ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1772/11

вх. № 1772/11

Суддя господарського суду Рильова В.В. 

при секретарі судового засідання Волощук К.В.

за участю представників сторін:

позивача -  ОСОБА_1 за довіреністю від 05.11.2009р.;

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 16.05.2011 р.;   

третьої особи – не з’явився;

розглянувши справу за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в о. Харківської Обласної Дирекції, м. Харків  

до  ТОВ ВО "Днепро" м. Харків  

про про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче  об"єднання  "Днепро", м.Харків

до

1.Публічного акціонерного товариства  "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекці

ВСТАНОВИВ:

Позивач -  ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче  об"єднання  "Днепро" про звернення стягнення на предмет іпотеки , а саме  - нежитлову будівлю літ. "З-4", загальною площею 5655,3 кв.м., що знаходяться за адресою : м.Харків, вул.Академіка Павлова, буд.82, передану в іпотеку відповідно до іпотечного договору №650/1 від 20.06.2007р., зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим №2433, та з урахуванням додаткового договору №1 від 03.02.2010р., зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим №377, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю виробничому  об"єднанню  "Днепро", в рахунок погашення заборгованості перед Банком за генеральною кредитною угодою №650 від 20.06.2007р., та кредитним договором №010-2/02/1-752-07 від 20.06.2007р., яка складає - 2687549,43 дол.США, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною , на підставі оцінки, проведеної незалежним суб"єктом оціночної діяльності на виконання прохання Банка, яку буде надано Банком суду. Також позивач просить суд визначити у рішенні  пріорітет позивача , як єдиного іпотекодержателя предмета іпотеки та судові витрати покласти на відповідача.

22.04.2011р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 2687549,43 дол.США. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2011р. заяву Публічного акціонерного товариства  "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства  "Райффайзен Банк Аваль" про зміну предмету позову прийнято  до розгляду судом.

17.05.2011р. від Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче  об"єднання  "Днепро" на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним іпотечного договору №650/1 від 20.06.2007р., укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ ВО "Днепро", посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 20.06.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2433, а також додаткових договорів до нього:

- додатковий договір №1 від 03.02.2010р. до іпотечного договору №650/1 від 20.06.2007р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 20.06.2007р., зареєстровано в реєстрі за №2433;

- додатковий договір №2 від 24.06.2010р. до іпотечного договору №650/1 від 20.06.2007р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 20.06.2007р., зареєстровано в реєстрі за №2433;

- додатковий договір №3 від 29.09.2010р. до іпотечного договору №650/1 від 20.06.2007р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 20.06.2007р., зареєстровано в реєстрі за №2433.

Також ТОВ ВО "Днепро" (позивач за зустрічним позовом) просить суд зобов"язати ОСОБА_3., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу , внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру , щодо об"єкта - нежитлової будівлі літ. "3-4", загальною площею 5655,3 кв.м. , що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, буд. 82 , реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі іпотек 4030175 та  зобов"язати ОСОБА_3., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу , зняти заборону на відчудження об"єкту - нежитлової будівлі літ. "3-4", загальною площею 5655,3 кв.м. , що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, буд. 82 , реєстраційний номер обтяження у єдиному реєстрі заборон 10792380 та 10792333.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2011р. прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче  об"єднання  "Днепро" для спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 31.05.2011р. представник позивача за первісним позовом підтримав своє клопотання, подане через канцелярію суду про призначення колегіального розгляду справи.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 31.05.2011р. відмовив в задоволенні  клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської Обласної Дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про колегіальний розгляд справи №5023/1772/11.  

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 31.05.2011р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмету позову. Надав письмові пояснення на відзив відповідача за первісним позовом та відзив на зустрічний позов , які долучений судом до матеріалів справи.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 31.05.2011 р. проти первісного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву ,  вимоги зустрічного позову підтримав в повному обсязі, надав для долучення до матеріалів справи документи.

        Представник третьої особи в судове засідання 31.05.2011 р., не з"явився,  через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи та в яких просить суд розглянути справу за наявними матеріалами та у відповідності до чинного законодавства України прийняти законне рішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви та зустрічної позовної заяви, відзиву на первісний та зустрічний позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за первісним позовом, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

20 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ НВО «Днепро» було укладено Генеральну кредитну угоду №650.

На виконання умов зазначеної Угоди між Банком та АТ НВО «Днепро» було укладено Кредитний договір №010-2/02/1-752-07 від 20.06.2007 р., відповідно до якого Банк відкрив позичальнику — АТ НВО «Днепро» невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 3 009,000,00 доларів США строком до 20.06.2012 р. зі сплатою 10,75% річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання кредитних зобов’язань 20 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ ВО «Днепро» було укладено договір іпотеки №650/1, відповідно до якого ТОВ ВО «Днепро» виступив майновим поручителем АТ НВО «Днепро» та передав Банку в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. «З-4» загальною площею 5063,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82 та належить іпотекодавцю на праві власності.

В ході  судового розгляду справи, судом встановлено, що  ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за всіма правами та обов’язками.

У зв’язку із реконструкцією премета іпотеки, 03 лютого 2010 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ ВО «Днепро» було укладено Додатковий договір №1 до іпотечного договору №650/1, посвідченого 20.06.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (зареєстровано за №2433), згідно якого було збільшено розмір предмета іпотеки до 5655,3 кв.м.

24 червня 2010 р. між сторонами було укладено Додатковий договір №2 до іпотечного договору №650/1, посвідченого 20.06.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (зареєстровано за №2433), згідно якого змінено розмір кредиту до 2 519 194,39 доларів США.

Також, 29 вересня 2010 р. між сторонами було укладено Додатковий договір №3 до іпотечного договору №650/1, посвідченого 20.06.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (зареєстровано за №2433), згідно якого змінено розмір кредиту на суму 2 578 883,71 доларів США.

Як свідчать матеріали справи, позивач за первісним позовом виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання за кредитним договором №010-2/02/1-752-07 від 20.06.2007 р.

Проте третя особа (АТНВО «Днепро») свої зобов’язання за кредитним договором №010-2/02/1-752-07 від 20.06.2007 р. по погашенню заборгованості у визначені договором строки не виконав, у зв’язку з чим у  АТНВО «Днепро» виникла заборгованість перед позивачем станом на 07.02.2011 р. становить 2 687 549,43 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України по курсу НБУ станом на 07.02.2011 р. складає 21 354 461, 51 грн., з яких сума заборгованості за кредитом складає 2 618 552,02 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України по курсу НБУ станом на 07.02.2011 р. складає 20 806 228, 79 грн.; сума заборгованості за відсотками — 52 840,71 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України по курсу НБУ станом на 07.02.2011 р. складає 419 856,43 грн.; пеня —140,48 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України по курсу НБУ станом на 07.02.2011 р. складає 1 116,22 грн.

В зв'язку з невиконанням АТНВО «Днепро» своїх зобов'язань за вказаним договором, 01.11.2010р. йому позивачем було направлено претензію вих.№08-04-14/628 про погашення заборгованості за кредитним договором, яку АТНВО «Днепро» залишив без відповіді та без виконання.

Оскільки згідно ст. 33 ГПК України обов’язок доказування покладений на сторони, на час розгляду справи доказів, які б спростовували заборгованість позичальника за кредитним договором ані відповідачем, ані третьою особою за первісним позовом суду не надано, суд дійшов висновку про доведеність  існування заборгованості позичальника перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

П.1.1. договору іпотеки №650/1 від 20.06.2007 р. закріплює, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека –це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. З Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у  разі порушення іпотекодавцем  обов'язків,  встановлених  іпотечним договором,  іпотекодержатель  має  право   вимагати   дострокового виконання основного зобов'язання, а  в  разі  його  невиконання  - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо відшкодування збитків, посилається на неправомірні дії ТОВ ВО «Днепро» щодо відчуження нерухомого майна, яке було передано Банку в іпотеку для забезпечення виконання зобов’язань АТ НВО «Днепро» та яке було продане ТОВ ВО «Днепро» без дозволу Банка, в результаті чого останньому завдано збитки.

З матеріалів справи вбачається, що  рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі №2-6484/2010 за позовом ТОВ ВО «Днепро» до приватного нотаріуса ХМНО Чуприної Галини Олександрівни зобов’язано виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна заборону щодо відчуження нерухомого майна, зареєстрованого 28.07.2006 р. відносно нежитлової будівлі літ «З-4» загальною площею 5063,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82 за іпотечним договором від 28.07.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, реєстровий №2842; зобов’язанно виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна заборону щодо відчуження нерухомого майна, зареєстрованого 20.06.2007 р. відносно нежитлової будівлі літ «З-4» загальною площею 5063,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82 за договором іпотеки від 28.07.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, реєстровий №2433; зобов’язанно виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна заборону щодо відчуження нерухомого майна, зареєстрованого 03.02.2010 р. відносно нежитлової будівлі літ «З-4» загальною площею 5655,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82 за додатковим договором до іпотечного договору від 03.02.2010 р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, реєстровий №2842 та зареєстрованому 16.11.2010 р.

На підставі даного рішення нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 внесено запис про виключення заборони щодо відчуження предмета іпотеки.

Ст. 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу  України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу  України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, суд доходить висновку, що на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.11.2010 р. ТОВ ВО «Днепро» мав правові підстави на продаж предмета іпотеки, в тому числі без згоди Банка.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов”язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов”язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов”язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб”єкту або суб”єктом господарювання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв’язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками  судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені  письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи свідчать про те, що при здійсненні продажу предмету іпотеки ТОВ ВО «Днепро» діяло правомірно, на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.11.2010 р., згідно з яким було скасовано заборону на відчуження об’єкту нерухомості, а отже були відсутні будь-які перепони щодо його реалізації. Судом встановлено, що в діях ТОВ ВО «Днепро» протиправна поведінка була відсутня, оскільки продаж предмета іпотеки був здійснений на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.11.2010 р., яке на той час вступило в законну силу та було обов’язковим до виконання на всій території України згідно ст. 129 Конституції України.

У зв’язку з відсутністю протиправної поведінки відповідача за первісним позовом, суд вважає, що є відсутнім є і такий елемент  складу цивільно-правової відповідальності при визначенні завдання шкоди, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданням збитків.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу  України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки дії ТОВ ВО «Днепро» при продажу нерухомого майна відповідали чинному законодавству України, то зазначене виключає наявність його вини.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом суми збитків  є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку з відсутністю в діях відповідача складу цивільного правоворушення, яке б було підставою для цивільної відповідальності.

Крім того, обраний позивачем (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») спосіб захисту не відповідає суті порушеного зобов’язання за кредитними правовідносинами.

Так, відповідно до п.7.4. кредитного договору та ст. 1052 Цивільного кодексу   України кредитор має право стягнути суму заборгованості з боржника, а згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку»—звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 3.1.2 договору іпотеки іпотеко держатель має право вимагати від  іпотекодавця вжиття заходів , необхідних  для збереження  предмета іпотеки та його  належної експлуатації, а у випадку  втрати (знищення, загибелі) чи пошкодження  предмета іпотеки або виникнення  загрози втрати чи пошкодження  - вимагати  заміни  його іншим рівноцінним майном, на вартість та кількість не меншим  від  того, що було втрачено чи пошкоджено.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги ТОВ ВО «Днепро» до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ НВО «Днепро» про визнання недійсним договору іпотеки, суд виходить з  наступного.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що укладений між ТОВ ВО «Днепро» до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір іпотеки № 605/1 від 20.06.2007р. суперечить чинному законодавству України та положенням статуту ТОВ ВО «Днепро», у зв’язку з чим на підставі п.1 ст. 203 Цивільного кодексу  України він є недійсним.

Згідно ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації,  створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Оскільки ТОВ ВО «Днепро» діє в організаційно-правовій формі господарського товариства, то згідно ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Положення чинного законодавства не передбачають існування іншої мети створення і діяльності господарських товариств, ніж одержання прибутку.

Ч. 1 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 статуту ТОВ ВО «Днепро» метою його діяльності є отримання прибутку в інтересах учасників Товариства шляхом здійснення статутної діяльності та для задоволення на цій основі потреб юридичних осіб та громадян у виробничій продукції товарах та послугах та зростання добробуту його працівників.

Судом було встановлено, що кредитні кошти за кредитним договором отримувалися одноосібно АТ НВО «Днепро» і спрямовувалися виключно на фінансування його підприємницьких проектів, який  також одноосібно отримував вигоду від їх реалізації. ТОВ ВО «Днепро» не залучався до участі в організації господарської діяльності Боржника і був усунений від прийняття рішень як щодо напрямків використання отримуваних кредитних ресурсів, від визначення результатів їх використання і розподілу отриманої вигоди. Укладення ТОВ ВО «Днепро» договору іпотеки №650/1 від 20.06.2007 р. не було спрямоване на отримання ним прибутку, оскільки укладення такого правочину було позбавлене для ТОВ ВО «Днепро» будь-якого економічного сенсу і підприємницької доцільності. Укладення договору іпотеки ТОВ ВО «Днепро» є дією, яка суперечить статутним цілям діяльності товариства, така угода укладена з перевищенням обсягу статутної дієздатності останнього та не відповідає його статутним цілям діяльності, зокрема п.2.1. статуту товариства.  

Сторонами не надано жодних доказів того, що укладення оспорюваного договору іпотеки спрямовувалося на отримання прибутку ТОВ ВО «Днепро». Укладення договору іпотеки позбавлене не тільки економічної доцільності, такі дії є збитковими для ТОВ ВО «Днепро». Іпотека істотно обмежує право власності товариства, у зв’язку з укладенням такого правочину товариство не може ефективно використовувати свою власність, а саме передати в оренду за відповідною ціною, перепланувати приміщення під той чи інший господарський проект з метою отримання прибутку.

Проте, оспорюваний договір іпотеки не передбачає ані прямо, ані опосередковано будь-яких правових механізмів перерозподілу економічної вигоди від отримання та використання АТ НВО «Днепро» кредитних коштів, отрманих від Банка, існування б яких дозволяло зробити висновок про наявність обґрунтованої економічної зацікавленості ТОВ ВО «Днепро» у даних угодах і відповідність дій по їх укладенню статутним цілям діяльності господарюючого суб’єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу  України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу,

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, також може бути визнано судом недійсним повністю або частково.

      На підставі вказаного, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ТОВ ВО «Днепро» щодо визнання недійсним договору іпотеки №650/1 від 20.06.2007 р. та  додаткових договорів до нього, є доведеними , оскільки даний договір суперечить чинному законодавству України та положенням статуту ТОВ ВО «Днепро», а отже зустрічний позов  підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, за зустрічним позовом – на відповідача за зустрічним позовом.

Крім того, позивач за первісним позовом заявляв заяву про забезпечення позову. Оскільки суд відмовив в задоволенні позовних вимог за первісним позовом , заява про забезпечення первісного позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 55, 124, 129  Конституції України, статтями 11, 15, 16, 22, 203, 207, 208, 215, 319, 321, 525,  614,  837, 849, 852, 853, 1052, 1066, 1068, 1166, 1192  Цивільного кодексу України, ст. 79 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12 Закону України «Про господарські товариства», статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 66-67,  82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд –    

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

         В задоволенні заяви про забезпечення первісного позову відмовити.

         Зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

         Визнати недійсним договір іпотеки, укладений між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю виробниче об’єднання «Днепро»  №650/1 від 20.06.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу  ОСОБА_3 20.06.2007 р., зареєстровано в реєстрі за № 2433, а також додаткові договори до нього:

  - додатковий договір №1 від 03.02.2010 р. до договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.02.2010 р., зареєстровано в реєстрі за № 377;

 - додатковий договір №2 від 24.06.2010 р. до договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 24.06.2010 р., зареєстровано в реєстрі за № 2108;

  - додатковий договір №3 від 29.09.2010 р. до договору іпотеки № 650/1 від 20.06.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 29.09.2010 р. зареєстровано в реєстрі за № 3404.

Зобов’язати ОСОБА_3., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру, щодо об’єкта – нежитлової будівлі літ. «З-4», загальною площею 5655,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82,  реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі іпотек 4030175.

Зобов’язати ОСОБА_3., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу, зняти заборону на відчуження об’єкту – нежитлової будівлі літ. «З-4», загальною площею 5655,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82, реєстраційний номер обтяження у єдиному реєстрі заборон 10792380 та 10792333.

Стягнути  з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (61166, м.Харків, вул.Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 23321095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче об’єднання «Днепро» (61057, м.Харків, вул.Гоголя, будинок 1, код ЄДРПОУ 30511068) 255,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Рильова В.В.

Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2011р.

Справа №5023/1772/11.