Справа № 5540/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
секретар судового засідання Дудка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Югпроектмонтаж»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2009 року № 0001452300/0, № 0070721701/0, № 0001462300/0 суд, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Югпроектмонтаж»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі –ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), державної податкової адміністрації в Одеській області (далі –ДПА в Одеській області), в якому позивач просить визнати дії ДПА в Одеській області щодо проведення перевірки формально, внесення в акт перевірки неправдивих та недоведених даних, власних припущень посадових осіб, недотримання законодавства щодо вручення акту перевірки, розгляду зауважень та ненадання письмової відповіді –протиправними; визнати дії ДПІ в Малиновському районі м. Одеси щодо постановлення повідомлення-рішення без надання припису про усунення недоліків в 30-денний термін, без дотримання процедури надання платником податків зауважень на акт перевірки та без урахування таких зауважень –протиправними; скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001452300/0, № 0070721701/0, № 0001462300/0 від 08.12.2009 року.
В своєму позові позивач зазначив, що акт перевірки від 25.11.2009 року № 335/23-60/33865876, складений ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за результатами планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, прийнятий з порушенням норм закону. Так, позивач не згодний з ч. 3 пп.3.1.1. п.3.1. акту перевірки, зазначаючи, що ним не занижався валовий дохід за 2007 рік на 187560,00 грн. по операції з поставки обладнання від ТОВ «Імпекс-ТК», оскільки на момент укладання договору поставки його контрагент не був ліквідований, натомість, був підписаний договір про уступку права вимоги, право на укладання якого прямо передбачено ст.601 ЦК України, та який власноручно підписаний директором ТОВ «Карго-трейд», а не містить факсиміле, як зазначив відповідач в акті перевірки. За тих самих підстав позивач вважає безпідставним висновок щодо необґрунтованого завищення підприємством валових витрат через включення до їх складу вартість отриманого обладнання від ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД»на загальну суму 187560,00 грн. Також позивач вважає необґрунтованим висновок щодо заниження ним задекларованих зобов’язань з ПДВ на суму 1515 грн., оскільки правомірність такої операції підтверджується податковою накладною, рахунком корегування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, банківськими виписками, платіжними дорученнями, що підтверджують повернення грошових коштів, листи, регістри бухгалтерського та аналітичного обліку. Щодо порушень, вказаних в п. 3.5.1. акта перевірки щодо несплати податку з доходу фізичних осіб, позивач зазначив, що особи, за яких ним як податковим агентом не сплачувався податок з доходів фізичних осіб, є фізичними особами-підприємцями, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування та відповідно до Положень Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування»не повинні окремо сплачувати податок з доходів фізичних осіб. Позивач припустився викладення в акті перевірки необґрунтованих даних, суб’єктивних припущень, що є порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових, позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327. Позивач також вказує на порушення порядку підписання акту перевірки та його вручення, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також на порушення мораторію на застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання тільки після невиконання ними приписів щодо усунення порушень.
Відповідач ДПА в Одеській області надав до суду заперечення (т. 1 а.с. 136-140), в яких зазначив, що за результатами проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Югпроектмонтаж було встановлено заниження підприємством податку на прибуток всього у сумі 88792 грн., завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 33694 грн., заниження податку на додану вартість на 1515 грн. за березень 2008 року, заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 619,77 грн.). Так, до складу валового доходу підприємством не включено вартість отриманого за договором поставки обладнання, яка не була компенсована постачальнику ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД»у зв’язку з його ліквідацією, при цьому позивачем анульовано кредиторську заборгованість перед вказаним підприємством за відсутності договору про відступлення права вимоги з підписами посадових осіб нового кредитора, ненаданням доказів щодо підтвердження переходу до нового кредитору прав у зобов’язанні, відсутності облікових регістрів відповідно операції, актів звіряння взаємної заборгованості, а також не доведений факт сплати за обладнання ТОВ «Карго-трейд». Одночасно, вартість цього обладнання, яка не була компенсована постачальнику, підприємством включена до складу валових витрат, що є порушенням пп.2-3 ст. 207, ст. 601 ЦКУ, пп.4.1.6. п.4.1. ст. 4, п.5.10, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.1, 2 ст. 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Підприємство зменшило суми податкових зобов’язань при проведенні попередньої оплати особі-неплатнику ПДВ, не зважаючи на те, що зменшення суми податкових зобов’язань платника податку-постачальника при зміні суми компенсації особі, яка не була платником ПДВ, дозволяється лише в обмежених випадках (при поверненні товарів та гарантійній заміні). Крім того, ТОВ «Югпроектмонтаж»як податковим агентом, не утримано податок з доходів фізичних осіб самозайнятим особам, які не підтвердили підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.
Відповідач державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси надав заперечення (т. 1 а.с. 149-158) зазначивши, що процес підписання та надіслання акту перевірки, складання та вручення податкових повідомлень-рішень повністю відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Обґрунтовуючи свою позицію стосовно завищення позивачем податку з прибутку приватних підприємств, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних первинних документів та доказів витрат позивача, які б підтверджували правомірність ним у власному обліку валових витрат. Посилання позивача на укладений тристоронній договір уступки права вимоги відповідач вважає необґрунтованим, оскільки, по-перше цей договір містить лише факсимільне відтворення підпису директора ТОВ «Карго-трейд ЛТД», по-друге, між сторонами усупереч вимог п. 9.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, не було складено акту звіряння взаємної заборгованості, а також відсутні будь-які інші первинні документи, облікові регістри, які б підтверджували дійсне відступлення права вимоги та проведення здійснення взаємного заліку зобов’язань. Щодо заниження позивачем суми податкових зобов’язань при зміні компенсації вартості послуг, наданих особі-неплатнику ПДВ, відповідач зазначив, що таке зменшення суми податкових зобов’язань платника податку-постачальника при поверненні попередньої оплати особі, яка не була платником ПДВ, дозволяється лише в обмежених випадках, а саме при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості,або при перегляді цін, пов’язаних з гарантійними замінами товарів, тоді як жодних з таких випадків не мав місце у випадку позивача, та відсутні будь-які первинні документи з цього приводу. Щодо заниження податку з доходів фізичних осіб виходячи з норм пп. 4.2.9., п.4.2. ст. 4, пп.9.10.3. п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»відповідач зазначив, що про відсутність доказів тих обставин, на які позивач посилається в обґрунтування правомірності вчинених ним дій щодо визначення суми податку з доходів фізичних осіб.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представники відповідачів проти адміністративного позову заперечували, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування, викладені в наданих до суду запереченнях.
Суд, заслухавши осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
З 29.10.2009 року по 18.11.2009 року Державною податковою адміністрацією Одеської області на підставі направлень від 27.10.2009 року № 485/23-60 та від 11.11.2009 року № 519/23-60 (т.1 а.с.141-142) проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Югпроектмонтаж»(далі –ТОВ «Югпроектмонтаж») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 25.11.2009 року № 335/23-60/33865876 (т. 1 а.с. 108-126).
Перевіркою встановлені порушення позивачем частин 2-3 ст. 207, ст. 601 Цивільного кодексу України, пп.4.1.6. п.4.1. ст. 4, п.5.1. ст. 5, п.5.10 ст. 5, пп.11.2.1. п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.2. ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», глави 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 88792 грн.; порушення п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на 1515 грн.; порушення пп. 4.2.9. п.4.2. ст. 4, пп. 9.10.1. ст. 9, п.7.1. ст. 7, п. 8.1. ст. 8, п.16.1. ст. 16 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 619,77 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки 08.12.2009 року державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси (далі –ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) прийняла податкове повідомлення-рішення №0001462300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «Югпроектмонтаж»з податку на додану вартість у сумі 2273 грн., в тому числі 1515 грн. за основним платежем та 758 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с 12); податкове повідомлення-рішення №0001452300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «Югпроектмонтаж»з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 133188 грн., в тому числі за основним платежем 88792 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –44396 грн. (т. 1 а.с. 13); податкове повідомлення-рішення № 0070721701/0, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «Югпроектмонтаж»з податку з доходів фізичних осіб у сумі 2097,51 грн., в тому числі за основним платежем –699,17 грн., та штрафні (фінансові) санкції –1398,34 грн. (т. 1 а.с. 14).
Дослідивши акт перевірки від 25.11.2009 року № 335/23-60/33865876, в якому вчинено запис про неможливість вручення акта перевірки, його надіслання поштою, а також про складання акту щодо неможливості вручення цього акту, лист ДПА в Одеській області від 03.12.2009 року № 44112/10/26-6010 про направлення позивачеві акту планової перевірки (т.1 а.с. 143), копій квитанцій про відправлення поштового відправлення, повідомлення про вручення позивачеві акту перевірки 08.12.2009 року (т.1 а.с. 143-144), відповідь ДПА в Одеській області на заперечення позивача на висновки акту перевірки та копію конверта, яким зазначена відповідь направлялась позивачеві, однак, не була отримана ним у зв’язку з закінченям терміну зберігання (т. 1 а.с. 145-147), акт про неявку посадових осіб суб’єкта господарювання на зарошення органу податкової служби від 17.12.2009 року № 351/23-6010 (т.1 а.с.104), акт щодо неможливості вручення акта планової перевірки для ознайомлення та підписання від 02.12.2009 року № 337/23-6010 (т.1 а.с.107), довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається юридична адреса позивача (т.1 а.с. 105-106), акт про розміщення на дошку оголошень податкових повідомлень-рішень від 15.12.2009 року № 2721/23-2131, а також акт про зняття з дошки оголошень податкових повідомлень-рішень від 07.05.2010 року № 103/23-226 (т.1 а.с.103), заслухавши пояснення сторін, суд встановив що процедура підписання акту перевірки, прийняття та вручення податкових повідомлень-рішень вчинена у відповідності до вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327.
Судом встановлено, що 24.05.2007 року між ТОВ «Югпроектмонтаж»(замовник) та ТОВ «Карго-трейд ЛТД»(постачальник) укладено договір поставки обладнання № 0501 (т.1 а.с. 198-200), відповідно до якого постачальник поставляє замовнику чіллер BLU BOX 202 9/2/LN, вартість якого згідно з умовами договору становить 187560,00 грн., в тому числі ПДВ.
Згідно з податковою накладними від 15.06.2007 року № 1102 та від 31.05.2007 року № 319, виданими ТОВ «Карго-трейд ЛТД»(т.1 а.с. 206,208), а також платіжними дорученнями від 31.05.2007 року на суму 146575,45 гривень, в тому числі ПДВ -24429,24 грн. (т.1 а.с. 209) та від 15.06.2007 на суму 40984,55 гривень, в тому числі ПДВ –6830,75 гривень позивачем була сплачена вартість обладнання відповідно до умов вищевказаного договору. Разом з тим, обладнання за цим Договором постачальником ТОВ «Карго-трейд ЛТД»не поставлялось.
01.06.2007 року між ТОВ «Югпроектмонтаж»(замовник) та ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД»(постачальник) укладено договір поставки обладнання № 01/06-01 (т.1 а.с. 201-203), відповідно до якого постачальник поставляє замовнику чіллер BLU BOX 202 9/2/LN, вартість якого згідно з умовами договору становить 187560,00 грн., в тому числі ПДВ.
Не зважаючи на те, що умови договору передбачають поставку обладнання на умовах передоплати, згідно з накладною від 27.06.2007 року № 7567 зазначене обладнання було поставлено ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД»без здійснення позивачем оплати поставленого товару (т. 1 а.с. 211). Вартість поставленого обладнання була включена позивачем до складу валових витрат.
25.06.2007 року між ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД»(первісний кредитор), ТОВ «Карго-трейд ЛТД»(новий кредитор) та ТОВ «Югпроекттмонтаж»(боржник) укладена угода про відступлення права вимоги № 02/07-01у (т. 1 а.с. 227-229), згідно з умовами якої первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги первісного кредитора та стає кредитором за договором поставки обладнання від 01.06.2007 року № 01/06-01, який було укладено між первісним кредитором та боржником. Відповідно до п. 3.2. Договору з урахуванням наявності у нового кредитора заборгованості перед боржником у розмірі 187560,00 грн. за договором поставки обладнання від 24.05.2007 року № 0501, укладеним між боржником та новим кредитором, з моменту виконання зобов’язання нового кредитора первісному кредитору у розмірі 187560,00 грн. припиняються зобов’язання, які виникли за договорами: купівля товару від 27.06.2007 року № 7567, договір поставки обладнання від 01.06.2007 року № 01/06-01.
Листом від 27.06.2007 року № 18/06 позивач запропонував ТОВ «Карго-трейд ЛТД»здійснити взаємозалік наявних між ними заборгованостей з урахуванням підписаної 25.06.2007 року тристоронньої угоди (т. 1 а.с. 205).
Всупереч твердженням відповідача, відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів за матеріалами цієї судової справи від 19.04.2011 року № 5017/03, яка була призначена ухвалою суд у від 24.03.2011 року, підпис, розташований у наданому на експертизу договору про відступлення права вимоги від 25.06.2007 року № 02/07-01у у графі «Від Нового кредитору»виконаний за допомогою пишучого приладу, заправленого чорнилами для капілярних ручок, тобто, рукописним способом (т. 2 а.с.).
Разом з тим, з наданих до суду матеріалів справи вбачається, що договір про відступлення права вимоги від 25.06.2007 року № 02/07-01у підписаний сторонами раніше ніж була здійснена поставка обладнання за договором поставки обладнання від 01.06.2007 року № 01/06-01 (накладна від 27.06.2007 року № 7567), та раніше, ніж був укладений договір купівлі товару від 27.06.2007 року № 7567, зобов’язання за яким повинні припинитися за умовами договору про відступлення прав вимоги.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, на момент укладення договору відступлення права вимоги, ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД» ще не поставило обладнання позивачеві, тобто, зобов’язань права вимоги не існувало. Те ж саме стосується і договору поставки товарів, зобов’язання за яким повинні припинитись внаслідок вищевказаної угоди відступлення права вимоги, та яких на момент укладення останньої навіть не існувало на договірному рівні.
Таким чином, зміст вказаної угоди відступлення права вимоги суперечить вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим така угода не може вважатися належним доказом припинення зобов’язань позивача перед ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД»та зобов’язань ТОВ «Карго-трейд ЛТД»перед позивачем за вищезазначеними договорами поставки обладнання.
Крім того, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 603 Цивільного кодексу України у разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.
Розділом 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, встановлений порядок розрахунків під час здійснення заліку взаємної заборгованості. Відповідно до п. 9.1. цієї Інструкції До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.
Пунктом 9.2. Інструкції передбачено, що ці розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групою платників усіх форм власності однієї або різних галузей господарства. Згідно з п. 9.5. Інструкції після складання акта звіряння взаємної заборгованості в строки, визначені законодавством України, та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємозобов’язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.
Отже, обов’язковою вимогою проведення розрахунків взаємозаліком зустрічних однорідних вимог є складання акта звіряння взаємної заборгованості, разом з тим позивачем не доведено належним чином проведення ним цієї операції у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, на підтвердження своїх доводів позивачем не надано облікових регістрів, які б відображали операції з уступки права вимоги та здійснення взаємозаліку заборгованості.
Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.11.2010 року 01.10.2007 року ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД»припинено у зв’язку з визнанням його банкрутом (т. 1 а.с. 224-226).
Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.11.2010 року 25.09.2009 року ТОВ «Карго-трейд ЛТД»припинено у зв’язку з визнанням його банкрутом (т. 1 а.с. 221-223).
Згідно з п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Відповідно до пп.4.1.6. п.4.1. ст. 4 зазначеного Закону до складу валового доходу включаються, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».
Пунктом 5.10 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Отримавши від ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД»обладнання за договором поставки та не сплативши постачальнику його вартість, позивач у порушення пп. 4.1.6. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відніс вартість отриманого безоплатно обладнання до складу валових доходів, що призвело до заниження останніх.
Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. цієї статті до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Отримавши за договором поставки обладнання від ТОВ «Імпекс-ТК ЛТД», та фактично не оплативши його вартість, позивачем була віднесена вартість цього обладнання до складу валових витрат, що призвело до необґрунтованого завищення останніх.
Перевіркою встановлено, що у порушення п. 4.5. ст.. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач при повернені попередньої оплати особі, яка не була платником ПДВ, зменшило суми податкових зобов’язань, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на 1515,00 грн. за березень 2008 року.
До суду надана податкова накладна, видана позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Стрейт флеш», яке не є платником ПДВ, на загальну суму 9089,60 грн., в тому числі ПДВ –1514,94 грн. у зв’язку поставкою товару та проведення монтажних робіт (т. 1 а.с. 207).
Своїм листом ТОВ «Стрейт флеш»просило розірвати укладений ним з позивачем договір, оскільки відпала необхідність з проведення робіт кондиціювання та вентиляції, та повернути перераховану за умовами вказаного договору позивачеві суму коштів (т.1 а.с. 184).
Згідно з розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 22.02.2008 року № 5 за договором від 04.03.2008 року № ДГ-0000003 підприємством зменшено податкові зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1515,00 грн. у зв’язку з поверненням попередньої оплати від контрагента.
Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Підпунктом 4.5.1. п.4.5. ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
Згідно з пп. 4.5.3. п.4.5. зазначеної статті Закону зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.
Враховуючи те, що ТОВ «Стрейт флеш»не було п латником податку на додану вартість у момент проведення відповідних операцій, а також те що зміна компенсації вартості здійснювалась не у випадках, визначених пп. 4.5.3. п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає обґрунтованими висновки податкових органів щодо заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 1515,00 грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 4.2.9. п.4.2. ст. 4, пп. 9.10.1. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачем як податковим агентом не утримано податку з доходів фізичних осіб самозайнятої особи ОСОБА_1 виплачених їй в листопаді 2006 року у сумі 18,00 гривень, яка не підтвердила підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 2,7 грн.; самозайнятої особи ОСОБА_2 виплачених йому у квітні 2007 року у сумі 324,6 грн, який не підтвердив підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 60,47 грн.; самозайнятої особи ОСОБА_2 виплачених йому у квітні 2007 року у сумі 60,00 грн., який не підтвердив підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 10,6 грн; фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 під час перерахування йому грошових коштів за оренду приміщення, у зв’язку з чим п позивачу донараховано 546,00 грн.
Згідно з п.1.15. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом визначений у п. 8.1. вказаного Закону, відповідно до якого податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
Податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, однак, позивачем не надано доказів щодо знаходження зазначених вище фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до пп. 9.1.2. 9.1. ст. 9 зазначеного Закону податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна іншого, ніж зазначене у підпункті 9.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під таким нерухомим майном, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, встановленою Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості, з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розташована така нерухомість, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо таку мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного податкового року, то об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, визначеного в договорі оренди.
Надані до суду копії свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 185), а також довідка про взяття на облік платника податків ОСОБА_3 не є належними доказами безпідставності висновків податкових органів, оскільки Законом чітко визначена особа, яка є податковим агентом у відповідних відносинах.
Відповідно до пп. 9.10.3. п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.
Суд також критично оцінює посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», яким постановлено видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом, та можливість прийняття рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути), оскільки зазначений підзаконний нормативний акт суперечить вимогам вищих нормативних актів, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства та порядок її застосування до суб’єктів господарювання, які вчинили відповідні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 4 зазначеної статті у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
На підставі встановленого, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Югпроектмонтаж» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2009 року №0001452300/0; № 0070721701; №0001462300/0 - відмовити повністю.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 25.06.2010 року.
Суддя С.М.Корой
25 червня 2011 року