КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1875/10                                            Головуючий у 1-й інстанції:   Овдієнко К.М.  

Суддя-доповідач:  Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                        Сорочко Є.О.

Суддів:                                            Бистрик Г.М.

                                                        Собків Я.М.

          розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахування і виплату щомісячної державної допомоги як дитині війни,-

   В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_3 звернулася до Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області (далі –УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі) про визнання протиправними дій щодо не здійснення перерахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язання перерахунку і виплати таких коштів за період з 10.06.2010 р.

          Постановою Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року позов задоволено, визнано неправомірною дії УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі щодо не здійснення позивачу перерахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано нарахувати і виплатити доплату до пенсії позивачу в такому розмірі з 13.06.2010 р. по 29.12.2010 р. з врахуванням проведених виплат.

           На вказану постанову УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Частиною першою статті 183-2 КАС України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов’язково застосовується скорочене провадження, а тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв’язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 КАС України.

          Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.

          Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі є належним відповідачем по справі.

          Відповідно ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в наслідок чого право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було визнано неконституційним.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року  –734 грн.

          Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.

          З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу УПФУ у Переяслав-Хмельницькому районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Головуючий суддя                                                                       Сорочко Є.О.

             Судді:                                                                                               Бистрик Г.М.

                                                                                                 Собків Я.М.