ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 червня 2011 року 15:28 № 2а-5907/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів: Добрівської Н.А., Скочок Т.О., при секретарі Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від Позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 30.09.2020 р.)
від Відповідача-1: ОСОБА_2 (довіреність від 29.12.2010 р. № 7179/9/10-01)
від Відповідача-2: ОСОБА_3 (довіреність від 10.08.2010 р. № 10-6017/3288)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магістраль ЛТД»
до1. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
2. Державної податкової адміністрації України
провизнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»в якості платника ПДВ; визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магістраль ЛТД»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ), Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) про: (1) визнання протиправним та скасування рішення (акту форми № 6-ПДВ) про анулювання реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»(код 34490801) в якості платника ПДВ, (2) визнання протиправною бездіяльності ДПІ, що полягає у невиконанні нею вимог законодавства по розгляду звернення позивача від 08.09.2010 р. № 65 та повідомлення його про результати розгляду звернення, (3) визнання протиправною бездіяльності ДПІ, яка полягає у неприйнятті нею рішення про відміну анулювання реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»в якості платника ПДВ та скасування акта про анулювання реєстрації платника ПДВ цього підприємства, (4) визнання протиправними дій ДПА по внесенню запису в Реєстр платників ПДВ щодо анулювання реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»в якості платника ПДВ з 04.06.2006 р. та зобов’язання ДПА виключити вказаний запис із Реєстру платників ПДВ. Крім того, позивач просить винести окрему ухвалу на адресу ДПІ щодо необхідності прийняття нового рішення про анулювання реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»в якості платника ПДВ з 26.04.2010 року у зв’язку із закінченням роботи ліквідатора платника-контрагента позивача, визнаного банкрутом.
Позовні вимоги по суті мотивовані тим, що позивач протягом 2007 –2008 року мав господарські відносини з ТОВ «МКС Технолоджі»і за результатами перевірки Ужгородською МДПІ (далі –МДПІ) взаємовідносин позивача з цим підприємством, за актом перевірки від 27.10.2010 року було встановлено, що свідоцтво платника ПДВ цього контрагента позивача анульовано датою його видачі, тобто з 04.08.2006 року, на підставі судового рішення від 22.05.2009 р., а підприємство (ТОВ «МКС Технолоджі») не здійснювало будь-якої господарської діяльності. Внаслідок цього МДПІ прийшла до висновку, що позивачем завищено валові витрати та податковий кредит та прийняла податкові повідомлення-рішення, які, як зазначив позивач, на даний час оскаржуються окремо у судовому порядку.
Позивач вважає, що анулювання реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»як платника ПДВ порушує права позивача, оскільки внаслідок такого анулювання (з моменту реєстрації цієї особи платником ПДВ) йому нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, та таке анулювання було проведено з порушенням закону.
Позивач зазначає, що вищезгадане судове рішення, на підставі якого відбулось анулювання свідоцтва платника ПДВ, було скасовано 20.05.2010 р. судом апеляційної інстанції, а провадження у справі закрито, у зв’язку з чим відповідачі повинні були: ДПІ - прийняти рішення про відміну анулювання реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»в якості платника ПДВ та скасувати акт про анулювання реєстрації платника ПДВ, а ДПА –виключити з Реєстру запис про анулювання реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»в якості платника ПДВ з 04.06.2006 р., однак відповідачі цього не зробили.
Крім того, позивач в обгрунтування позовних вимог (п. 2.) зазначає, що з цього приводу він звертався до ДПІ листом № 65 від 08.09.2010 р., однак, у встановлений Законом України «Про звернення громадян»строк, ДПІ не надала відповіді позивачу.
Відповідачі проти позову заперечують та по суті зазначають, що анулювання свідоцтва платника ПДВ вищезгаданого контрагента позивача було проведено на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Надалі зазначене рішення було скасовано, що, однак, з урахуванням того, що зазначена юридична особа вже була припинена, унеможливлює поновлення реєстрації платника ПДВ та вчинення будь-яких дій щодо юридичної особи, яка припинена.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магістраль ЛТД»зареєстровано виконавчим комітетом Чопської міської ради Закарпатської області 03.02.1993 року про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 387005. Підприємству присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 19108042. Місцезнаходження товариства –Закарпатська область м. Чоп, вул. Туряниці, 2.
Під час розгляду справи встановлено, що в період 2007 –2008 років ТОВ «Фірма «Магістраль ЛТД»мало взаємовідносини з ТОВ «МКС Технолоджі», зокрема, як зазначає позивач, на користь позивача здійснювались поставки товарів народного споживання. Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «МКС Технолоджі», воно було зареєстровано у статусі юридичної особи 17.06.2006 року за адресою м. Київ, вул. Жилянська, 26 з присвоєнням ідентифікаційного коду 34490801.
Обставини взаємовідносин позивача з цим підприємством стали предметом перевірки з боку Ужгородської МДПІ за результатами якої складено Акт перевірки № 168/23-1/19108042 від 27.10.2010 року.
Перевіркою було встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2009 року по справі № 2-3376/09 за позовом ОСОБА_4, який рахувався директором ТОВ «МКС Технолоджі», але відповідно до його пояснень ніякого відношення до цього підприємства не мав, визнано недійсною реєстрацію ТОВ «МКС Технолоджі»в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість № 37125251), з моменту видачі свідоцтва ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, тобто з 04.08.2006р. З огляду на те, що рішення суду набрало законної сили (як вбачається з ухвали апеляційного суду, зазначене рішення не було оскаржено у встановлений строк) з урахуванням аналізу операцій, вчинених позивачем із зазначеним контрагентом, податковий орган прийшов до висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту за взаємовідносинами з цим контрагентом. На підставі акту перевірки МДПІ прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 р. № 458/23-1/19108042/5046 (з ПДВ). Копія даного судового рішення, яке розміщено на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень України, за згодою учасників судового процесу, які не заперечували щодо змісту цього рішення та приєднання до матеріалів справи, залучена до матеріалів справи.
У взаємозв’язку з цим, під час розгляду справи встановлено, що 07.07.2009 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва складений та затверджений спірний Акт № 9167/29-203 про анулювання з 04.08.2006 року реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МКС Технолоджі»(ІПН 344908026502; свідоцтво № 37125251) на підставі вищезгаданого рішення суду, яке набрало законної сили, відповідно до якого, як зазначено вище, визнано недійсною реєстрацію ТОВ «МКС Технолоджі»в якості платника податку на додану вартість з моменту видачі свідоцтва ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, тобто з 04.08.2006р.
В контексті наведеного суд також зазначає, що 12.05.2010 року до Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис «Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом»з огляду на що та виходячи з положень ч. 4 ст. 91 ЦК України, ч. 2 ст. 33, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»зазначена особа є припиненою, втратила цивільну правоздатність та, відповідно, податкову правосуб’єктність. Щодо обставин ліквідації зазначеного підприємства було відомо і позивачу, що вбачається з його листа від 08.09.2010 року на адресу ДПІ.
У той же час, як встановлено під час розгляду даної справи, 20 травня 2010 року, тобто вже після припинення зазначеної юридичної особи, ухвалою Апеляційного суду м. Києва по справі № 22-3199 вищезгадане рішення Голосіївського районного суду м. Києва скасовано, а провадження у справі закрито.
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що за змістом статей 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду з відповідним позовом може звернутися особа, права якої безпосередньо порушені органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегією суддів встановлено, що зазначений Акт від 07.07.2009 р. № 9167/29-203 про анулювання з 04.08.2006 року реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МКС Технолоджі»є правовим актом індивідуальної дії, який на момент його ухвалення був прийнятий на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та відповідно до ст. 124 Конституції України є обов’язковим для виконання. Тобто, ДПІ не порушувало вимог законодавства ухвалюючи дане рішення, оскільки діяло на виконання рішення суду.
За висновком суду, зазначене рішення (Акт про анулювання), як і інші оскаржувані дії та бездіяльність відповідачів, не належать до актів, дій чи бездіяльності, які встановлюють, змінюють або припиняють правовідносини для позивача. Цей правовий акт (рішення), а також дії та бездіяльність, які оскаржує позивач в контексті анулювання реєстрації платником ПДВ ТОВ «МКС Технолоджі», стосуються лише ТОВ «МКС Технолоджі»і ніякою мірою безпосередньо не зачіпає права, свободи та інтереси позивача.
Та обставина, що у зв’язку з анулюванням реєстрації платником ПДВ зазначеної особи позивачу визначено податкові зобов’язання за операціями з цим контрагентом, дає позивачу право оскаржити у суді рішення, які безпосередньо стосується позивача –вищезгадані податкові повідомлення-рішення.
У взаємозв’язку з наведеним колегія суддів також зазначає, що під час розгляду справи позивач визнав те, що оскаржувані рішення і дії/бездіяльність відповідачів щодо анулювання реєстрації платником ПДВ іншої особи впливають на нього опосередковано.
В контексті наведеного, колегія суддів також зазначає, що зміна обставин, пов’язаних з припиненням реєстрації зазначеної особи платником ПДВ, а саме скасування 20.05.2010 року апеляційним судом рішення місцевого суду про визнання недійсною реєстрації цієї особи платником ПДВ вже після припинення цієї юридичної особи 12.05.2010 року, внаслідок чого ця особа втратила цивільну правоздатність, не спричиняє правових наслідків у вигляді поновлення податкової правосуб’єктності ТОВ «МКС Технолоджі»та обов’язку ДПІ поновити реєстрацію цієї особи (відмінити анулювання реєстрації цієї особи платником ПДВ), та не свідчить про протиправність дій ДПА на момент внесення запису в Реєстр платників ПДВ щодо анулювання реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»в якості платника ПДВ з 04.06.2006 р. та про наявність підстав для зобов’язання ДПА виключити вказаний запис із Реєстру платників ПДВ, оскільки, як зазначено вище, наведені дії були вчинені на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та підлягало безумовному виконанню, а рішення суду апеляційної інстанції, яким зазначене рішення скасовано, прийнято вже після того, як ТОВ «МКС Технолоджі»було припинено. Тобто, вчинення наведених вище дій, вчинення яких вимагає позивач, неможливе у тому числі у зв’язку відсутністю особи відносно якої слід вчинити певні дії і, при цьому, позивач не є суб’єктом цих правовідносин.
Згідно зі статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги, є підставою для відмови у задоволенні такого позову оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів щодо наведених вище відносин, у задоволенні позову в частині вимог 1, 3, 4 слід відмовити.
Крім того, в контексті визнання за рішенням суду недійсною реєстрації ТОВ «МКС Технолоджі»платником ПДВ на минуле (з моменту реєстрації), колегія суддів окремо зазначає, що, як вбачається з аналізу п/п. 7.2.4., п/п. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2, п. 5 Порядку про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165 (в редакції на час вчинення операцій між позивачем та його контрагентом), а також виходячи з положень ст. 91 ЦК України, сама по собі ця обставина (анулювання реєстрації), як і визнання недійсними установчих документів на минуле, не позбавляє юридичної значимості податкові накладні, які видані до прийняття ДПІ Акту про анулювання, та укладені між відповідними особами угоди, не є підставою для позбавлення платника податків на податковий кредит, якщо ці операції були фактично вчинені, мали реальний характер, підтверджені первинними документами та податковими накладними та на момент вчинення цих операцій контрагенти мали цивільну правоздатність і були зареєстровані платниками ПДВ (мали свідоцтво платника ПДВ).
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПІ, що полягає у невиконанні ним вимог законодавства по розгляду звернення позивача від 08.09.2010 р. № 65 та повідомлення його про результати розгляду звернення, під час розгляду справи встановлено, що зазначене звернення отримано ДПІ 14.09.2010 року. В зазначеному листі позивач просив вжити необхідних заходів для проведення коректив у Реєстрі платників ПДВ, оскільки дата анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «МКС Технолоджі»наразі незаконно зазначена податковим органом в реєстрі, негативно впливає на результати податкового обліку контрагентів ТОВ «МКС Технолоджі».
Під час розгляду даної справи в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ не доведено того, що дана заява була розглянута та на неї було надано відповідь. Позивач також наполягає на тому, що він до цього часу не отримав відповіді на зазначене звернення, тобто, як встановлено під час розгляду справи, відповіді на зазначене звернення з боку ДПІ не було надано.
У той же час відповідно до п. 14. ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на час подання зазначеного звернення) до функцій податкових органів належить розгляд звернень громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань. Статтею 14 цього ж Закону передбачено, що, зокрема, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку. Оскільки зазначене звернення позивача стосується загальних питань, не пов’язаних з оскарженням певних рішень податкового органу, строк розгляду цих звернень регламентується ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»та складає один місяць. ДПІ не виконано обов’язку щодо розгляду звернення позивача та до цього часу не надано відповідь, виходячи з чого колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, з метою повного захисту прав позивача колегія суддів, виходячи з положень ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати ДПІ розглянути та надати відповідь на зазначене звернення.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене в сукупності та виходячи з встановлених судом обставин і наведених вище норм законодавства, колегія суддів прийшла до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, яка полягає у не розгляді та неповідомленні ТОВ «Фірма «Магістраль ЛТД»про результати розгляду його заяви від 08 вересня 2010 року № 65 та зобов’язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва розглянути звернення ТОВ «Фірма «Магістраль ЛТД»від 08 вересня 2010 року № 65 та надати відповідь на це звернення.
Керуючись вимогами ст. ст. 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-:
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магістраль ЛТД»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації України задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, яка полягає у не розгляді та неповідомленні ТОВ «Фірма «Магістраль ЛТД»про результати розгляду його заяви від 08 вересня 2010 року № 65.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва розглянути звернення ТОВ «Фірма «Магістраль ЛТД»від 08 вересня 2010 року № 65 та надати відповідь на це звернення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Магістраль ЛТД»(ідентифікаційний код з ЄДР 19108042; місцезнаходження Закарпатська область м. Чоп, вул. Туряниці, 2) на відшкодування судового збору (державного мита) 1,7 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя О.А. Кармазін
Судді: Н.А. Добрівська
Т.О. Скочок
Повний текст постанови складено та підписано 06 червня 2011 року.