КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2/424 Головуючий у першій інстанції: Келеберда В. І.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"24" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Чаку Є.В., Літвіної Н.М.
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Солом’янського району м. Києва до Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування п. 3.1 Розпорядження Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.05.2008 року № 747 та зобов’язання вчинити дії, –
В С Т А Н О В И Л А :
Заступник прокурора Солом’янського району м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування п. 3.1 Розпорядження Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.05.2008 року № 747 та зобов’язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано п. 3.1 Розпорядження Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.05.2008 року № 747 щодо відмови у прийнятті на квартирний облік ОСОБА_4. Зобов’язано Солом’янську районну в м. Києві державну адміністрацію прийняти на квартирний облік ОСОБА_4 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеної постанови мотивуючи тим, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року отримано лише 29.12.2008 року.
Враховуючи те, що оскаржувану постанову відповідач отримав із запізненням, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
До суду апеляційної інстанції особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сиротою, відтак потребує соціального захисту.
З 22.03.2001року по 31.08.2006 року він перебував на повному державному утриманні в Канівській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів, після закінчення якої вступив на денне відділення факультету авіаційних та космічних систем Національного технічного Університету “Київський Політехнічний інститут”.
Відповідно до довідки Національного технічного Університету “Київський Політехнічний інститут” від 14.05.2008 ОСОБА_4 з 05.10.2006 мешкає та зареєстрований в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 нерухомого майна у м. Сміла, де він раніше проживав та у м. Каневі Черкаської області, де навчався та проживав в Канівській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів, на праві власності не має, на квартирному обліку не перебуває.
У зв’язку з чим він звернувся до Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про взяття його на квартирний облік за категорією “особа, яка повернулася з державного дитячого закладу”.
П. 3.1 Розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.05.2008 року №747 ОСОБА_4 відмовлено в прийняті на квартирний облік.
11.07.2008 року ОСОБА_4 звернувся до Київської міської держаної адміністрації з питання взяття його на квартирний облік та надання житла в м. Києві, як сироті.
Листом № 011-3942 від 25.07.2008 року Київська міська держана адміністрація звернулася до прокуратури м. Києва щодо перевірки правомірності відмови Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації у взятті на квартирний облік ОСОБА_4
Прокуратурою Солом’янського району м. Києва проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного розпорядження та винесено протест від 27.08.2008 року № 4892-08 до Відповідача з вимогою скасувати п. 3.1 Розпорядження Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації№ 747 від 12.05.2008 року.
Однак, Відповідачем за результатами розгляду протесту зазначену вимогу не було виконано у зв’язку з чим Заступник прокурора Солом’янського району м. Києва звернувся до суду з адмінпозовом та просить його задовольнити.
Суд першої інстанції, постановляючи рішення по суті пред’явлених вимог, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з такою правовою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Відповідно до ст. 47 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно ч.ч. 1,4 ст.25 Закону України «Про охорону дитинства»від 04.2001 № 2402-ІІІ, діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї не мали впорядкованого житла або вселення їх в приміщення, яке зберігалося за ними неможливе, забезпечуються позачергово впорядкованим житлом за останнім місцем проживання в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до ч.5 ст. 46 Житлового кодексу Української PCP від 30.06.1983 року № 5464-Х, поза чергою жиле приміщення надається особам, які повернулися з державного дитячого закладу, від родичів, опікуна чи піклувальника, громадянам незаконно засудженим і згодом реабілітованим, при неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення..
Відповідно до абз. 2 п. 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених Постановою Ради Міністрів Української PCP і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470, громадяни, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Відповідно до ч.І ст. 36 Житлового кодексу Української PCP від 30.06.1983 5464-Х облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районного, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Тобто, ОСОБА_4 проживає в гуртожитку, який знаходиться у Солом’янському районі м. Київа та відповідно має право на першочергове забезпечення житлом у Солом’янському районі м. Києва..
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України судова колегія,
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.В. Чаку
Н.М. Літвіна