Судове рішення #1611667
Справа № 2- 371/2007 року

Справа № 2- 371/2007 року

 

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

16 травня 2007 року                                                                     м.  Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді:                     Барашкова В.В.

при секретарі:                                              Шевчук І.Ю.

за участю сторін та представників сторін: позивачки-відповідачки ОСОБА_1,  адвоката на стороні позивачки-відповідачки ОСОБА_1- ОСОБА_4 ,  відповідачки-позивачки ОСОБА_3,  адвоката на стороні відповідачки-позивачки ОСОБА_3-ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  третьої особи без самостійних вимог органу опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення,  зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2,  третьої особи без самостійних вимог органу опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому про припинення права на частку у спільному майні шляхом виділу частки в грошовій компенсації,  суд,  -

 

встановив:

 

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3,  третьої особи без самостійних вимог органу опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення. В свою чергу ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2,  третьої особи без самостійних вимог органу опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому про припинення права на частку у спільному майні шляхом виділу частки в грошовій компенсації.

Ухвалою суду від 07.08.2006 року вищевказані позови об'єднані в одне провадження. В судовому засіданні позивачка-відповідачка ОСОБА_1свій позов підтримала,  а зустрічного позову не визнала,  мотивуючи свою позицію тим,  що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом її малолітній дочці належить ХА частини квартири АДРЕСА_1. Однак вони не мають змоги поселитися в квартирі,  оскільки відповідачка по справі ОСОБА_3 чинить перешкоди в користуванні квартирою,  зокрема без її згоди поселила квартирантів. Вона з дитиною ніде не зареєстрована,  а з 1997 році вона виписана з квартири батьків у зв'язку із переїздом до квартири чоловіка. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15.01.2002 року її визнано такою,  що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 в зв'язку з цим вона змушена проживати у друзів. Відповідачка по даній справі має приватизовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_2,   вважає,   що  вселення  її з  дитиною  не  порушує  житлових  прав

 

 відповідачки по справі ОСОБА_3 В зустрічному позові просила відмовити вважаючи його безпідставним.

Адвокат на стороні позивачки-відповідачки ОСОБА_1- ОСОБА_4 ,  позовні вимоги своєї довірительки підтримала і просила суд постановити рішення,  яким зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

Відповідачка-позивачка ОСОБА_3. в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала,  а позовні вимоги до неї не визнала мотивуючи свою позицію тим,  що ОСОБА_1 це колишня дружина її покійного сина ОСОБА_6,  який помер в 2005 році. В 2001 році шлюб між ОСОБА_1 та її покійним сином ОСОБА_6 було розірвано. При розірванні шлюбу ОСОБА_2 було залишено на проживання з ОСОБА_1 в квартирі по АДРЕСА_3,  де ОСОБА_1 на праві власності належить 1А трикімнатної квартири. Після смерті її сина його дочці ОСОБА_2 належить 1А частина спірної квартири,  а їй 3/4 частини спірної квартири. Після смерті сина вона залишилася проживати у спірній квартирі і це є її основним місцем проживання. У зв'язку із тим,  що у неї з ОСОБА_1 склалися дуже неприязні стосунки тому спільне у проживання в спірній квартирі є нереальним.  Просила суд її позовні вимоги задоволити а в позові до неї відмовити.

Адвокат на стороні відповідачки-позивачки ОСОБА_3- ОСОБА_5 позовні вимоги своєї довірительки підтримала в повному обсязі і просила задоволити,  а в позові до ОСОБА_3 просила відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних вимог органу опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому Тупяк Т.Р. в судовому засіданні у вирішенні даного спору поклалася на розсуд суду.

В судове засідання 16.05.2007 року представник третьої особи без самостійних вимог органу опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому не з»явилася з невідомих суду причин,  суд вважає за можливим розглянути справу у її відсутності.

Під час провадження по справі свідок ОСОБА_7 суду пояснив,  що з ОСОБА_1 він знайомий давно. В травні 2006 року ОСОБА_1 попросила його зайти до квартири по вул.  .Г.Хоткевича. Йому двері відкрили молоді люди,  які сказали,  що винаймають цю квартиру. Він неодноразово заходив в цю квартиру,  але ОСОБА_3 він там не бачив,  хоча з нею він також знайомий. Люди,  які винаймають цю квартиру,  сказали йому,  що власниця квартири ОСОБА_3. проживає в  квартирі за іншою адресою.

Під час провадження по справі свідок ОСОБА_8 суду пояснила,  що вона проживає по сусідству з сторонами по справі і знайома з ними давно. їй відомо проте,  що сторони по справі були родичами,  а також те,  що ОСОБА_3. проживає у власній квартирі за іншою адресою. На прохання ОСОБА_1 вони ходили в спірну квартиру,  в цій квартирі проживають люди,  котрі винаймають цю квартиру. ОСОБА_3. не жила в спірній квартирі,  проте,  приходила провідувати і доглядати свого покійного сина.

Під час провадження по справі свідок ОСОБА_9 суду пояснив,  що він є студентом Медичного Університету і винаймає квартиру АДРЕСА_1 з жовтня 2006 року . В квартирі також проживає ОСОБА_3. Він оплачує за комунальні послуги,  чи є у ОСОБА_3 якесь інше житло йому не відомо. Окрім пояснень сторін та свідків судом були досліджені наступні письмові докази.

1.      Копія Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1.

2.      Копія Свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.10.2005 року.

3.      Копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Копія Плану квартири.

 

5.       Копія Свідоцтва про народження ОСОБА_2

6.      Копія Заяви від 11.05.2006 року.

7.      Копія листа від 15.11.2005 року.

8.      Копія Свідоцтва про право власності на житло від 28.09.1993 року.

9.      Копія Свідоцтва про право на спадщину від 12.10.2005 року.

10.  Копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.10.2005 року.

11.  Копія Будинкової книги для прописки громадян,  що проживають квартирі АДРЕСА_1.

12.  Копія Свідоцтва про смерть ОСОБА_6

13.  Копія Свідоцтва про розірвання шлюбу.

14.  Копія Архівного витягу з протоколу № 14 засідання виконкому Івано-Франківської міської Ради народних депутатів від 13.11.1991 року.

15.  Копія Актів обстеження матеріально-побутових умов сім»ї від 01.08.2006 року.

16.  Копія характеристики на ОСОБА_2

17.  Копія Висновку органу опіки і піклування Івано-Франківської міської Ради.

18.  Копія Корінця до виклику та повідомлення.

19.  Копія Висновку № 591/12-06. про незалежну оцінку вартості однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

20.  Копія Акту.

Відповідно до  ст.   ст.  10, 11, 57-60 ЦПК України,  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні права щодо подання доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.  Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам,  які беруть участь у справі,  їх права та обов'язки,  попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках,  встановлених цим Кодексом.  Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі. Особа,  яка бере участь у справі,  розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб,  які не мають цивільної процесуальної дієздатності),  в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу,  яким законом надано право захищати права,  свободи та інтереси інших осіб,  якщо дії законного представника суперечать інтересам особи,  яку він представляє. Доказами є будь-які фактичні дані,  на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін,  та інших обставин,  які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін,  третіх осіб,  їхніх представників,  допитаних як свідків,  показань свідків,  письмових доказів,  речових доказів,  зокрема звуко - і відеозаписів,  висновків експертів. Належними є докази,  які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази,  які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази,  які одержані з порушенням порядку,  встановленого законом.  Обставини справи,  які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі,  виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 

 Суд,  з'ясувавши обставини,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні,  встановив наступне.

Згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.10.2005 року ОСОБА_2 належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_1,  3/4 зазначеної квартири належать ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.10.2005 року. Зазначені майнові права ОСОБА_2,  ОСОБА_3 зареєстровані у встановленому законом порядку в Івано-Франківському ОБТІ.

11.05.2006 року ОСОБА_1,  як законний представник ОСОБА_2,  звернулась через приватного нотаріуса ОСОБА_10 до відповідачки-позивачки з заявою про забезпечення доступу,  проживання,  користування спірним житлом своєї дочки,  до 01.06. 2006 року,  яка була залишена без уваги ОСОБА_3

Як було встановлено під час провадження по справі,  ОСОБА_3 заперечує проти проживання неповнолітньої ОСОБА_2,  її законного представника ОСОБА_1 в спірному житлі,  мотивуючи свою позицію тим,  що квартира є однокімнатною,  спільне проживання є неможливим.  Окрім цього,  ОСОБА_1 має на праві власності частку в іншій житловій квартирі і можуть проживати в зазначеному житловому приміщенні. При цьому,  на підставі Свідоцтва на право власності від 02.11.1995 року,  відповідачці-позивачці на праві власності належить майно - квартира АДРЕСА_2,  житловою площею 17, 24 кв.м.

Відповідно до  ст.  41 Конституції України,  кожен має право володіти,  користуватися і розпоряджатися своєю власністю,  результатами своєї інтелектуальної,  творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному законом.  Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.  Використання власності не може завдавати шкоди правам,  свободам та гідності громадян,  інтересам суспільства,  погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

З наданих сторонами суду доказів вбачається,  що 1/4 спірної квартири є єдиною власністю,  що належить неповнолітній ОСОБА_2

Згідно п.5  ст. 48 ЗУ «Про власність» встановлено,  що особа вправі вимагати усунення перешкод в користуванні майном,  навіть якщо це не пов'язано з позбавленням права власності. Аналогічна норма міститься в диспозиції  ст.  391 ЦК України.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що дії ОСОБА_3,  порушують майнові та житлові права неповнолітньої особи ОСОБА_2,  тому первісний позов підлягає до задоволення в повному обсязі. Інші доводи сторін стосовно місця реєстрації неповнолітньої,  належності ОСОБА_1 частки в квартирі і ,  відповідно,  можливості проживання в ній ОСОБА_2,  суд не приймає до уваги у зв'язку з тим,  що вони не стосуються здійсненням майнових прав неповнолітньою ОСОБА_2,  що є предметом первісного позову.

Зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Як встановлено диспозицією  ст. 365 ЦК України,  право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників,  якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Таким чином,  законодавець визначає порядок припинення права власності особи на частку у спільному майні за наявності та поєднаності між собою чотирьох необхідних умов та при внесенні на дипозит суду вартості спірної частки.

Як зазначалось,  спірне майно,  є однокімнатною квартирою,  площею 17, 2 кв.м,  і є фактично неподільною річчю,  виділ частки в натурі і спільне проживання та використання майна  ОСОБА_2,   її  законним  представником  ОСОБА_1,    ОСОБА_3   є

 

неможливим.  Розмір спірної часки в житловому приміщенні в порівнянні з часткою відповідачки-позивачки є незначною. До видалення суду до нарадчої кімнати для постановдлення рішення,  відповідач-позивач внесла на депозит суду 25000, 00 грн.

Проте позбавлення неповнолітньої права власності на частку у спірному житловому приміщенні,  при цьому враховуючи,  що зазначена частка є єдиним майном,  що належить ОСОБА_2,  на думку суду завдасть істотну шкоду інтересам неповнолітньої особи.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що підстав для застосування подложень  ст.  З 65 ЦК України не має і,  відповідно,  задоволення зустрічного позову ОСОБА_3

Керуючись  ст. 41 Конституції України,   ст.  ст.  365,  391 Цк України,   ст.  48 ЗУ «Про власність»,   ст.  ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України,  суд , -

 

 вирішив:

 

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  третя особа без самостійних вимог орган опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення - задоволити .

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2,  ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_2,  ОСОБА_1 в житлове приміщення -квартиру АДРЕСА_1.

Кошти внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківський області в сумі 25000, 00 грн. повернути ОСОБА_3.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2,  третя особа без самостійних вимог орган опіки і піклування Івано-Франківського міськвиконкому про припинення права на частку у спільному майні шляхом виділу частки в грошовій компенсації - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення,  апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація