ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 травня 2011 року 09:55 № 2а-18616/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бар Імпорт"
до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України
про визнання протиправним та скасування рішення № 000354 від 18.11.2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 918 519,60грн.
за участю представників сторін:
від позивача, ОСОБА_1, довіреність № 7/ГС-010, від 12.01.10, ;
від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 6576/32-0817, від 24.11.10,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бар Імпорт" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 000354 від 18.11.2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 918 519, 60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки Позивачем не було порушено норм Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а саме: Позивач не здійснював оптову торгівлю алкогольними напоями.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, просив задовольнити повністю, пояснив, що Позивач здійснює виключно роздрібну торгівлю алкогольними напоями, у встановленому законодавством України порядку отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензію на право здійснення імпорту алкогольних напоїв, а також торговий патент на право здійснення торговельної діяльності, в силу чого, у Відповідача відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій.
Представник Відповідача проти позову заперечив, пояснив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є порушення Позивачем положень ч.8 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, згідно з якими, суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції суб'єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю, зазначив, що, оскільки Позивач здійснює імпорт алкогольних напоїв, він повинен отримати і ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
21 жовтня 2010 року Регіональним управлінням контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку з питань додержання суб"єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов"язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами проведення якої складено акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб"єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов"язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 21.10.2010 р. № 0666/01/32667177, яким встановлено порушення Позивачем вимог ст. ст. 15, 15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
На підставі вказаного акту перевірки, Відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 18.11.2010 р. № 000354, яким згідно з вимогами абзацу п"ятого частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, а саме у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
У вказаному акті перевірки встановлено, що Позивачем у магазині, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд 1, 19.08.2010 р. було здійснено реалізацію споживачу за готівковий рахунок алкогольних напоїв імпортного виробництва, а саме: вина ігристого білого напівсухого “Монпарас” - 12 пляшок, коньяку Арді Ред Корнер VS - 2 пляшки, коняку Арді VSOP - 3 пляшки на загальну суму 1891 грн. 20 коп., що підтверджується фіскальним чеком №306, копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Згідно до п. 2. 6 статті 2 Положення “Про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.02.07 № 71 основними завданням Департаменту є ліцензування оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.
Пунктом 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790, встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Згідно пункту 5 вказаного Порядку, застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Згідно пункту 6 вказаного Порядку застосування фінансових санкцій, рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.
18 листопада 2010 року на підставі вище зазначеного акту перевірки, Відповідачем прийнято рішення № 00354 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бар Імпорт” фінансових санкцій в розмірі 918 519 грн. 60 коп. (далі –Рішення № 000354).
Підставою для прийняття оскаржуваного Рішення № 000354 є порушення Позивачем вимог ч.8 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", згідно з якими, суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції суб'єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Судом встановлено, що Позивачем у встановленому законом порядку отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, ліцензію на право здійснення імпорту алкогольних напоїв та торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності, за які своєчасно здійснювалась поточна оплата, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем.
Статтею 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Цією ж статтею вказаного Закону визначено, що оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
З викладеного вбачається, що поняття оптової торгівлі передбачає здійснення посередницької діяльності між виробником та/або продавцем та іншими суб'єктами господарювання, відповідно, поняття оптової торгівлі передбачає придбання (виготовлення) товарів та їх реалізацію суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.
В той же час, продаж продукції кінцевому споживачу для його власного некомерційного використання є роздрібною торгівлею.
Судом встановлено та не заперечувалось Відповідачем, що Позивачем здійснювалась реалізація алкогольних напоїв фізичним особам, що, зокрема, підтверджується фіскальними чеками, копії яких наявні у матеріалах справи.
Суд не погоджується з доводами представника Відповідача, що отримання ліцензії на право здійснення імпорту алкогольних напоїв автоматично визначає для Позивача обов’язок отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що Позивачем здійснювалась саме роздрібна торгівля алкогольними напоями, та, що Позивачем не порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено правомірність та обгрунтованість прийняття Рішення № 000354 від 18.11.2010 року про застосування фінансових санкцій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бар Імпорт" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 000354 від 18.11.2010 року про застосування фінансових санкцій.
3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бар Імпорт" (код ЄДРПОУ 32667177) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
У відповідності з положеннями ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 27.05.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 06 червня 2011 р.
Суддя Ю.Т. Шрамко