ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/6420/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Кичинській Т.А.
за участю:
представника відповідача Попова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
1 червня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог позивачі послалися на те, що рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2010 року за ОСОБА_3 визнано право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване на VII поверсі в адміністративній будівлі літ. Г-7 за адресою: АДРЕСА_1 та складається з поз. 702-приміщення, загальною площею 133,1 кв.м. та балкону без додаткових актів введення в експлуатацію, за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване на VII поверсі в адміністративній будівлі літ. Г-7 за адресою: АДРЕСА_1 та складається з поз. 701-приміщення, загальною площею 140,5 кв.м. без додаткових актів введення в експлуатацію, також за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлове приміщення розташоване на VII поверсі в адміністративній будівлі літ. Г-7 за адресою: АДРЕСА_1 та складається з поз. 703-приміщення, загальною площею 88,0 кв.м. та балкону . без додаткових актів введення в експлуатацію. 24 січня 2011 року Кіровським районним судом м Дніпропетровська було винесено ухвалу про роз»яснення рішення суду від 11 жовтня 2011 року.
З метою реєстрації права власності на нерухоме майно позивачі звернулися до КП «ДМБТІ». Однак, у реєстрації права власності на підставі рішення суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відмовлено. Вважаючи відмову неправомірною позивачі зернулися до суду з позовом у якому просить суд: визнати протиправним рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в реєстрації права власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року та ухвали про роз»яснення рішення суду від 24 січня 2011 року, скасувати рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в реєстрації права власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року та ухвали про роз»яснення рішення суду від 24 січня 2011 року та зобов»язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року та ухвали про роз»яснення рішення суду від 24 січня 2011 року.
Позивачі у судове засідання не з»явились, просили суд розглянути справу за їх відсутності. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову посилаючись на його необґрунтованість.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2010 року за ОСОБА_3 визнано право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване на VII поверсі в адміністративній будівлі літ. Г-7 за адресою: АДРЕСА_1 та складається з поз. 702-приміщення, загальною площею 133,1 кв.м. та балкону без додаткових актів введення в експлуатацію, за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване на VII поверсі в адміністративній будівлі літ. Г-7 за адресою: АДРЕСА_1 та складається з поз. 701-приміщення, загальною площею 140,5 кв.м. без додаткових актів введення в експлуатацію, також за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлове приміщення розташоване на VII поверсі в адміністративній будівлі літ. Г-7 за адресою: АДРЕСА_1 та складається з поз. 703-приміщення, загальною площею 88,0 кв.м. та балкону . без додаткових актів введення в експлуатацію. 24 січня 2011 року Кіровським районним судом м Дніпропетровська було винесено ухвалу про роз»яснення рішення суду від 11 жовтня 2011 року . /а.с. 8-9, 10/.
22 лютого 2011 року реєстратором КП "ДМБТІ" ОСОБА_4 було винесено рішення про відмову у державній реєстрації права власності./а.с.11-12,13-14/. При постановленні відмови державний реєстратор посилався на невідповідність поданих документів вимогам, встановленим тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та іншим нормативно-правовим актам, неможливість встановити за даними документами відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства (п. 3.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності та інших речових прав на ерухоме майно). Однак погодитись з таким висновком реєстратора не можна, виходячи з наступного.
У відповідності зі ст.41 Конституції України кожний має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. У відповідності зі ст.319 ЦК України, власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
На підставі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним правовстановлюючого документа.
ОСОБА_3 на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2010 року набув право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване на VII поверсі в адміністративній будівлі літ. Г-7 за адресою: АДРЕСА_1 та складається з поз. 702-приміщення, загальною площею 133,1 кв.м. та балкону без додаткових актів введення в експлуатацію, ОСОБА_2 набув право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване на VII поверсі в адміністративній будівлі літ. Г-7 за адресою: АДРЕСА_1 та складається з поз. 701-приміщення, загальною площею 140,5 кв.м. без додаткових актів введення в експлуатацію, також за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлове приміщення розташоване на VII поверсі в адміністративній будівлі літ. Г-7 за адресою: АДРЕСА_1 та складається з поз. 703-приміщення, загальною площею 88,0 кв.м. та балкону . без додаткових актів введення в експлуатацію.
Визнання права власності за позивачем на нерухоме майно ґрунтується на нормах законодавства та не може ставитись під сумнів державним реєстратором.
Посилання відповідача при відмові в реєстрації права власності на п.3.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, затверджене в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. № 157/6445 є неправомірним, адже цим нормативним актом було визначено перелік правовстановлювальних документів, на і яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі і рішення судів.
Так, відповідно до ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є зокрема рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили. У ст.24 того ж Закону наведений вичерпний перелік підстав, з яких може мати місце відмова у реєстрації права власності.
В тому числі і третейських судів, адже, як визначено вже згаданими положеннями Закону України "Про третейські суди" (ст.50, 55), рішення третейських судів мають обов'язкову силу і підлягають добровільному обов'язковому виконанню, а за необхідності - виконуються примусово на підставі виконавчого документу, а рішення, постановлене на підставі Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" саме і відноситься до рішень третейських судів.
Згідно п. 10 Додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р.(зі змінами та доповненнями), рішення суду про визнання права власності на об‘єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності. Також зазначене положення визначає перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, в тому числі і рішення судів. Надання будь-яких інших додаткових документів до рішення суду зазначеним нормативним актом не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачеві необхідні для реєстрації права власності правовстановлюючі документи. Посилання реєстратора на невідповідність їх вимогам, установленим зазначеним Законом та іншими нормативно-правовими актами, або неможливість установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, оцінюються судом критично, оскільки наведене в оскаржуваному рішенні мотивування фактично полягає у наданні правової оцінки змісту та обґрунтованості рішення, яке реєструється, що є неприпустимим, як це прямо зазначено у п.10 постанови Пленуму ВСУ від 13.06.2007 року № 8 "Про незалежність судової влади", оскільки такою функцією наділені лише суди апеляційної та касаційної інстанцій у межах відповідних проваджень.
Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції України № 19-32/30 від 22.06.2007 р. «Щодо надання роз‘яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об‘єкти нерухомого майна» визначено, що Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов‘язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Також, в цьому ж роз‘ясненні зазначено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності. З огляду на викладене, суд вважає, що КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради безпідставно відмовило позивачу в реєстрацій права власності.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити певні дії – задовольнити.
Визнати протиправним рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в реєстрації права власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року та ухвали про роз»яснення рішення суду від 24 січня 2011 року.
Скасувати рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в реєстрації права власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року та ухвали про роз»яснення рішення суду від 24 січня 2011 року.
Зобов»язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року та ухвали про роз»яснення рішення суду від 24 січня 2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.В. Тулянцева