КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5924/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"15" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Василенка Я.М., Парінова А.Б.,
при секретарі Белові С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги позивачів Акціонерної судноплавної компанії «Укррічкофлот»та Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2010 року у справі за адміністративним позовом Акціонерної судноплавної компанії «Укррічкофлот»та Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» до Міністерства транспорту та зв’язку України, треті особи Державне підприємство «Адміністрація річкових портів»та Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт»про визнання недійсним наказу, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2009 року позивачі Акціонерна судноплавна компанія «Укррічкофлот»та Дочірнє підприємство «Херсонський річковий порт» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства транспорту та зв’язку України, треті особи Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» та Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт», в якому просили суд визнати недійсним наказ № 318 від 26.03.2009 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2010 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2010 року про визнання недійсним наказу № 318 від 26.03.2009 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними у справі доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному наказі немає ознак які б суперечили чинному законодавству.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 318 від 26.03.2009 року «Про передачу вантажних причалів ДП «Адміністрація річкових портів», з метою ефективного використання державного майна та задоволення виробничих потреб підприємств і морського транспорту, враховуючи погодження Укрморрічфлоту, Фонду державного майна України, Міністерства економіки, згідно з Законом України «Про управління об'єктами державної власності», Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року N 1482 було видано зазначений наказ.
Відповідно до пункту 1 вищезазначеного наказу зобов'язано ДП «Адміністрація річкових портів»передати з балансу, а ДП «Херсонський морський торговельний порт»прийняти на баланс вантажні причали, розташовані за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, зокрема:
вантажний причал №1 1946 р.п., № 10001019; Вантажний причал № 2 1946 р.п., інв. № 20001019; Вантажний причал № 3 1946 р.п., інв. № 30001019; Вантажний причал 1988 р.п,, інв. № 00000008.
Відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності»від 21.09.2006 року № 185-У, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв'язку»від 28.09.2004 року № 684-р Міністерство транспорту та зв'язку України є органом уповноваженим управляти державним майном Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»та відповідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 942 від 22 жовтня 2004 року «Про створення Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»органом уповноваженим управляти державним майном Державного підприємства «Адміністрація річкових портів».
Вищезазначені вантажні причали є власністю держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 67504, видане Херсонською міською радою від 26.06.2006 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11046940 від 26.06.2006 року.
Порядок передачі об'єктів права державної власності від одного підприємства іншому, що належать до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, визначено Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. N 1482.
Абзацом 6 пункту 4 Положення визначено, що передача об'єктів права державної власності від одного підприємства іншому, що належать до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації, погодженого з підприємствами, а у разі передачі їх структурного підрозділу або нерухомого майна також з Фондом державного майна та Мінекономіки.
Відповідно до п.7 Положення, у разі коли передача державного майна здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, пропозиції щодо передачі (крім випадків передачі - майна, зазначеного в підпункті «д»пункту 2 цього Положення) погоджуються відповідно до пункту 5 цього Положення (залежно від виду майна), а також з:
Міністерством фінансів України та Фондом державного майна, у разі передачі майна із сфери управління одного органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації до сфери управління іншого органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації;
Фондом державного майна у разі передачі структурного підрозділу підприємства або нерухомого майна від одного підприємства іншому, якщо вони належать до сфери управління одного органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
Узгоджені пропозиції подаються ініціатором передачі до Мінекономіки для погодження такої передачі.
Із приписів вищезазначених правових норм вбачається, що у разі, коли передача державного майна здійснюється від одного підприємства іншому, якщо вони належать до сфери управління одного органу, уповноваженого управляти державним майном, то пропозиції щодо передачі погоджуються з Фондом державного майна та Міністерства економіки України.
Згідно з пп. б п.4. Положення передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України і Фондом державного майна - щодо об'єктів, визначених підпунктами «б»і «е»пункту 2 цього Положення. Проте, це Положення визначає порядок безоплатної передачі об'єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій. У зв'язку з тим, що передача вантажних причалів згідно з наказом Міністерства транспорту та зв’язку України, № 318 від 26.03.2009 року здійснюється у сфері управління одного органу, уповноваженого управляти державним майном - Міністерства транспорту та зв'язку України, для такої передачі застосовується спеціальна норма положення, а саме: абзац 6 пункту 4, якою передбачено погодження такої передачі з Фондом державного майна та Міністерством економіки України.
Міністерством транспорту та зв'язку України отримано згоду на передачу вищезазначених вантажних причалів Фонду державного майна України листом від 25.02.1009 року № 10-16-2551 та узгоджена пропозиція погоджена з Міністерством економіки України листом від 19.03.2009 року №3205-23/161.
Відповідно до абз. 5 п.5 Положення встановлює необхідність погодження пропозиції щодо передачі об'єктів права державної власності з підприємством - у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна.
Згідно п. 5 ст. 22 ГК України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Статтею 137 ГК України передбачено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Отже вантажні причали, зазначені у наказі Міністерства транспорту та зв’язку України № 318 від 26.03.2009 року, не закріплені за ДП «Херсонський річковий порт»АСК «Укррічфлот»та АСК «Укррічфлот»на праві оперативного управління. Вантажні причали знаходяться в управлінні ДП «Херсонський річковий порт»АСК «Укррічфлот»згідно умов договору управління майном б/н від 31.10.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1950.
Відповідно до ч.1 ст.1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Крім того, відповідно до п.6 ст. 1032 ЦК України у разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.
Згідно з ч.2 ст. 74 ГК України майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
Частиною 3 ст. 136 ГК України визначено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Тобто, у разі переходу не тільки права власності а й права господарського відання, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється.
Позивачами не доведено, які правові норми унеможливлюють передання з балансу на баланс державного майна, від одного підприємства іншому, якщо вони належать до сфери управління одного органу, уповноваженого управляти державним майном, якщо таке державне майно знаходиться в управлінні третьої особи.
Отже, передача з балансу ДП «Адміністрація річкових портів»на баланс ДП «Херсонський морський торговельний порт»державного майна - вантажних причалів не припиняє дію договору управління майном б/н від 31.10.2006 року та не змінює в односторонньому прядку обсягу прав та обов'язків управителя - ДП «Херсонський річковий порт».
Вантажні причали, зазначені у наказі Міністерства транспорту та зв’язку України № 318 від 26.03.2009 року, були до видання цього наказу та залишаються власністю Держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України після прийняття їх на баланс ДП «Херсонський морський торговельний порт».
Крім того, на виконання вищезазначеного наказу Міністерства транспорту та зв’язку України члени комісії, згідно з наказом Укрморрічфлоту № 55 від 22.04.2009 року «Про утворення комісії», наказу Укрморрічфлоту № 58 від 24.04.2009 року «Про внесення змій до наказу Укрморрічфлоту від 22.04.2009 року № 55», 11 червня 2009 року був складений Акт приймання-передачі вантажних причалів з балансу ДП «Адміністрація річкових портів»на баланс ДП «Херсонський морський торговельний порт».
Таким чином, вантажні причали, які є державною власністю, на цей час знаходяться на балансі ДП «Херсонський морський торговельний порт»на праві господарського відання, наказ Міністерства транспорту та зв’язку України № 318 від 26.03.2009 року виконаний.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Окружним адміністративним судом м. Києва обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги позивачів Акціонерної судноплавної компанії «Укррічкофлот»та Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Я.М. Василенко
А.Б. Парінов