КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-944/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Усенко В.Г.
Собків Я.М.
при секретарі Ковальчук Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія»до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання права на бюджетне відшкодування,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія»(далі –ТОВ «Українська молочна компанія») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі –Яготинська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172300/0 від 26.05.2009 р. та визнання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 3 025 801,00 грн. за 12-й місяць 2008 р. заявленого в лютому 2009 р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2010 року позов задоволено.
На вказану постанову Яготинська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, необґрунтованість висновків суду та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 13 квітня 2006 року № 13361020000000253, ТОВ «Українська молочна компанія»зареєстроване Згурівською районною державною адміністрацією Київської області та до 01.01.2009 року перебувало на загальній системі оподаткування та мало статус платника податку на додану вартість.
ТОВ «Українська молочна компанія»01.01.2009 року перейшло на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, згідно свідоцтва № 100165202 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з переліком видів діяльності сільськогосподарського підприємства відповідно КВЕД :01.11.0 –вирощування зернових та технічних культур; 01.21.0 –розведення великої рогатої худоби.
Позивачем 20.03.2009 року було подано до Згурівського відділення Яготинської МДПІ Київської області податкову декларацію з ПДВ за лютий 2009 року вх.. № 1443 в якій було зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню –3 025 801, 00 грн., яка виникла в грудні 2008 року.
Відповідно до матеріалів справи, з 30.04.2009 року по 08.05.2009 року відповідачем було проведено позапланову виїзна перевірку ТОВ «Українська Молочна Компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ на рахунок платника у банку за лютий місяць 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2009 року № 311/2301/34099131 про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Згідно акту перевірки відповідачем було встановлено, що на порушення п. 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Українська Молочна Компанія» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий місяць 2009 року на суму 3 025 801,00 грн.
На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172300/0 від 26 травня 2009 р., згідно з яким сума завищення бюджетного відшкодування складає 3 025 801,00 грн.
Згідно з п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені у п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону.
Відповідно до п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, платник податків, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлені п.п.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Отже, право платника податку на отримання бюджетного відшкодування виникає у разі наявності від’ємного значення між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, якщо податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Тобто, у разі фактичної наявності надміру сплаченого податку, він підлягає відшкодуванню платнику податку з бюджету. При цьому, платник податків має право протягом 1095 днів заявити до податкового органу про намір отримати таке відшкодування з бюджету.
Колегія суддів зазначає, що згідно пп. 5.7.1. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30.05.1997 р. № 166 у податковій декларації сума податкового кредиту розподіляється у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання товару (послуги), а розподілені суми включаються до значень рядків 10, 12, 13 та довідково відображаються у рядках 101, 121, 131 податкової декларації (скороченої).
Згідно матеріалів спрви, колегія суддів вбачає, що операції по яким був нарахований податковий кредит здійснювалися позивачем в період з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р., таким чином норми пп. 5.8 вищевказаного Порядку не можуть застосовуватися до позивача.
У свою чергу, статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.
Згідно зі ст. 81.2 цього Закону, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку –для інших виробничих цілей.
Відповідно до ст. 81.3 вказаного Закону, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.
Колегія суддів вбачає, що вищевказана норма не містить положень, які б передбачали втрату платником податку права на отримання бюджетного відшкодування за попередні податкові періоди у зв’язку із переходом з загальної системи оподаткування на спеціальний режим оподаткування.
Отже, оскільки позивачем під час перебування на загальній системі оподаткування, фактично було надмірно сплачено до Державного бюджету України певні суми податку на додану вартість, вони підлягають відшкодуванню позивачу у встановленому законом порядку.
Висновком судово-економічної експертизи № 2326/3769/10-19 від 26 травня 2010 року встановлено, що платник податків має право включати суми по податковим накладним, які були виписані до 01.01.2009 року (з урахуванням дії ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), за операціями виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, які були здійсненні до 01.01.2009 року, до загальної декларації по яких здійснюються розрахунки з бюджетом в 2009 році.
Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає, що податковий орган не мав право зменшити суму бюджетного відшкодування з підстави, що позивач змінив систему оподаткування і звернувся до податкового органу про отримання такого відшкодування на момент знаходження на спеціальному режимі оподаткування, а висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування є необґрунтованим, і таким, що не відповідає змісту закону.
Таким чином, ТОВ «Українська Молочна Компанія»має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 025 801, 00 грн. за 12-й місяць 2008 року, яка заявлена ним у лютому 2009 року, оскільки перехід з січня 2009 року на спеціальний режим оподаткування не позбавляє його права на отримання бюджетного відшкодування і згідно положень пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податку має право заявити про намір відшкодувати ПДВ на протязі 1095 днів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем фактичне здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, за якими заявлено бюджетне відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Яготинської МДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року без змін, оскільки постанова ухвалена з повним зясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи дотриманням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду є обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Усенко В.Г.
Собків Я.М.
Ухвалу складено в повному обсязі 21.06.2011 року