ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" червня 2011 р.Справа № 1/35/5022-579/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
Розглянув справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000.
до Копичинської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області (№112), вул. Шевченка, 96, м.Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48260.
про cтягнення збитків в сумі 529 грн. 81 коп..
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_1 –головний спеціаліст –юрисконсульт (довіреність №1-1/3228 від 22.12.09р.).
Відповідача: Корінь Петро Володимирович, юрисконсульт
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу за відсутності відповідного клопотання не здійснювалась.
Суть справи:
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася до господарського суду Тернопільської області із позовом до Державного підприємства Копичинcької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області (№112) про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 529 грн.81 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не дотримувався встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об"єкт господарсько-питного водокористування, чим порушив вимоги чинного законодавства України.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.04.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 04.05.2011р. на 14 год.30 хв. Ухвалами господарського суду від 04.05.2011р., 20.05.2011р., 01.06.2011р. розгляд справи відкладався на 20.05.2011р.,01.06.2011р.,17.06.2011р. відповідно, з причин, зазначених в ухвалах.
В ухвалі господарського суду від 01.06.2008р., на підставі клопотання позивача за №1-1/2178 від 31.05.2011р., та у відповідності до ст. 24 ГПК України, судом здійснено заміну первісного відповідача - Державного підприємства "Підприємство Копичинської виправної колонії управління" Державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області №112 належним відповідачем, а саме: Копичинською виправною колонією Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №112 (код –08564475, м. Копичинці, вул. Шевченка, буд.96).
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечує, вважаючи, що позивачем пропущено строк позовної давності, просить у позові відмовити, посилаючись на наступні правові акти:
- у відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності становить три роки.
- згідно п.1.9 Роз"яснення президії Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" перебіг строку позовної давності у спорах, пов"язаних із стягненням завданої природі шкоди починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту –з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.
- частиною 1 ст.261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, відповідач вважає, що позивачем строк позовної давності пропущено, оскільки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проводилась перевірка з питань дотримання природоохоронного законодавства Копичинецькою виправною колонією 13.06.2007р., а отже перебіг позовної давності почався саме з цієї дати і на день подання позову вже закінчився.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, вважає усні та письмові доводи відповідача безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши доводи та заперечення сторін, господарський суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:
Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Згідно ст. 20 Закону №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Відповідно до норм Закону №1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі (затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №548 від 19.12.2006р.) є спеціальним підрозділом Мінприроди. Одним із завдань інспекції, у відповідності до абзацу ’’б’’п.п. 1 п. 4 вищевказаного Положення, є державний контроль за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) тощо. Інспекція має право вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що передбачено п.п.9 п.5 вищевказаного Положення.
У відповідності до наказів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., № 540 від 12.12.2006р., Державна екологічна інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами, зокрема і шляхом звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Міщієм М.С., Блащаком А.В., згідно доручення заступника прокурора Тернопільської області від 07.06.2007р. за № 16/769 та на підставі ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища ”, 13.06.2007р. проведено перевірку дотримання природоохоронного законодавства Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області (№112), за результатами якої 28.05.2008р. складено акт.
Як випливає з вищезазначеного акту, Копичинською виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області (№112) завдано збитків державі на суму 529 грн. 81 коп., а саме за період з 01.01.2007р. по 28.05.2008р. встановлено перевищення концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах, що вводяться в безіменний потічок, який впадає в притоку р. Нічлава по наступних показниках:
- органічних речовинах (БСК5) 294,0 мг/л, 294,0 г/м3 при величині допустимої концентрації 15 мг/л, 15г/м3;
- завислих речовин 124,0 мг/л, 124,0 г/м3 при величині допустимої концентрації 15 мг/л, 15г/м3;
- ХСК 582,0 мг/л, 582,0 г/м3 при величині допустимої концентрації 80 мг/л, 80г/м3;
- амоній іон 75,0 мг/л, 75,0 г/м3 при величині допустимої концентрації 2 мг/л, 2 г/м3;
- фосфати 23,5 мг/л, 23,5 г/м3 при величині допусти15г/м3;
Витрати зворотних вод становлять 8,9 м3/год., 110000 м3/12336 год.=8,9 м3/год.
Скид зворотних вод здійснювався у водний об"єкт господарсько-питного водокористування.
Таким чином витрати зворотних вод становлять 8,9, м3 /год., чим заподіяно державі збитки в розмірі 529 грн. 81 коп.
Розрахунок розміру збитків проведено у відповідності з "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. № 37). Розрахунок проводився на основі протоколу вимірювання показників та властивостей проб води від 04.06.2008р., звітності 3-ТП(водгосп) за 2007р., довідки, виданої Копичинецькою виправною колонією управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області (№112).
Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно ст. 38 Водного кодексу України нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів. Порядок розробки та затвердження нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у забрудненні та засміченні вод несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 2 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).
Пункт "є" частини 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами та доповненнями) передбачає, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
У відповідності до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” (із змінами та доповненнями) та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів підтверджується актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 28.02.2008р., додатком до акту перевірки від 28.05.2008р. (підписаних заступником начальника Копичинської виправної колонії Перепелицєю О.П. без заперечень), протоколом № 000658 від 28.05.2008р. про адміністративне правопорушення, актом відбору проб від 28.05.2008р. за № 51 (підписаним представником відповідача Дражньовським І.В.), розрахунком збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області (№112) претензію № 1-1/1266 від 09.06.2008р. на суму 529 грн. 81 коп., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про перерахування суми завданої шкоди в добровільному порядку, а тому позовні вимоги про стягнення з Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області (№112) - 529 грн. 81 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог водного законодавства підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст. ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами.
Твердження відповідача про те, що строк позовної давності позивачем пропущено із розрахунку початку його перебігу з 13.06.2007р., тобто з дня, коли проводилася перевірка з питань дотримання відповідачем природоохоронного законодавства, судом до уваги не приймаються, оскільки у відповідності до п.1.9 Роз"яснення президії Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" перебіг строку позовної давності у спорах, пов"язаних із стягненням завданої природі шкоди починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту –з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений. Факт наднормативного скиду встановлено 28.05.2008р. при взятті проб, а отже строк позовної давності слід обраховувати саме з цієї дати, оскільки законодавством не встановлено строків для складання акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства після проведення перевірки, а отже підстав для відмови в позові з причини пропущення позивачем строків позовної давності немає.
Сума шкоди підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду місцевого бюджету Копичинської міської ради Гусятинського району Тернопільської області, згідно вимог п. 35 ч.1 ст. 4 та ч. 1 ст. 20 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, у відповідності до яких 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році, в тому числі: сільських, селищних, міських бюджетів –50 відсотків, обласних бюджетів та бюджетів Автономної Республіки Крим –20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя –70 відсотків.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства Копичинської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області (№112), м. Копичинці, вул.. Шевченка, 94 Гусятинського району Тернопільської області, ідент. код 08680810:
- в дохід місцевого бюджету Копичинської міської ради Гусятинського району Тернопільської області (р/р 33110331700118, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588131 в ГУДК України у Тернопільській області) 529 (п"ятсот двадцять дев"ять) гривень 81 коп. на відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення водного законодавства.
- в дохід Державного бюджету України 102 (сто дві) гривні рівно державного мита;
- в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 23588119, код 22050003) – 236 (двісті тридцять шість) грн. рівно витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
На рішення господарського суду сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.
Повний текст рішення складено 22.06.2011р.
Суддя Ю.О. Чопко