ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/5879/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретаріКалині В.М.
за участю:
представника позивача Закаржевського С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»Дніпропетровської обласної ради» про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ
20 травня 2011 року Марганецька об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»Дніпропетровської обласної ради», в якому просить стягнути податковий борг з податку на додану вартість в сумі 514806,60 грн. з рахунків в обслуговуючих банках Комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»Дніпропетровської обласної ради»та за рахунок готівки, що належить Комунальному підприємству «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»Дніпропетровської обласної ради».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг, зокрема, податку на додану вартість, який за період з 01.01.2011 року по 11.05.2011 року зріс на 514806,60 грн. Зростання податкового боргу відбулося у зв’язку з тим, що відповідач в порушення ст. 57 Податкового кодексу України не сплатив узгоджену суму податкових зобов’язань, визначених ним в податкових деклараціях за грудень 2010 року у сумі 172213,00 грн., січень 2011 року у сумі 122220,00 грн., березень 2011 року у сумі 190287,00 грн. та згідно податкового повідомлення-рішення від 20.04.2011 року № 0000111640, яким до підприємства застосовані штрафні санкції у сумі 30086,60 грн. При цьому позивач зазначає, що згідно п. 6.2. ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»з метою стягнення податкового боргу КП «Марганецьводоканал»були виставлені перша податкова вимога від 24.10.2001 року та друга податкова вимога № 2/74 від 05.12.2001 року, на які боржник не відреагував та податковий борг не сплатив.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.06.2011 року.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
У судове засідання з’явився представник позивача, відповідач у судове засідання не з’явився, просив суд розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно довідки про взяття на облік платника податку від 11.05.2011 року № 53 Комунальне підприємство «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»Дніпропетровської обласної ради»перебуває на обліку в Марганецькій об’єднаній державній податковій інспекції.
Згідно декларації відповідача з податку на додану вартість за грудень 2010 року сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду складає 172213,00 грн. (а.с. 17-18).
Згідно декларації відповідача з податку на додану вартість за січень 2011 року сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду складає 122220,00 грн. (а.с. 19-20).
Згідно декларації відповідача з податку на додану вартість за березень 2011 року сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду складає 190287,00 грн. (а.с. 21-22).
Згідно податкового повідомлення-рішення № 0000111640 від 20.04.2011 року позивачем відповідно до акту перевірки від 20.04.2011 року за затримку на 486 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 150433 грн. на відповідача був накладений штраф у сумі 30086,60 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач отримати відмовився, у зв’язку з чим був складений акт відмови від підпису від 20.04.2011 року № 329/1640/03340989.
Пунктами 57.1. та 57.3. статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
При цьому статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
У відповідності з п. 3.3., 3.5., 3.6., 4.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1037 податкова вимога, окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи наведена у додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надсилання (вручення) податкової вимоги. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Доказів направлення відповідачу податкових вимог, оформлених і надісланих у відповідності з приписами Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1037, позивач не надав.
Доводи позивача про надіслання відповідачу на підставі п. 6.2. ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»першої податкової вимоги від 24.10.2001 року та другої податкової вимоги № 2/74 від 05.12.2001 року, на які боржник не відреагував та податковий борг не сплатив, суд не враховує з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2001 року позивачем була направлена відповідачу перша податкова вимога № 1/8 про сплату податкового боргу у сумі 43125.71 грн., а 12.12.2001 року була направлена друга податкова вимога від 05.12.2001 року № 2/74 про сплату податкового боргу у сумі 151922,62 грн.
Статтею 101 Податкового кодексу України визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
За змістом статті 102 Податкового кодексу України строк давності протягом якого грошове зобов’язання, нараховане контролюючим органом, може бути стягнуто складає 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
За таких обставин, посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на збільшення податкового боргу за податковими вимогами 1/8 від 24.10.2001 року та № 2/74 від 05.12.2001 року, який за законом є безнадійним і підлягає списанню, є безпідставними.
Крім того, податкові вимоги 1/8 від 24.10.2001 року та № 2/74 від 05.12.2001 року були направлені відповідачу до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, приписи статті 95 якого, пов’язують виникнення права стягнення коштів платника податків зі спливом 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
На час надіслання вказаних податкових вимог, податкові органи зверталися до суду з позовами про стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами на підставі пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", приписи якого не пов’язують виникнення права стягнення податкового боргу з надісланням податкових вимог.
З урахуванням викладеного, посилання позивача на податкові вимоги № 1/8 від 24.10.2001 року та № 2/74 від 05.12.2001 року як на підставу звернення до суду для стягнення з відповідача податкового боргу є необґрунтованим, оскільки вказані податкові вимоги були винесені до набрання чинності правових норм статті 95 Податкового кодексу України.
За таких обставин звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача коштів у рахунок погашення податкового боргу є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 14, 57, 95, 101, 203 Податкового кодексу України, п. 3.3., 3.5., 3.6., 4.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1037, ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –24.06.2011 р.
Суддя
О.В. Серьогіна