КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-224/11                                                Головуючий у 1-й інстанції:  Кирилюк І.В.

Суддя-доповідач:  Сорочко Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" червня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

          Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                          Сорочко Є.О.

Суддів:                                              Бистрик Г.М.

                                                          Собків Я.М.

          розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахування і виплату щомісячної державної допомоги як дитині війни,-

   В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_3 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (далі –УПФУ в Печерському районі) про визнання протиправними дій щодо не здійснення перерахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язання перерахунку і виплати таких коштів за період з 01.01.2006 р. по дату прийняття рішення у справі.

          Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року позов задоволено частково, визнано неправомірною відмову УПФУ в Печерському районі щодо здійснення позивачу перерахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано нарахувати і виплатити доплату до пенсії позивачу в такому розмірі з 19.01.2006 р. по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 08.02.2011 р. з врахуванням раніше здійснених виплат.

           На вказану постанову УПФУ в Печерському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

           Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.

          Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ в Печерському районі є належним відповідачем по справі.

          Відповідно ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в наслідок чого право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було визнано неконституційним.

          Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року  –734 грн.

          Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.

          З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

          Проте, колегія суддів зазначає, що віповідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

          Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вищевказаних вимог КАС України, судом першої інстанції ухвали про поновлення строку на звернення до суду не було постановлено, а рішення про поновлення процесуальних строків не оформлене відповідно до вимог КАС України.

          Таким чином колегія суддів вважає, що питання про поновлення процесуальних строків судом першої інстанції не вирішене, а позовні вимоги необхідно задовольнити в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 24.07.2010 року.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Печерському районі необхідно задовольнити частково, постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року –змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «за період з 19.01.2006 р. по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 08.02.2011 р.»змінити на «починаючи з 24.07.2010 року», в решті постанову залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва –задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року –змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «за період з 19.01.2006 р. по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 08.02.2011 р.»змінити на «починаючи з 24.07.2010 року».

В решті постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Головуючий суддя                                                                             Сорочко Є.О.

            Судді:                                                                                                    Бистрик Г.М.

                                                                                                    Собків Я.М.