ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/274/2011
10 червня 2011 року 10год.45хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м. Рівне
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 4245,18 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав письмове клопотання, яким просить розгляд справи провести без його участі.
Відповідач втретє не прибув в судове засідання. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що станом на 13 січня 2011 року згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 4245,18 грн.
Заборгованість відповідача по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності з урахуванням пені на загальну суму 4245,18 грн. виникла на підставі:
податкового повідомлення форми "Ф" №0001501744 від 16.07.2010 р. на суму 3849,44 грн.;
податкового повідомленням-рішенням форми "Ш" №6712931740/0 від 19.11.2010 р. на суму 384,95 грн., складеного на підставі акта перевірки №671 від 19.11.2010 р.;
нарахованої позивачем за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань пені в сумі 10,79 грн.
На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 4245,18 грн. відповідачем не погашено.
Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком суми податкового боргу по ПП ОСОБА_1 станом на 13.01.2010 р. (а.с.4), обліковими картками (а.с.5,6), копіями першої та другої податкових вимог відповідно №1/656 від 22.11.2010 року та №2/983 від 27.12.2010 року (а.с.7), копією поштового повідомлення про вручення відповідачу першої податкової вимоги (а.с.7), копією фіскального чеку поштового відділення про направлення відповідачу рекомендованим листом другої податкової вимоги (а.с.7), копією податкового повідомлення форми "Ф" №0001501744 від 16.07.2010 р. та поштового повідомлення про вручення (а.с.8), копією податкового повідомленням-рішенням форми "Ш" №6712931740/0 від 19.11.2010 р. з відміткою про вручення відповідачу (а.с.9), копією акта перевірки №671 від 19.11.2010 р. (а.с.10), копією договору оренди земельної ділянки (а.с.12-13), копією розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку (а.с.14).
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів і справляється на всій території України.
Згідно з ст. 13 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року (далі- Закон №2535-XII) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 15 Закону №2535-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У відповідності до ст. 14 Закону №2535-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
На виконання вимог даної норми 16.07.2010 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення форми "Ф" №0001501744 від 16.07.2010 р., яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 3849, 44 грн.
Статтею 17 Закону №2535-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Всупереч цьому, відповідач до 15 листопада 2010 року не сплатив податкове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 3849, 44 грн.
Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з акту перевірки №671 від 19.11.2010 р. та винесеного на підставі нього податкового повідомлення - рішення форми "Ш" №6712931740/0 від 19.11.2010 р. за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання податковим органом відповідачу було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 384,95 грн., що становить 10% від погашених сум податкового боргу.
Відповідно до п. 4.2.1. п.4.2 ст. 4 Закону № 2181 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судовому порядку податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №6712931740/0 від 19.11.2010 р. та податкове повідомлення форми "Ф" №0001501744 від 16.07.2010 р. не оскаржував. Відтак, сума податкового зобов'язання в розмірі 4234,39 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Крім того, п.17.3. ст.17 Закону № 2181 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.
Статтею 16 Закону № 2181 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону. Пунктом 16.3.1. цієї статті встановлено, що нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.
Позивачем на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення відповідачем узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності була нарахована пеня на загальну суму 10,79 грн.
На час розгляду даної справи судом відповідач не сплатив заборгованість по узгоджених податкових зобов'язаннях на загальну суму 4234,39 грн. та по нарахованій пені на загальну суму 10,79 грн., всього в сумі 4245,18 грн.
Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За наведених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості на загальну суму 4245,18 грн. підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету м. Рівне заборгованість по орендній платі за землю, з урахуванням пені, на загальну суму 4245,18 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ткачук Н.С.