних засобів, послуг по оперативно-технічному обслуговуванню розподільчих мереж та передавання електроенергії, послуг з оренди та інше, що віднесене відповідачем до витрат майбутніх періодів. Таким чином, позивач придбавав матеріальні цінності, які призначалися для їх використання у господарській діяльності, а тому висновок відповідача про порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковим та не відповідає дійсності.
Право позивача на нарахування податкового кредиту у сумі 200423 грн. підтверджується декларацією за квітень 2010 року, податковими накладними та прибутковими накладними. За таких обставин, суд дійшов висновку, що про хибність висновку відповідача щодо завищення податкового кредиту позивачем у сумі 200423 грн., а прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 №0000082344/0 та від 29.09.2010 №0000082344/1, яким було зменшено ТОВ «Східна вугільна компанія» суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 2000423 грн., скасовано.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в
адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на акти перевірки №873-15-10-32727602 від 15.07.2010, №370/23/32727602 від 06.04.2010 та №528-15-10-32727602 від 13.05.2010, якими було зменшено суми, що підлягали зарахуванню до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.
Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ «Східна вугільна компанія» має право на податковий кредит з понесених витрат згідно п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податкові повідомлення-рішення від 28.07.2010 за №0000881640/0 та від 29.09.2010 за №0000881640/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року є протиправними і підлягають скасуванню.
Що стосується вимоги позивача про зобов’язання ДПІ в м.Свердловську відобразити у картці особового рахунку по податку на додану вартість ТОВ «Східна вугільна компанія» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню з податку на додану вартість в розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки наявність чи відсутність інформації у картці особового рахунку не тягне за собою ніяких правових наслідків для платника податку. Стосовно зазначеної суми відшкодування ПДВ відповідачем ніяких рішень не приймалося, зазначена інформація відображається платником податку у рядку 26 декларації з ПДВ, де зазначається податковий кредит наступного періоду.
Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з квитанції №6201711 від 07.10.2010, позивачем при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі та 3,40 грн. (а.с.2), яка частково повинна бути стягнута з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 16 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21 червня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про податок на додану вартість», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» до Державної податкової інспекції в м.Свердловську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення від 28.07.2010 за №0000881640/0 та від 29.09.2010 за №0000881640/1, прийняті Державною податкової інспекцією в м.Свердловську Луганської області про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774,00 грн. за травень 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 (одна гривня сімдесят копійок) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено та підписано у повному обсязі 21 червня 2011 року.
СуддяК.Є. Петросян