РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р.                                                                Справа № 11/19  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Олексюк Г.Є.

суддів                                                                             Гудак А.В.  
 суддів                                                                             Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання  Михайлюк К.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду   апеляційну скаргу    Державне територіально-галузеве об'єднання  "Південно-Західна залізниця"   на  ухвалу  господарського суду Житомирської області від 13.01.11 р.

у справі № 11\19 (суддя   Маріщенко Л.О. )

за скаргою Державного територіально -галузевого  об"єднання "Південно-Західна залізниця на   бездіяльність   Підрозділу примусового виконання  рішень відділу  державної виконавчої служби  Головного управління юстиції у Житомирській області

позивач  Державне територіально-галузеве об'єднання  "Південно-Західна залізниця"

відповідач  Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітетеу Коростенської міської ради

про стягнення в сумі 353 045 грн. 81 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1.(довіреність в справі )

відповідача -  не з'явився

представника ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області -не з"явився

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.  За клопотанням апелянта здійснювалась фіксація судового засідання технічними  засобами.           Заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13 січня 2011 року у справі № 11/19 (суддя Маріщенко Л.О.) відмовлено у задоволенні скарги державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» на бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.

Відмовляючи державному територіально-галузевого об»єднанню «Південно-Західна залізниця» у задоволенні його скарги, місцевий господарський суд виходив з того, що наказ господарського суду Житомирської області від 11/19 від 16.03.2010 року має виконуватися за правилами розділу «Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів» Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 09.07.2008 року; вимога скаржника про негайне направлення платіжних вимог та супровідних документів до органу Державного казначейства для виплати коштів на підставі наказу  11/19 від 16.03.2010 року є передчасною, так як не надійшла для цього черга, яка сформована по даті надходження виконавчих документів до органу ДВС; постанови про арешт коштів боржника, які направлені органу Державного казначейства для виконання враховують і вимоги стягувача, визначені даним наказом господарського суду; підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області прийнявши постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника здійснив передбачені чинним законодавством заходи, що спрямовані на виконання наказу господарського суду Житомирської області від 11/19 від 16.03.2010 року; заборгованість за наказом частково погашена. При цьому суд посилався на норми ст.5,9,50 Закону України «Про виконавче провадження» та положення Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 09.07.2008 року.

Не погодившись із даною ухвалою місцевого господарського суду державним територіально-галузевим об»єднанням «Південно-Західна залізниця» подано апеляційну скаргу, якою вважають оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою ті обставини, що: державним виконавцем порушено пункти 16,17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 09.07.2008 року за якими державний виконавець зобов»язаний надіслати платіжну вимогу та супровідні документи до  органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, виконавче провадження по  наказу господарського суду Житомирської області від 11/19 від 16.03.2010 року триває 9 місяців, хоча за приписами ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен провести виконавчі дії по виконання рішення протягом 6 місяців. Вказує, що судом помилково встановлено право державного виконавця встановлювати черговість виконання виконавчих документів  по даті надходження до підрозділу з посиланням на ч.4 ст.24, 29 Порядку. На думку апелянта, підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області не виконані вимоги ст.8, 10, 21 Бюджетного кодексу України. У апеляційній скарзі зазначає про незаконність постанови державного виконавця від 14.12.2010 року, якою внесені  зміни до постанов про арешт коштів боржника від 08.01.2010 року, 07.04.2010 року, 14.10.2010 року, яку місцевий господарський суд прийняв як належний доказ у даній справі. Надані підрозділом примусового виконання рішень книги реєстрації виконавчих документів, як доказ наявності великої кількості  виконавчих документів про стягнення коштів з боржника, які оглядалися у судовому засіданні, на переконання апелянта, є неналежними доказами у справі та додатково свідчать про бездіяльність підрозділу та ухилення від вчинення обов»язкової дії –направлення окремої платіжної вимоги  по кожному виконавчому провадженню до Державного казначейства.

Просить  ухвалу місцевого господарського суду від 13.01.2011 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області неправомірною та зобов»язати державного виконавця виконати рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2010 року № 11/19 у повному обсязі та прийняти окрему ухвалу щодо виявлених порушень з боку підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.

Письмовим відзивом від 03.06.2011 року підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні скарги державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» на бездіяльність підрозділу та вказує, що станом на 18.02.2011 року боржником погашено 261401,53 гривень на користь стягувача на наказом господарського суду Житомирської області  № 11/19. Доводи апеляційної скарги про недотримання підрозділом примусового виконання рішень чинного законодавства та невжиття заходів примусового стягнення спростовує тим, що виконавче провадження відкрито 12.04.2010 року, а 13.04.2010 року боржнику скеровувалася вимога щодо проведення взаємозвірки розрахунків по виконавчому провадження з наданням копій підтверджуючих документів про часткове погашення документів. З метою виконання судових рішень про стягнення із боржника заборгованості, впродовж 2009 року та 08.01.2010 року,  07.04.2010 року, 14.10.2010 року накладався арешт на кошти боржника. По мірі надходження коштів на відповідні рахунки боржника, такі кошти списуються на користь стягувачів в порядку календарного надходження виконавчих документів за відповідними супровідними документами. Вважає безпідставним доводи апеляційної скарги про порушення підрозділом Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 09.07.2008 року та спростовує їх з посиланням на пункти 12,15, 16-39 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків та ст.1, 9,44 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначає, що за повідомленнями боржника та Державного казначейства  відсутні кошторисні призначення для повного погашення заборгованості за виконавчими документами, які перебувають на примусовому виконанні, у зв»язку з чим надіслано звернення до вищестоящого розпорядника бюджету для виділення додаткових асигнувань. Постанови про арешт коштів боржника, які направлялися Коростенському управлінню державного казначейства спростовують доводи апеляційної скарги щодо неможливості в подальшому органами ДКУ   забезпечити виконання даного наказу господарського суду. Самостійна оплата боржником стягувану частини заборгованості свідчить про отримання додаткових асигнувань на погашення боргу за цим виконавчим документом. У відзиві зазначає про помилковість доводів апеляційної скарги про неналежність доказу – постанови від 14.12.2010 року, якою внесені зміни у попередні постанови з огляду та те, що така постанова не суперечить законодавству та Інструкції про проведення виконавчих дій. Оглянута у судовому засіданні книга реєстрації виконавчих документів є належним доказом у даній справі, так як вказує про наявність інших 4210 аналогічних виконавчих документів про стягнення коштів із боржника на час  надходження на виконання наказу № 11/19.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця».  До заперечення на апеляційну скаргу долучено повідомлення боржника від 18.02.2011 року про зменшення заборгованості по наказах господарського суду ( в тому числі і на користь скаржника), постанову про арешт коштів боржника від 28.01.2011 року та супровідний лист від 28.11.2011 року, повідомлення Коростенського управління ДКУ  від 22.11.2010 року № 950.

Під час апеляційного перегляду справи представник державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі з мотивів, що у ній викладені та просила її задоволити.

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради та Головне управління юстиції у Житомирській області не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як вбачається із повідомлень поштового зв»язку про вручення поштового відправлення, копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 23 травня 2011 року про прийняття апеляційної справи до розгляду та призначення судового засідання на 08.06.2011 року отримані  боржником та підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області  30 та 31 травня 2011 року ( відповідно), тобто, сторони повідомлені про час, дату та місце апеляційного перегляду справи належним чином та заздалегідь.

Виходячи з наведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників боржника та підрозділу примусового виконання рішень.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені  у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.106 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 02 березня 2010 року у справі № 11/19 стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"  - 270921,83 гривень боргу, 3530,46 гривень державного мита, 236 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16 березня 2010 року господарським судом виданий наказ на виконання рішення у справі № 11/19.

В подальшому, заявою від 25.03.2010 року державне територіально-галузеве об»єднання «Південно-Західна залізниця» звернулося до відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню означеного наказу господарського суду Житомирської області ( т.1, а.с.82).

12 квітня 2010 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 18600343 з виконання наказу господарського суду Житомирської області від 16.03.2010 року у справі № 11/19 та запропоновано боржнику - Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради виконати його добровільно у строк до 19.04.2010 року ( а.с.54).

В силу ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в подальшому - в редакції, яка була чинною на час пред»явлення наказу до примусового виконання) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачалося, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 9 вказаного Закону виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ"  визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету України виключно органами Державного казначейства України.

За статтею 16 Порядку примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У разі коли до органу державної виконавчої служби надійшло кілька виконавчих документів, виданих на підставі рішень про стягнення коштів щодо одного і того самого боржника, вони не об'єднуються у зведене виконавче провадження, а виконуються в порядку їх надходження.

На час пред»явлення до виконання наказу господарського суду № 11/19 у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області перебувала значна кількість виконавчих документів про стягнення із Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність вимоги скаржника про негайне направлення платіжних вимог та супровідних документів до органу Державного казначейства  для виплати йому коштів.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України Державному казначейству України надано повноваження на здійснення безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. За приписами ст. 23 Бюджетного кодексу України будь –які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідних бюджетних призначень, які встановлюються Законом України про Державний бюджет  України.

За пунктом 19 Порядку безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості.

У зв»язку із відсутністю у наказах господарського суду економічної сутності заборгованості, що підлягає стягненню із Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради державний виконавець листом від 30.06.2010 року та 02.11.2010 року звертався до господарського суду Житомирської області про отримання копій судових рішень на підставі яких видавалися накази про стягнення із боржника на користь стягувача заборгованості.

Як вбачається із вимог начальника підрозділу примусового виконання рішень № 14/1037 та 14/30857, адресованих боржнику та стягувачу, державним виконавцем здійснювався контроль за ходом проведення заборгованості.

З метою виконання судових рішень про стягнення із боржника заборгованості 08.01.2010 року,  07.04.2010 року, 14.10.2010 року накладався арешт на кошти боржника та дані постанови скеровували боржнику та органу державного казначейства, що підтверджується наявними у матеріалах справи, постановами ( а.с.77,79,81).

Постановою від 14 грудня 2010 року по наслідках перевірки виконавчих проваджень про стягнення із боржника заборгованості, внесено зміни у постанови про арешт коштів боржника та розповсюджено їх дію серед іншого і на виконання наказів господарського суду, в тому числі і наказ у справі № 11/19 ( т.1, а.с.75 –на звороті, 76).

Як вбачається із повідомлення боржника від 18.02.2011 року, долученого підрозділом примусового виконання рішень до відзиву на апеляційну скаргу заборгованість перед державним територіально-галузевим об»єднанням «Південно-Західна залізниця» зменшилася та складає 9520,3 гривень, по відшкодуванню витрат у зв»язку із сплатою держмита – 3530,46 гривень та витрат ІТЗ -236 гривень ( т.2, а.с.56-57).

Між тим, із повідомлення Коростенського управління державного казначейства вбачається, що орган державного казначейства повідомляє про неможливість надання інформації про відкриті кошторисні призначення  та наявні відкриті асигнування  щодо коштів боржника, які призначені на погашення відшкодування понесених витрат  на сплату державного мита та ІТЗ судового процесу, так як такі рахунки не відкрито (т.2,а.с60).

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» на бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника скаржника не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи  та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» та скасування чи зміни ухвали господарського суду господарського суду Житомирської області від 13 січня 2011 року у справі № 11/19.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105,106  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду  Житомирської області  від  13січня 2011 року у справі №  11/19 залишити без змін,а апеляційну скаргу  ДТГО " Південно-західна залізниця" без  задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня   її прийняття та може бути  оскаржена  в касаційному порядку .

 Головуюча  суддя                                                               Олексюк Г.Є.

Суддя                                                                                              Гудак А.В.  

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.