КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2011 № 49/89
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
позивача:ОСОБА_1, довіреність № 5717 від 15.02.2011;
відповідача :ОСОБА_2, довіреність б/н від 09.06.2011;
ОСОБА_3, довіреність б/н від 15.04.2011;
розглядаючи апеляційні скарги Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», Товариства з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект»
на рішення
господарського суду міста Києва
від 18.04.2011
у справі № 49/89 (суддя: Митрохіна А.В.)
за позовом Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект»
про стягнення 115875,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект» про стягнення 115875,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2011 у справі № 49/89 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект» на користь Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» 40960,00 грн. пені за договором про надання послуг № 06/06-09 від 23.06.2009р., 409,60 грн. державного мита та 82,60 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2011 у справі № 49/89 скасувати і прийняти нове рішення яким повністю відмовити Державному підприємству Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» в задоволені позову.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2011 прийнято до розгляду справу № 49/89. Розгляд апеляційної скарги призначений на 20.06.2011 о 10:00.
Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, Державне підприємство Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2011 у справі № 49/89 скасувати і прийняти нове рішення яким задовольнити вимоги позивача повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект» на користь Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» пеню в розмірі 79125,00 грн. та штраф в розмірі 36750,00 грн.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2011 прийнято до розгляду справу № 49/89. Розгляд апеляційної скарги призначений на 20.06.2011 о 10:00.
15.06.2011 представником відповідача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція».
20.06.2011 представником позивача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект».
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
23.06.2009 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція”(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Атом-Енерго-Проект” (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 06/06-9 (надалі –Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець приймає на себе зобов’язання надати послуги на тему “Виконання комплексу робіт з кваліфікації обладнання енергоблоку №3 ВП РАЕС”, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги.
В п. 1.3 Договору зазначено, що зміст та терміни надання послуг визначаються календарним планом (додаток № 2), який є невід’ємною частиною договору.
В п. 2.4 Договору сторони погодили, що Виконавець має право залучати до роботи в цілому та на окремих етапах сторонні організації та іспитові лабораторії, акредитовані у встановленому порядку та змінювати їх склад. Вартість робіт, які будуть виконуватись сторонніми організаціями, вказана в п.6 Кошторису (Додаток № 4) та не може змінюватись в сторону збільшення. Витрати на послуги сторонніх організацій на вимогу Замовника мають бути документально підтверджені. Відповідальність за якість, терміни та обсяги робіт, які виконуються сторонніми організаціями, повністю лежить на Виконавцеві.
Виконавець протягом 10 днів з дня виконання послуг, згідно календарного плану, надає Замовнику оформлений належним чином акт здачі-приймання виконаних послуг в трьох примірниках, до кожного з яких доданий технічний акт про надані послуги (п. 3.1 Договору).
Замовник протягом 20 днів з моменту отримання акту наданих послуг зобов'язаний надіслати Виконавцю оформлений акт або мотивовану відмову від приймання послуги. У випадку мотивованої відмови від приймання послуги сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та терміну їх виконання (п.3.3 Договору).
Згідно до п. 2.1 Договору, вартість послуг за даним договором складає 735500,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 147100,00 грн. Загальна вартість послуг згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 3) та кошторисом (додаток № 4) складає 882600,00 грн. з ПДВ (20%).
20.01.2010 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої введено в дію новий календарний план надання послуг, що передбачені договором та складаються з 4-х етапів.
21.06.2010 між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до Договору, відповідно до якої були внесені зміни до календарного плану. Так, враховуючи Додаткову угоду № 2 до Договору сторони погодили виключити з календарного плану етап № 4, а тому з урахуванням цих змін сума Договору зменшилася та становила 705200,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2010 позивач направив на адресу відповідача факсограму № 191-10/Р-1406 якою повідомив відповідача про виявлені недоліки по тексту до звітного документу, крім того повідомив, що 07.05.2010 спливає строк здачі 2 етапу.
11.06.2010 позивач вдруге звернувся до відповідача з факсограмою № 191-10/F-1922 з проханням у термін до 14.06.2010 направити необхідні документи для погодження їх у Держатомрегулювання, крім того просив прийняти необхідні міри для недопущення зриву даної роботи.
08.10.2010 позивач направив відповідачу претензію № 001-10/10358 з вимогою оплатити штрафні санкції у розмірі 86250,00 грн., у зв’язку з порушенням строків виконання зобов’язання по Договору.
На зазначену вище претензію 08.11.2010 відповідач надав відповідь № 289/11-10 у якій вказав, що усі необхідні документи на адресу відповідача були направлені ще 08.04.2010, однак погоджені лише 29.10.2010 та просив позивача відізвати претензію № 001-10/10358.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект» стверджує, що відповідальність за тривалу процедуру погодження звітних документів Державним комітетом ядерного регулювання України не може бути покладена саме на відповідача.
Зазначене вище твердження відповідач обґрунтовує тим, що технічне завдання і календарний план до Договору розроблені з урахуванням послідовності розробки і взаємозв’язку звітних документів, у зв’язку з чим відповідач мав можливість розробити тільки проект звітних документів на погодження в Державному підприємстві Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» відповідач отримав тільки після сповіщання його про погодження Державним комітетом ядерного регулювання України звітних документів по етапу 2, після чого зробив і направив на погодження позивачу документи по етапах 3.1 і 3.2 календарного плану.
Проте, колегія суддів відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази щоб підтверджували належне реагування відповідача на факсограму позивача від 26.04.2010, та виправлення недоліків, які були у ній зазначені.
Крім того, без відповіді та належного реагування залишилася факсограма позивача № 191-10/F-1922 від 11.06.2010.
До того ж, відповідачем не було надано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б вказували на те, що порушення строків надання послуг по етапам 2, які встановлені календарним планом відбулись не з його вини.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що незважаючи на взяті на себе відповідачем зобов'язання та враховуючи неодноразові зміни строків надання послуг Товариство з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект» порушило строки надання послуг по етапам 2, які встановлені календарним планом надання послуг.
Відповідно до п. 4.2.1 Договору за порушення строків надання послуг по Договору Виконавець зобов’язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості ненаданих послуг за кожен день прострочки, але не більше 30% вартості несвоєчасно наданих послуг. За прострочу надання послуг понад 30 днів Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно наданих послуг.
Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконане зобов’язання, як це передбачено п. 4.2.1 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем також була заявлена вимога про стягнення пені.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначена вище вимога позивача є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком та становить 40960,00 грн., що вбачається з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом, як помилково вважає позивач.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими як судом першої так і апеляційної інстанції, а тому рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2011 у справі № 49/89 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2011 у справі № 49/89 залишити без змін, а апеляційні скарги Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», Товариства з обмеженою відповідальністю «Атом – Енерго - Проект» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 49/89 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
24.06.11 (відправлено)