ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 р.  м.ДніпропетровськСправа № 2а/0470/6298/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Златіна С.В.

секретаря судового засідання –Лісна А.М.

представника позивача – Платова М.О.

представника відповідача – Думинський Г.П.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Жовтневого районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до Державного підприємства «Дніпропетровське лісове господарство»про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До  Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Жовтневого районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до Державного підприємства «Дніпропетровське лісове господарство»про стягнення суми коштів у розмірі 16608грн. 10коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державне підприємство «Дніпропетровське лісове господарство» не повідомило в установлений термін у письмовій формі Жовтневий районний центр зайнятості м.Дніпропетровська про наступне та фактичне вивільнення у зв'язку зі скороченням чисельності працівника ОСОБА_3 чим порушило вимоги. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення".

В судове засідання з’явився представник позивача  за довіреністю, позов підтримали в повному обсязі та  просив  його задовольнити.

Представник відповідача в судовому зачіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Дніпропетровського обласного центру зайнятості ОСОБА_4 була проведена перевірка Державного підприємства «Дніпропетровське лісове господарство», яке знаходиться за юридичною адресою м.Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул.Космічна, 35 з питань дотримання вимог п.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення".

На підставі наказу № 48-к від 29.12.2010р. про вивільнення в зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП., на підставі довідки про середню заробітну плату працівника ОСОБА_3 головним спеціалістом Дніпропетровського обласного центру зайнятості в присутності директора ОСОБА_2 складено Акт перевірки дотримання вимог п.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" за № 7 від 22.05.2011р.

Відповідачу на підставі п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»було запропоновано перерахувати штраф в розмірі фактично нарахованої заробітної плати ОСОБА_3 у сумі 16608грн. 10коп., але сума штрафу сплачена не була.

Перевіркою встановлено, що відповідач не повідомив в установлений термін у письмовій формі Жовтневий районний центр зайнятості про заплановане та фактичне вивільнення працівника ОСОБА_3 в зв'язку із скороченням чисельності.

Згідно п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяця у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до державного фонду сприяння зайнятості.

Пунктом 6 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.

Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Законом України "Про зайнятість населення" визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.

Таким чином, встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивачем не пропущено встановлений ст. 250 ГК України строк для застосування санкцій до відповідача.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,  9, 11, 69-71, 86, 94, 160-162, 167, 186, 254  КАС України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Жовтневого районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до Державного підприємства «Дніпропетровське лісове господарство» про стягнення коштів – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпропетровське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991686, юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Космічна, 35) суму коштів у розмірі 16608грн. 10коп. (шістнадцять тисяч шістсот вісім гривень 10коп.) на р/рахунок 37174305900005, код платежу 50040500, отримувач відділення Держказначейства Жовтневого району, МФО 805012, банк УДКУ у Дніпропетровській області.  

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 24 червня 2011 року.

Суддя                       

С.В. Златін