ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

30 травня 2011 р.                                                                                   № 7/98-Б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Заріцької А.О..

Козир Т.П.,

Кота О.В.,

Малетича М.М.,

Панової І.Ю.,

розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій"         

про перегляд Верховним Судом України

постанови

у справі  

за заявою

до

про Вищого господарського суду України від 02.03.2011 

№ 7/98-Б

Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд"  

товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій"

банкрутство,   

ВСТАНОВИВ:

   Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Волинської області від 09.11.2010 у справі №7/98-Б зобов'язано заявника в 10-денний термін з дня винесення даної ухвали подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Цією ж ухвалою призначено розпорядника майна боржника, якого зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів, погодити з керівником боржника, скріпити печаткою та подати суду до попереднього засідання, а також протягом 10 днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду повідомити кредиторів, згідно з реєстром вимог кредиторів, про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення за місцем  знаходження боржника.

   Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 ухвалу господарського суду Волинської області від 09.11.2010 у даній справі залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2011 у даній справі           касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 та ухвалу господарського суду Волинської області від 09.11.2010 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2011  у справі № 7/98-Б.

Заявник у своїй заяві просить вказану вище постанову Вищого господарського суду України скасувати.

Заяву обґрунтовує посиланням на постанови Вищого господарського суду України від  06.12.2006 у справі №Б-19/82-06 та від 04.07.2007 у справі №22/142б, вказуючи на неоднакове застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, а саме положень пункту 3 статті 6 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України не встановила.

Приймаючи постанову, на яку подана заява про перегляд Верховним Судом України, суд касаційної інстанції виходив з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість порушення справи про банкрутство, оскільки порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою. Відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, тому відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження. За боржником рахується заборгованість в сумі 875 194,70 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Волинської області від 11.03.2009 у справі №6/117/7-64, виданим на його виконання наказом, постановою ВДВС від 16.07.2009 про відкриття виконавчого провадження. Таким чином судом було встановлено, що вимоги ініціюючого кредитора перевищують суму трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не задоволені понад три місяці після встановленого для їх погашення строку.     

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 04.07.2007 у справі №22/142б, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судом першої інстанції обставин справи та дійшов висновку про неправомірність визнання грошових вимог кредитора та введення процедури розпорядження майном боржника, оскільки виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження, і без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце, у зв’язку з чим заявником не надано суду належних доказів, які свідчать про невиконання боржником грошових вимог в установленому порядку та які є підставою для порушення справи про банкрутство, а тому за відсутності всіх ознак неплатоспроможності боржника у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для подальшого руху справи про банкрутство.     

Зазначена постанова не може бути визнана підставою для подання заяви в порядку пункту першого статті 11116 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу цієї постанови суду касаційної інстанції, у порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2011 у справі №7/98-Б.  

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2006 у справі №Б-19/82-06 за заявою Дергачівскьої МДПІ Харківської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанщина" про банкрутство, на яку посилається заявник, касаційну скаргу ТОВ "Слобожанщина" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 та ухвалу господарського суду Харківської області від 06.07.2006 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області на стадію підготовчого засідання суду.   

Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII-2 ГПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Оскільки, прийнятою постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2006 у справі №Б-19/82-06 не відбулося остаточного вирішення питання щодо встановлення підстав для порушення справи про банкрутство, посилання на цю постанову в обґрунтування неоднакового  застосування норм матеріального права є безпідставним.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтверджені доданими до заяви матеріалами. Відтак, відсутні умови, визначенні статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України, для допуску до провадження Верховного Суду України справи № 7/98-Б.  

Керуючись статями 86, 11114–11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій"  у допуску справи №7/98 - Б до провадження Верховного Суду України.

Головуючий  суддяА. Заріцька

Судді  

Т. Козир

О. Кот

М. Малетич

І. Панова