ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 березня 2011 року 11:48 № 2а-2004/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення в розмірі 5 111,19грн.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Київський міський центр зайнятості (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту –відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги в розмірі 5 111, 19 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2004/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10 березня 2011 року, яке відкладалось на 21 березня 2011 року, у зв’язку з неявкою позивача у судове засідання.
У судовому засіданні 21 березня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 незаконно за рахунок коштів Фонду отримувала матеріальне забезпечення, соціальні послуги, чим порушувала чинне законодавство.
Відповідач у запереченнях зазначила, що не намагалась незаконним шляхом отримати кошти, а дійсно була безробітною та потребувала такої допомоги.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 зареєструвалась в Шевченківському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу 06 травня 2010 року.
Відповідачем подано до Шевченківського районного центру зайнятості заяву від 13 травня 2010 року з проханням надати статус безробітного.
У судовому засіданні позивачем зазначено, що у вищезазначеній заяві ОСОБА_1 переконала службу зайнятості, що не є найманим працівником, трудовою діяльністю не займається, не укладала договір цивільно - правового характеру, пенсію не отримує і не зареєстрована як фізична особа - підприємець.
Відповідач була ознайомлена з пам'яткою про права та обов'язки безробітного, де зазначено, що безробітні повинні своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, - и власноручно поставила свій підпис. Відповідачем даний факт не спростовано у судовому засіданні.
На підставі наказу Шевченківського районного центру зайнятості № 2691/1524 від 13 травня 2010 року, згідно статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII (далі по тексту – Закон № 803-XII), статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-III (далі по тексту – Закон № 1533-III) та пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року № 307 (далі по тексту – Порядок № 307), відповідачу був наданий статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю з 13 травня 2010 року.
Наказом Шевченківського районного центру зайнятості № 22/13 від 05 січня 2011 року відповідача було знято з обліку з 05 січня 2011 року, відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (далі по тексту – Порядок № 219), на підставі абзацу 14 підпункту 1 пункту 20 (виявлення факту подання недостовірних даних, що мали місце під час одержання допомоги по безробіттю) Порядку № 219 у зв'язку з працевлаштуванням.
Відповідно до статті 12 Закону № 1533-III Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.
Керівник виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.
Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.
Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 (далі по тексту – Порядок № 60/62) для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
При розслідування страхового випадку згідно Акту № 919 від 21 грудня 2010 року встановлено, що у II кварталі 2010 року відповідач виконувала роботи в ТОВ «Український промисловий банк» з 08 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року згідно договору підряду № 51 від 06 квітня 2010 року та отримувала дохід. Відповідач обманним шляхом за рахунок коштів Фонду отримувала матеріальне забезпечення, соціальні послуги, чим порушувала чинне законодавство.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні не погодилась із визначенням позивача щодо отримання матеріального забезпечення обманним шляхом. Вона зазначила, що їй насправді потрібні гроші, оскільки вона має на забезпеченні трьох дітей.
Відповідно до статті 1 Закону № 803-XII зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Громадяни, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, зареєстровані як підприємці, належать до зайнятого населення та не можуть бути визнані безробітними.
Згідно абзацу 2 підпункту 1 пункту 20 Порядок № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.
Відповідно пунктів 2 і 3 статті 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідачу було направлено лист № 59 від 06 січня 2011 року про необхідність відшкодувати незаконно отримані кошти у сумі 5111,19 грн. (п'ять тисяч сто одинадцять гривень дев'ятнадцять коп.), які до цього часу відповідачем не повернуті.
Відповідно до статті 7 Закону № 1533-III видами забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Статтею 16 Закону № 1533-III джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування; асигнування державного бюджету; суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення", інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку; благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; інші надходження відповідно до законодавства України.
Таким чином, враховуючи, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи отримання доходу відповідачем, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 04136, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, місто Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 Головне Управління Державного Казначейства України м. Києва, МФО 820019, код 03491091 Одержувач: Київський міський центр зайнятості ) незаконно отриманої допомоги у розмірі 5111, 19 грн. (п’ять тисяч сто одинадцять гривень дев’ятнадцять копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.