справа №2-1612/2007р.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ КРАЇНИ

 

10 травня 2007 року                Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючої-судді -                  ШумськійШІ.

при секретарі                           Бліхарській Л.Р.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у залі суду цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального

розвитку „УКРСОЦБАНК, третьої особи ОСОБА_2 про стягнення уми, процентів та відшкодування шкоди,

 

встановив:

 

Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача - Акціонерно -

комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАЩ" суми депозитного вкладу з

нарахуванням процентів по договору та завдану шкоду.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та доповненнях позивачка

покликається на те, що з 1992року являється клієнтом банку. Нею було укладено

14.04.2005року договір банківського вкладу у Львівській обласній філії Акціонерно -

комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" на суму 10 000дол.США строком

14.04.2005року по 16.04.2006року під 8,5% річних. Після закінчення строку договору кошти

банку не знімались, накопичувались. Крім того, нею було укладено договори:

№601/23-3357 банківського вкладу 29.07.2005року на суму 4740 дол. США під 9,25 %

річних строком з 29.07.2005року по 29.07.2006року;

№ 601/23-3355 банківського вкладу від 29.07.2005року на суму 9600 дол. США строком з

29.07.2005року по 29.07.2006року під 9,25 %річних;

№601/23-3356 банківського вкладу від 29.07.2005року на суму 7000 дол. США з

29.07.2005року по 29.07.2006року під 9,25% річних.

У вересні 2005року дізналась про злорвживання посадової особи банку та зняття грошей

з її рахунку в сумі 10 000дол.США. Згідно почеркознавчої експертизи - підписи на заявах про

зняття грошей не її. Також дізналась про відсутність у банку укладених з нею 29.07.2005року

депозитних договорів, що її шокувало, негативно позначилось на здоров»ї, матеріальному стані,

щоденному житті. Внаслідок протиравних дій внаслідок стаждань та переживань їй заподіяно

моральну шкоду, яку оцінює в 5000грн. Згідно остаточних уточнень позову просить суд

стиягати на її користь з відповідача 31 340 дол. США - коштів, внесених в якості депозитних /

вкладів, 2823,95 дол. США процентів за договорами банківського вкладу; 831,83дол. США - 3

% річних; 15659,28 грн. інфляційних, 2469,87дол.США збитків у вигляді упущеної вигоди та

5000грн.моральної шкоди. Судові затрати та витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні представвник позивача позов підтримав повністю, покликаючись

на мотиви позовної заяви з уточненнями. Пояснив, що внаслідок невиконання зобов'язань та

злочинних дій посадової особи банку позивачу заподіяно матеріальну та моральну шкоду,

згідно представленого розрахунку, яку просить стягати з відповідача, судові затрати.

Представник відповідача позов заперечив, пояснив, що договір банківського вкладу

виданий недобросовісним працівником банку та відповідно до ст. 1059 ЦК України даний

договір є нікчемним, оскільки у позивачки відсутня „виписка" - документ, що підтверджує

внесення нею грошової суми - банківського вкладу, що є недодержанням письмової форми

договору. Вважає, що у позивачки відсутні правові підстави для стягнення боргу, процентів та

 

2

моральної шкоди та ін., оскільки в їх. заподіянні немає вини банку (відповідача). В позові просить відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 на судове засідання не з»явилась, перебуває під вартою

як обвинувачена по кримінальній справі. З врахуванням думки учасників процесу суд вважав за

можливе розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача» представників сторін, дослідивши інші докази в справі

у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду,

завдану їхнім працівником під час виконання ним свои трудових (службових) обов'язків.

Суд вважає, що позивачка правомірно звертається до банку з позовом про

відшкодування шкоди, в т.ч. і моральної, оскільки, як встановлено в ході судового розгляду та

не заперечується представником відповідача, шкода позивачці заподіяна діями працівника

банку, пов'язаними з виконанням ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень сторін, позивачка внесла в Львівську

обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" грошові

кошти і укладала договір банківського вкладу, а саме договори:

№601/23-3357 банківського вкладу 29.07.2005року на суму 4740 дол. США під 9,25 %

річних строком з 29.07.2005року по 29.07.2006року;

№ 601/23-3355 банківського вкладу від 29.07.2005року на суму 9600 дол. США строком з

29.07.2005року по 29.07.2006року під 9,25 %річних;

№601/23-3356 банківського вкладу від 29.07.2005року на суму 7000 дол. США з

29.07.2005року по 29.07.2006року під 9,25% річних.

Відповідно до ст. 1059 ЦК України, Положення про порядок здійснення банками

України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого

Постановою НБУ від 03 грудня 2003 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29

грудня 2003 року за № 1256/8577, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних

осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу

(депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею

ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею

іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і

відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері

банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно вимог ст. 1059 ЦК України письмова форма договору банківського вкладу

вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського

вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає

вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської

діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, відповідно до звичаїв

ділового обороту, договір банківського депозитного вкладу підписується і його примірник

видається на руки вкладнику лише після внесення грошової суми. З наведеного вбачається, що

відповідно до звичаїв ділового обороту залучення банком вкладів депозитів підтверджується

договором банківського вкладу. Окрім наведеного, відповідно до Положення про порядок

здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними

особами, залучення банком вкладів (депозитів) також підтверджується договором банківського

рахунку.

 

3

З наведеного вище вбачається, що залучення банком вкладу депозиту позивачки

підтверджується наявністю у останньої договорів банківського вкладу, договору банківського

рахунку, протоколом очної ставки в матеріалах кримінальної справи між позивачкою та

начальником Галицького відділення Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку

соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" - ОСОБА_2, висновком судово-почеркознавчої

експертизи.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, „виписка" - це роздруківка з

комп'ютеру, яка вказує на внесення вкладником грошової суми в касу банку. Однак, такий

документ як „виписка", на яку покликається відповідач, як на документ, який підтверджує

залучення банком депозитного вкладу, не передбачений законом та іншими нормативно -

правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами).

Таким чином, відсутність у позивачки „виписки" про внесення грошової суми у касу

банку, не може розцінюватись, як недотримання письмової форми договору банківського

вкладу, що потягнуло за собою нікчемність договору.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,

якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується

особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими

актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В судовому засіданні були оглянуті установчі документи відповідача та перевірено

повноваження начальника Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку

соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" та начальника Галицького відділення Львівської

обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" на право

підписання догорів від імені Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку

"УКРСОЦБАНК".

З огляду на наведене вище, в ході судового розгляду не виявлено підстав, які б вказували на

недійсність договору банківського вкладу, а тому, позов про стягнення суми вкладу та

процентів є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. ст. 612, 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання,

відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки, а також зобов'язаний на вимогу

кредитора сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від

суми боргу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з

вказаними нормами, підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення збитків

(упущеної вигоди) та стягнення компенсації в зв'язку з інфляцією та 3% річних.

Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність підтвердження упущеної

вигоди, оскільки відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є також доходи, які особа могла б

реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), які

відшкодовуються в повному обсязі. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка двічі поспіль

укладала договори банківського вкладу, по яких на суму вкладу нараховувались проценти, тому

у разі повернення відповідачем належних позивачці коштів, вона могла б реально одержати

дохід у вигляді процентів за депозитний вклад. Нарахування компенсації в зв'язку з інфляцією

відповідає рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді

судових справ, наданих Верховним судом України в листі № 62 від 03 липня 1997 року.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 4 „Про судову практику

в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року із

змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001

року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних

 

4

чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі

незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема ст. 23 ЦК України, моральна шкода може

полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних

переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі

інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним

перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через

неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими

людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої

внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в

інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно

від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення

здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка

завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням

інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування

враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з позовної заяви, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи,

внаслідок невиконання відповідачам умов договорів банківських вкладів та неповернення

грошових коштів, позивачці заподіяна моральна шкода. Моральна шкода заподіяна позивачці

полягає у порушенні стану здоров'я, вимушених змінах у її житті, порушенні стосунків з

чоловіком.

Однак, суд приходить до висновку, що вартість (ціна) грошового виразу моральної шкоди

заявленої позивачкою не відповідає обсягу заподіяних позивачці моральних страждань та

втратам немайнового характеру. В зв'язку з наведеним, в частині відшкодування моральної

шкоди позов підлягає до часткового задоволення в сумі 2000 гривень. Визначаючи розмір

відшкодування моральної шкоди в грошовій сумі, судом враховувались характер та обсяг

страждань, про які зазначала позивачка та її представник, характер немайнових втрат, їх

тривалість та можливості відновлення, а також, стан здоров'я позивачки, тяжкість вимушених

змін у її життєвих і сімейних стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення

попереднього стану.

Таким чином, обставини та обґрунтування вимог, покладені в основу позову, знайшли

своє підтвердження в ході судового розгляду і не спростовані відповідачем, що є підставою для

задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення,

звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно

до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки, згідно з ст. 22 Закону України „Про

захист прав споживачів" позивачка звільнена від сплати судового збору, то такий слід стягнути

з відповідача. Крім того, з відповідача слід стягнути витрати з інформаційно-технічного

забезпечення розгляду справи.

Таким чином, обставини та обґрунтування вимог, покладені в основу позову, знайшли

своє підтвердження в ході судового розгляду і не спростовані відповідачем, що є підставою для

задоволення позовних вимог. Розмір коштів, що підлягають стягненню визначається

еквівалентно в національній валюті по курсу Нацбанку на час винесення рішення. в розрахунку,

представленому позивачем вказано правильно.

 

5

Також на користь позивача згідно ст.84 ЦГЖ України підлягає сплачена нею сума за

надання правової допомоги, згідно квитанції (а.с.11) в розмірі 150грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 22,

23,207,611,612,625,633,1058-1064,1167 ЦК України, ст. 22 Закону України „Про захист прав

споживачів", Положення про здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з

юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою НБУ від 03 грудня 2003 року,

постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 „Про судову практику у справах про

відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року із змінами, суд

 

вирішив:

 

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" на

користь ОСОБА_1 31 340 дол. США, що еквівалентно 158267грн. - боргу

коштів, внесених в якості депозитного вкладу, 2823,95 дол. США, що еквівалентно 14260,95грн.

процентів по вкладу, 3% річних за період з 29.07.2006року по 10.05.2007року - 831,83дол.США,

що відповідає 4200,72грн., інфляційні 15659,28грн., упущеної вигоди 2469,87 дол. США, що

становить 12472,86грн. та 2000 грн. заподіяної моральної шкоди, а всього 206 860 (двісті шість

вісімсот шістдесять ) грн. 81 коп.

Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" на

користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розмірі 30грн., 51грн. судового збору та 150 грн. за надання правової допомоги.

Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" на

користь держави 1649 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом

20 днів у разі подання заяви про оскарження протягом 10 днів.