ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 15 квітня 2011 року           12:36           № 2а-15533/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Велігура Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

провизнання недійсними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,   

            відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 2266/9/10 від 20.04.10 р.

ВСТАНОВИВ:

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання недійсними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.04.2010 р. № 0001841740 та податкового повідомлення-рішення від 21.04.2010 р. № 0001851740/0 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2011 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що податковий орган безпідставно застосував до нього штрафні санкції, оскільки оприбуткування грошових коштів здійснюється в касах з оформленням ордерів та веденням касової книги. На думку позивача така процедура оприбуткування не передбачена для платників єдиного податку. Щодо винесення податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п. 13 Порядку встановлення нормативів збору на забруднення, позивач вважає, що використання ним транспортного засобу, який експлуатується на стиснутому природному газі не є джерелом забруднення, тому податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища до відповідача  подаватись не повинен.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржувані  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення прийняті з дотриманням норм чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку  ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обв"язкових платежів) за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., про що складено Акт № 1311/17-1606900857 від 08.04.2010 р. (надалі - Акт перевірки ).

Перевіркою, зокрема, встановлено, що з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. СПД - фізична особа ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність у сфері вантажних транспортних послуг, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування. В ході перевірки на підставі даних звітів суб'єкта малого підприємництва - платника єдиного податку, книги обліку доходів і витрат від 27.12.2005р. №17-120/15683, відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, матеріалів зустрічної перевірки ДП ТД «Вінніфрут» ВАТ «Вінніфрут»(лист Київської філії ДП ТД ВАТ «Вінніфрут» від 1 квітня 2010 року №95, договору від 20 березня 2007 року №20/3-07 на транспортно-експедиційні послуги та перевезення вантажів автомобільним   транспортом,   актів   прийому-передачі   виконаних робіт, видаткових касових ордерів №КФ-0000256, №КФ-0000335) було встановлено, що у І і ІІ кварталах 2007 року СПД - фізична особа ОСОБА_1 отримав від ТД «Вінніфрут»ТОВ «Вінніфрут»готівку на загальну суму 5500 грн., у т.ч. в 1 кв. 2007 року -600 грн. і в ІІ кварталі 2007 року - 4900 грн., за надання послуг по перевезенню продукції. Зазначена сума готівки не була оприбуткована СПД - фізичною особою ОСОБА_1 в книзі обліку доходів і витрат.

За результатами розгляду зазначеного акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, з посиланням на абзац третій статті 1 Указу Президента України - Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», прийнято рішення від 21 квітня 2010 року № 0001841740 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 27500 грн. (5500 грн. 00 коп. х 5) - п'ятикратний розмір неоприбуткованої суми готівки у книзі обліку доходів і витрат.

Зазначене рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку проте скарги залишені без задоволення.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується до суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно п. 4 цього Указу суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи (заява на переказ готівки № 1 від 30.04.2007 р. на суму 4900,00 грн., видатковий касовий ордер № КФ-0000256 від 27.03.2007 р., Акти прийому-передачі № 1 від 31.03.2007 р., № 2 від 31.03.2007 р., № 3 від 03.05.2007 р., лист ТД "Вінніфрут" від 01.04.2010 р. № 95.), що позивач дійсно надавав послуги по перевезенню продукції ТД «Вінніфрут», за що йому було проплачено суму 5500,00 грн.

Згідно з підпунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ за №637  від 15.12.2004р. зі змінами та доповненнями, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 зазначеного Положення передбачено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

          Згідно з пунктом 7.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою, органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Для платника єдиного податку - фізичної особи порядок ведення Книги обліку доходів та витрат визначено Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №752/4045).

Протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу.

Листом ДПА України від 05.11.97 №17-0117/10-8886 „Про порядок ведення книги ф. №10" роз"яснено, що громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи Книги заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня.

Показники заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.

У разі виявлення порушень установленого порядку ведения операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Позивач доказів, які б спростовували доводи відповідача, не надав.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Крім того, Актом перевірки встановлено, що позивач у період з 01.01.2007 р. по 30.06.2007 р. не подавав до органу ДПІ розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища та не забезпечив сплату даного збору за І і ІІ квартали 2007 р., чим порушив п. 13 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999р. № 303.

За наслідками розгляду Акту перевірки з посиланням на пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами ьа  державними цільовими фондами», прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 квітня 2010 року № 0001851740/0, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкцій у сумі 340,00 грн. - у десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

Відповідно до ст. 2 Постанови KM України від 01.03.1999 року №303 „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", зазначено, збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Згідно із п. 3 ст. 9 даної Постанови, визначено, що базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби: за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

          Суд критично оцінює посилання Позивача на те, що при  використанні транспортного засобу, який експлуатується на стиснутому природному газі, до органу податкової інспекції не подаються розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки відповідно до додатку №1 до Постанови KM України №303 від 01.03.1999 року зазначено норматив збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення та зазначено перелік видів пального, одним із яких є стислий природний газ.

Згідно із п. 1.4 Наказу Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" від 19 липня 1999 року № 162/379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837, встановлено, що за даною інструкцією обчислюються суми збору, який справляється, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.

Відповідно до п. 2.1 даної Інструкції, зазначено, що платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Позивач доказів, які б спростовували зазначені обставини, не надав.

Пунктами 8.4 та 8.5. вище зазначеної Інструкції, встановлено, що органи державної податкової служби здійснюють облік платників збору відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 № 80, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.03.98 за № 172/2612 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень, відповідно до покладених на нього завдань та обов’язків, прийняв оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства України та, виходячи з фактичних обставин справи.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.04.2010 р. № 0001841740 та податкового повідомлення-рішення від 21.04.2010 р. № 0001851740/0.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94,  158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову   ОСОБА_1  до Державної податкової інспекції у  Дніпровському районі міста Києва  про визнання недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.04.2010р. №0001841740 та податкового повідомлення-рішення  № 0001851740/0 від 21 квітня 2010 р.відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів  за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 15.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова у повному обсязі складена та підписана 22 квітня 2011 року.

Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко