справа №2о-128/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 року м. Рівне
Рівненський міський суд
головуючий Цвіркун О.С.
при секретарі Добродій О.М. ,
з участю представника позивача Михайлова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному справу за позовом КП "Теплотранссервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
встановив:
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та пояснив, що позивач здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання житлового приміщення позивача. Стверджує, що відповідач, як квартиронаймача в подальшому як власник зобов'язаний вносити плату за комунальні послуги. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань станом на 1 лютого 2007 року утворилась заборгованість за використану відповідачем теплову енергію в розмірі 5933, 68 гривень, які просить стягнути з нього на користь КТП "Теплотранссервіс".
Відповідач ні його представник на розгляд справи не з'явились, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, хоча про день та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що розрахунок боргу за надані послуги позивач здійснює, починаючи з 1 січня 1999 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦК України, 1963 року, що діяв до введення в дію 30 липня 2004 року Закону України "Про житлово - комунальні послуги " зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону.
Як слідує із змісту ч. 1 ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Отже, до набрання чинності Законом України "Про житлово - комунальні послуги", який в даному разі є спеціальним нормативно - правовим актом, що регулює дані правовідносини, наявність двостороннього договору між споживачем та виконавцем не була обов'язковою умовою виникнення зобов'язання по оплаті наданих послуг.
З моменту набрання чинності вказаним законом правовідносини між споживачем та виконавцем, яким в даному разі є КТП "Комуненергія" повинні регулюватись відповідно до умов укладеного між ними договору.
Із пояснень представника позивача, роздруківки заборгованості по наданих послугах вбачається, що відповідач був квартиронаймачем а з 6 серпня 2005 року є власником квартири АДРЕСА_1. Будь - яких доказів у спростування такого факту представник позивача суду не надав.
Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України " Про житлово - комунальні послуги " відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Вказаний закон набрав чинності ЗО липня 2004 року.
Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ України № 630 від 21 липня 2005 року, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Пункт 5 ч.3 ст. 20 Закону України " Про житлово - комунальні послуги " передбачає обов'язок споживача оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Із змісту п. 1 ч.3 ст. 20 цього ж закону слідує, що саме позивач, як виконавець зобов'язаний розробити договір на основі типового договору.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував факту укладення з відповідачем договору на надання послуг з подачі теплової енергії чи підігріву води 5 серпня 2005 року.
Отже, за умови відсутності договору, позивач, як виконавець, в силу положення, що міститься в п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не ніс перед відповідачем також зобов'язання по забезпеченню вчасного надання житлово - комунальних послуг відповідної якості згідно із умовами договору, а відповідач, в силу п. 1 ч. 1 ст. 20 цього ж закону не був наділений кореспондуючим такому обов'язку правом одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги.
Як слідує із наведених вище положень ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово -комунальні послуги", правовідносини між сторонами повинні базуватись на двосторонній угоді чи договорі.
Отже, одностороннє надання певних послуг споживачеві не може бути розцінене, як двосторонній правочин, що наділяє сторони відповідними правами та обов'язками.
Відповідно до ч.3 ст. 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову лише в частині стягнення заборгованості до введення в дію вказаного вище закону, а саме до 30 липня 2004 року, та після укладання договору а саме з серпня 2005 року до 1 лютого 2007 року що на вказану дату складала 4916, 04 гривень.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП " Теплотранссервіс " заборгованість за використану теплову енергію на суму 4916, 04 гривень (чотири тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень 04 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 51 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП " Теплотранссервіс " 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд, який ухвалив оскаржуване рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду