ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/6474/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
при секретаріСнаговський О.С.
за участю:
представників від позивача
представників від відповідача ОСОБА_3 (дов. у справі);
ОСОБА_4 (дов. у справі);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсстройінвест" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Діпропетровська про визнання дій протиправними, скасуання рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
02.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Ресурсстройінвест" поджало адміністративний позов до державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Жовтневому районі м.Діпропетровська, в якому просить визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо невизнання декларації з податку на прибуток за 2010р. ТзОВ "Ресурсстройінвест"; скасувати рішення податкового органу про невизнання декларації з податку на прибуток за 2010р. ТзОВ "Ресурсстройінвест", викладене у формі листа від 08.02.11р. №5492/10/28-222 "Про надання податкової звітності"; зобов’язати відповідача визнати декларацію з податку на прибуток за 2010р. позивача як податкову звітність; зобов’язати відповідача видалити в електронних базах статус «Не визнано, як податкова декларація» декларацію з податку на прибуток за 2010р. позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ТзОВ "Ресурсстройінвест" 29.12.11р. надіслало поштою до ДПІ у Жовтневому районі м.Діпропетровська належним чином оформлену та підписану у відповідності з вимогами п.48.1, 48.2, 48.3, 48.4, 48.5 ст.48 Податкового кодексу України та правилами, передбаченими Порядком складання декларацій з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 (із змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03р. за №271/7592 (далі Порядок №143), податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010р., однак, не зважаючи на дотримання усіх вимог законодавства при складанні документа податкової звітності та його поданні до контролюючого органу, останній в його прийнятті відмовив, хоч, на думку позивача, податковий орган не мав правових підстав для невизнання спірної податкової декларації як податкової звітності.
Наявність нотаріального завірення на формі декларації не робить декларацію, складену за формою декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 (із змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03р. за №271/7592, такою, що не відповідає вимогам вказаного наказу.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Представник відповідача надав заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити в задоволенні позову і зазначив, що відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку №143 не передбачено подання податкових декларацій на спеціальних бланках нотаріальних документів та підписання податкових декларацій нотаріусом, тому податкова декларація з податку на прибуток за 2010р. позивача, роздрукована на бланках серії ВРЕ №198454-198455, які належать Міністерству юстиції України, та підписана також приватним нотаріусом, не вважається податковою, у зв’язку із тим, що її надано за формою, яка не відповідає вимогам наказу №143.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд зробив висновок, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
ТзОВ "Ресурсстройінвест" зареєстровано 18.08.08р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №062580, та взято на облік як платника податків в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.
Згідно ст.49.1 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (ст.49.2 вказаного Кодексу)..
Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (ст.49.3 Податкового кодексу України).
Як вбачається зі справи, ТзОВ "Ресурсстройінвест" надіслало поштою до податкового органу декларацію з податку на прибуток за 2010р. (зареєстрована загальним сектором адміністративно-господарського відділу за №1505 від 17.02.11р., зареєстрована в АРМі «Бест Звіт» 07.02.11р., реєстраційна №10227573).
У відповідності до приписів п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Згідно п.49.11 ст.49 вказаного Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Листом від 08.02.11р. №5491/10/28-222 «Про надання податкової звітності» згідно п.48.7 ст.48 та п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України відповідач повідомив позивача, що надіслана поштою декларація з податку на прибуток підприємства за 2010р. не визнана як податкова тому, що її надано за формою, яка не відповідає вимогам наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання».
Не погоджуючись з діями відповідача щодо невизнання податкової декларації позивач оскаржив в адміністративному порядку таке рішення податкового органу, а отримавши негативне рішення ДПА у Дніпропетровській області від 06.04.11р. №10399/10/28-419 про результати розгляду первинної скарги звернувся до адміністративного суду.
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною (п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).
Згідно п.48.1 ст.48 цього ж Кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Пунктом 48.3 ст.48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (п.48.5.1 ст.48 Податкового кодексу України).
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства та правила її заповнення регламентовані Порядком №143, який був чинним на дату подання декларації.
Так, відповідно до п.1.6 Поряду №143 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).
Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється.
У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною (п.1.7 Порядку №143).
В судовому засіданні було оглянуто оригінал податкової декларації, з якого судом з’ясовано, що податкова декларація роздрукована на нотаріальних бланках серії ВРЕ №198454-198455, які належать Міністерству юстиції України, підписана керівником підприємства як за керівника підприємства так і за особу, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, підписи керівника підприємства засвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5; в декларації наявні усі обов’язкові реквізити, визначені п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України; заповнена таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом не приймаються до уваги твердження відповідача, що нормами Податкового кодексу України та Порядку №143 не передбачено подання податкових декларацій на спеціальних бланках нотаріальних документів та підписання податкових декларацій нотаріусами, оскільки в жодному з зазначених нормативних документів не міститься заборони щодо подання податкової декларації на спеціальних бланках нотаріальних документів, які згідно з Описом і зразком спеціального нотаріального бланку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.09р. №812, є документами формату 297х210 мм., тобто форматом А-4, виготовлені на папері.
Щодо наявності на податковій декларації підпису нотаріуса, то, як вбачається зі змісту такої декларації і про що вище вказувалось, податкова декларація не підписувалась нотаріусом, підпис нотаріуса знаходиться під підписами керівника підприємства в кінці документу та засвідчує справжність підпису керівника підприємства.
Право нотаріуса засвідчувати справжність підпису на документах визначено п.11 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо невизнання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010р. позивача та винесення рішення про відмову, натомість останній надав суду обґрунтовані пояснення щодо відповідності податкової декларації вимогам чинного законодавства, що підтверджуються допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо невизнання декларації з податку на прибуток за 2010р. ТзОВ "Ресурсстройінвест" та скасування рішення податкового органу про невизнання цієї декларації, викладене у формі листа від 08.02.11р. №5492/10/28-222 "Про надання податкової звітності", підлягають задоволенню.
Як визначено п.49.12 ст.49 Податкового кодексу у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Виходячи із наведеного, суд вважає за доцільне відзначити, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - зобов’язання відповідача визнати декларацію з податку на прибуток за 2010р. позивача як податкову звітність та видалити в електронних базах статус «Не визнано, як податкова декларація» декларацію з податку на прибуток за 2010р., за своїм змістом не відповідає визначеному законом матеріально-правовому способу захисту порушеного права, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України).
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо невизнання декларації з податку на прибуток за 2010р. ТзОВ "Ресурсстройінвест".
Скасувати рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про невизнання декларації з податку на прибуток за 2010р. ТзОВ "Ресурсстройінвест", викладене у формі листа від 08.02.11р. №5492/10/28-222 "Про надання податкової звітності".
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 24.06.11р.
Суддя
С.В. Ніколайчук