КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-60/11                                                 Головуючий у 1-й інстанції:  Валевач М.М.

Суддя-доповідач:  Сорочко Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" червня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

          Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                        Сорочко Є.О.

Суддів:                                            Бистрик Г.М.

                                                        Собків Я.М.

              розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання дій незаконними та зобов’язання перерахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни,-    

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_3 звернулася до Щорського районного суду Чернігівської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області (далі –УПФУ в Щорському районі) про визнання незаконними дій щодо нездійснення нарахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язання здійснити такі виплати з 2006-2010 рр. по дату прийняття рішення у справі.

          Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2011 року поновлено строк звернення до суду з 17 січня 2008 р.

          Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2011 року позов задоволено, визнано протиправними дії УПФУ в Щорському районі щодо відмови в перерахуванні і виплаті пенсії позивачу, як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано здійснити такі виплати за період з 17.08.2008 р. по 01.02.2011 р. з врахуванням проведених виплат.

           На вказану постанову УПФУ в Щорському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

           Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.

          Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ в Щорському районі є належним відповідачем по справі.

          Відповідно ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в наслідок чого право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було визнано неконституційним.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року  –734 грн.

          Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.

          З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

          Віповідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Колегія суддів вважає, ОСОБА_3 з 2006 року отримувала щомісячну державну соціальну допомогу в неналежному розмірі, що вважає протиправним, а тому вона знала, або повинна була знати про порушення свого права із моменту вчинення перерахунку проте у встановлений законом строк правом на звернення до суду не скористалась, а отже підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду немає.

          Посилання ОСОБА_3 на її юридичну необізнаність, як на поважну причину пропущення строку не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не перешкоджало їй звернутись до суду з позовом в межах встановленого строку.

          Таким чином, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_3 необхідно задовольнити в частині позовних вимог за період з 17.07.2010 р.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Щорському районі необхідно задовольнити частково, постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2011 року –змінити: в абзаці 2 та 3 резолютивної частини постанови слова «за період з 17.01.2008 року по 01.02.2011 року» змінити на «починаючи з 17.07.2010 року» та виключити 4 абзац, в решті постанову залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області –задовольнити частково.

Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2011 року –змінити: в абзаці 2 та 3 резолютивної частини постанови слова «за період з 17.01.2008 року по 01.02.2011 року» змінити на «починаючи з 17.07.2010 року» та виключити 4 абзац.

В решті постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 01 лютого 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Головуючий суддя                                                                       Сорочко Є.О.

            Судді:                                                                                              Бистрик Г.М.

                                                                                               Собків Я.М.