ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.06.11 р. Справа № 13/16
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Крищук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод профілювання „Еліпс”, м. Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс”, м. Донецьк
про: зобов’язання виконати обов’язки за мировою угодою, стягнути суму заборгованості в розмірі 61’002грн.83коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 01.01.2011р.) - адвокат
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод профілювання „Еліпс”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс”, м. Донецьк про зобов’язання виконати обов’язки за мировою угодою, стягнути суму заборгованості у розмірі 16’002грн.83коп. згідно мирової угоди.
Ухвалою від 21.04.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 12.05.2011р., сторін зобов’язано надати документи та вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.2009р. по справі № 4/144, в якій сторонами був встановлений графік погашення заборгованості, проте відповідачем зобов’язання за мировою угодою не виконані, заборгованість в повному обсязі не сплачена.
На підтвердження вищевикладеної позиції позивачем надані засвідчені копії мирової угоди № 4/144 від 16.07.2009р., ухвали господарського суду Донецької області від 16.07.2009р. по справі № 4/144, платіжних доручень, що свідчать про часткове погашення суми заборгованості, акту звірки взаєморозрахунків за період з 16.07.2009р. по 16.03.2011р. та за період з 16.07.2009р. по 11.05.2011р., довідки № 11/05-1 від 11.05.2011р. за підписом директора та головного бухгалтеру про наявність у відповідача на користь позивача заборгованості.
16.06.2011р. позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення, якими повідомив суд, що до відділу державної виконавчої служби з питань пред’явлення мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.200р. по справі № 4/144 не зверталися, оскільки зазначений документ не може вважатися виконавчим, оскільки не відповідає вимогам ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”.
У зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу заявою б/н від 16.06.2011р. позивач зменшив розмір позовних вимог, внаслідок чого просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 60’954грн.83коп., на підтвердження надав платіжні доручення № 404 від 24.03.2011р., № 410 від 25.03.2011р., № 410 від 28.03.2011р., № 416 від 29.03.2011р.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд розглядає остаточні вимоги позивача в редакції заяви б/н від 16.06.2011р.
Справа слуханням відкладалась з метою надання відповідачу права на захист, але відповідач у судові засідання не з’явився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений. Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься витяг з ЄДР серії АЕ № 735322 станом на 11.05.2011р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс”, м. Донецьк ідентифікаційний код 33454474, знаходиться за адресою: 83054, м.Донецьк, вул. Поліграфічна, будинок 1. Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.
Крім того, ухвали суду відсилалися і за адресою: 83049, м. Донецьк, вул. Лебединського, 7б, яка зазначена в ухвалі суду від 16.07.2009р. по справі № 4/144. Обізнаність відповідача про розгляд спору підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.
В судовому засіданні 17.06.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, зауважив про відсутність будь – яких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції по суті спору.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
04.06.2009р. порушено провадження по справі № 4/144 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький завод профілювання Еліпс” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наталі-Сервіс м. Донецьк про стягнення 68795,24грн. заборгованості.
Під час розгляду справи сторони домовилися про погашення заборгованості в добровільному порядку, у зв’язку з чим уклали мирову угоду від 16.07.2009р.
Ухвалою від 16.07.2009р. суд затвердив укладену між сторонами мирову угоду, провадження у справі припинив.
Відповідно до умов зазначеної угоди сторони погодили, що Товариство обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс”, м. Донецьк визнає борг перед позивачем щодо несвоєчасної оплати поставленої продукції за договором № 0911 П-2 від 09.11.2005р. та зобов’язується погасити виниклу з урахуванням часткових оплат суму основного боргу в розмірі 67’493грн.04коп. Крім того, Товариство обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс”, м. Донецьк відшкодовує Товариству з обмеженою відповідальністю „Донецький завод профілювання „Еліпс”, м. Донецьк витрати по оплаті державного мита в сумі 687грн.96коп. та інфориаційно – технічного забезпечення судового процесу в сумі 312грн.50коп. Таким чином, загальна сума боргу разом з судовими витратами, що підлягає відшкодуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод профілювання „Еліпс”, м. Донецьк складає 68’493грн.50коп., яку боржник зобов’язується погасити наступним чином:
- 22831грн.16коп. – до 16.08.2009р.;
- 22831грн.16коп. – до 16.09.2009р.;
- 22831грн.16коп. – до 16.10.2009р.
Пунктом 5 мирової угоди сторони передбачили, що дана угода вступає в силу з моменту затвердження судом.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецький завод профілювання „Еліпс”, м. Донецьк зазначає, що Товариство обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс”, м. Донецьк здійснило лише часткове погашення суми боргу в розмірі 7538грн.67коп. (7490грн.67коп.+48грн.00коп.), внаслідок чого станом на сьогоднішній день у Товариства обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс”, м. Донецьк залишилося невиконаним зобов’язання по оплаті боргу в сумі 60’954грн.93коп., яка і заявлена до стягнення.
Зазначена сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, двостороннім актом звірки розрахунків за основним боргом станом на 16.03.2011р., довідкою за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ „Еліпс” станом на 11.05.2011р. відносно заборгованості за основним боргом.
Позивач, вважаючи, що його права порушені, оскільки відповідач не виконав свої зобов’язання, що виникли на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 16.07.2009р. № 4/144, якою затверджена укладена між сторонами мирова угода (своєчасно та в повному обсязі не оплатив суму боргу), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Відповідач жодного разу в судові засідання не з’явився, свої позиції по суті спору до відома суду не надав.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Предметом даного позову є вимоги зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Наталі – Сервіс”, м. Донецьк виконати свої обов’язки за затвердженою ухвалою суду від 16.07.2009р. по справі № 4/144 мировою угодою у зв’язку з неналежним її виконанням щодо своєчасної та повної оплати виниклої суми заборгованості.
Згідно частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Нормами ст. 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецький завод профілювання „Еліпс”, м. Донецьк та Товариство з обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс”, м. Донецьк, керуючись частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України скористалися наданим зазначеною нормою правом у добровільному порядку врегулювати спор та уклали мирову угоду, що була затверджена ухвалою господарського суду 16.07.2009р. по справі № 4/144.
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Таким чином, суд зазначає, що в результаті затвердження мирової угоди, між сторонами припинилось первісне зобов`язання та виникло нове – за мировою угодою від 16.07.2009р., затвердженою ухвалою господарського суду від 16.07.2009р. по справі №4/144.
Відповідно до п.3.9.6 Роз’яснення Вищого господарського суду України №02-5/289 від 18.09.1997р. (зі змінами та доповненнями), наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Як вбачається із наданих пояснень б/н від 16.06.2011р. позивач до відділу державної виконавчої служби з питань пред’явлення мирової угоди по справі № 4/144 до примусового виконання не звертався, оскільки ухвала господарського суду від 16.07.2009р. по справі № 4/144, якою була затверджена мирова угода, не є виконавчим документом, оскільки не містить обов’язкових реквизитів, передбачених ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”.
Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Таким чином строком сплати за мировою угодою є: 22831грн.16коп. – до 16.08.2009р.; 22831грн.16коп. – до 16.09.2009р.; 22831грн.18коп. – до 16.10.2009р. Отже строк виконання умов укладеної між сторонами мирової угоди закінчився.
Як зазначалося, відповідач умови мирової угоди виконав лише частково в сумі 7538грн.67коп., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 60’954грн.93коп.
Доказів погашення боргу в сумі 60’954грн.83коп. відповідач не представив, у зв’язку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню, оскільки між сторонами виникли цивільні права та обов’язки внаслідок укладання мирової угоди, яка затверджена ухвалою суді та в порядку ст. 115 Господарського процесуального кодексу України підлягає обов’язкому виконанню.
Оскільки часткова оплата суми заборгованості в розмірі 48грн.00коп. відбулася частковими платежами 24.03.2011р., 25.03.2011р., 28.03.2011р., 29.03.2011р., тобто ще до подання позову (як свідчить печатка канцелярії суду позовна заява надійшла 20.04.2011р.), що стало підставою для звернення позивача з заявою про зменшення розміру позовних вимог в цій сумі, судові витрати в цій частині на відповідача покладатися не будуть.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в частині задоволених вимог покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод профілювання „Еліпс”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс”, м. Донецьк про зобов’язання виконати обов’язки за мировою угодою, стягнути суму заборгованості у розмірі 60’954грн.83коп. згідно мирової угоди задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Наталі - Сервіс” (юридична адреса: 83054, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Поліграфічна, будинок 1, код ЄДРПОУ 33454474, р/р 26003051703450 в філії КБ „Приватбанк” Донецьке РУ, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод профілювання „Еліпс” (юридична адреса: 83117, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Бахметьєва, будинок 51, код ЄДРПОУ 31133242, р/р 26000060362034 в філіалі „ДРУ” ЗАО КБ „Приватбанк”, МФО 335496) суму основного боргу в розмірі 60’954грн.83коп., державне мито в сумі 694грн.65коп., витрати по оплаті інформаційно – технічного забезпечення судового процесу в розмірі 235грн.81коп.
У судовому засіданні 17.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2011р.
Суддя Макарова Ю.В.