КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2400/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Зотько Т.А.

Суддя-доповідач:  Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" травня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

        Київський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії:

                       головуючого судді                           Беспалова О.О..

                       суддів                                                Ключковича В.Ю., Губської О.А.,

                  при секретарі                                       Кропивному Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві апеляційну скаргу представника Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському  районі м. Києва про визнання протиправною бездіяльності і зобов"язання вчинити певні дії та втягнення недоплаченої пенсії  по інвалідності ЧАЕС, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату  державної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до ст. ст. 50, 54, 67  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року позовні вимоги було  задоволено частково.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - зміні з таких підстав.       

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відноситься до 1-ї категорії  постраждалих  та є інвалідом 3 групи, що підтверджується відповідним посвідченням.

Розділом 8 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді в тому числі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну  здоров"ю, яка призначається після виникнення права  на державну пенсію.

Статтею 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3-ї групи - 50 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється  повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону № 796 Х111, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, особам віднесеним до 1,2, 3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої  групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

З урахуванням наведеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідач неправомірно не виплачував  позивачу  6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову  пенсію за шкоду, причинену здоров"ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлену ст. 50 ЗУ "Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то  суд  визнає такі дії  протиправними та зобов"язує відповідача провести перерахунок та виплату позивачу  вказаного підвищення. Оскільки функції призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Управління Пенсійного фонду України в Деснянському  районі м. Києва, то відповідний обов'язок необхідно покласти саме на відповідача у справі.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року в частині  перерахунку пенсії, починаючи з 08.05.2010 року підлягає зміні, оскільки, під час винесення рішення судом першої інстанції, не вірно встановлено  дату з якої необхідно здійснювати перерахунок пенсії.

Зважаючи на ту обставину, що позов поданий 08.11.2010 року, жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивача не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання перерахувати позивачу пенсію підлягають задоволенню, починаючи з 08.05.2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України підставою для зміни  постанови або  ухвали  суду  першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині проведення періоду виплат.

Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському  районі м. Києва про визнання протиправною бездіяльності і зобов"язання вчинити певні дії та втягнення недоплаченої пенсії  по інвалідності ЧАЕС–задовольнити частково.

Постанову  Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в такій редакції: "Зобов"язати Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити з 08.05.2010 року перерахунок  та виплачувати пенсію ОСОБА_2 виходячи з розмірів, визначених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: державної пенсії –в  розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров"ю- у розмірі  50 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

         Головуючий суддя                                                                                    Беспалов О.О.

Суддя                                                                                                        Ключкович В.Ю.

Суддя                                                                                                         Губська О.А.