Справа №2-67/2007 p.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

23 квітня 2007 року                     Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді                                                                                - Бондаренко Л.С.

при секретарі                                                                                        - Щербань C.O.

з участю адвоката на стороні ОСОБА_1 - ОСОБА_2 представника на стороні ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Шостці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя та витребування її власного майна,  зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя та витребування її власного майна мотивує тим,  що з 22.02.2003 р. перебувала з ним у шлюбі,  від шлюбу мають доньку,  яка проживає з нею. Сім'єю проживали у квартирі його батьків по АДРЕСА_1,  де разом робили ремонт,  придбали все необхідне для життя майно. Оскільки після розлучення не можуть його поділити,  просить це зробити суд. Вважаючи спільно нажитим майном слідуючі речі:

·        Ліжко (600 грн.)

·        тюль на вікно у спальні (80 грн.)

·        штори (80 грн.)

·        камін (200 грн.)

·        світильник (80 грн.)

·        кімнатну меблеву стінку (1500 грн.)

·        штори на вікно (170 грн.)

·        тюль на вікно (140 грн.)

штору (40 грн.)

·        тюль (50 грн.)

·        телефонний апарат (250 грн.)

·        килимову доріжку (200 грн.)

·        газову колонку для кухні (1700 грн.)

·        люстру (50 грн.)

·        тюль для кухні (100 грн.)

·        пральну машинку (1780 грн.)

·        пилосос (280 грн.)

·        3 карнизи (165 грн.)

·        лічильник на воду (200 грн.)

·        велосипед (300 грн.)

просить виділити їй камін,  світильник,  меблеву стінку,  пральну машинку,  один карниз,  штору на вікно зі спальні,  тюль,  килимову доріжку,  - всього на суму 3945 грн. відповідачу залишити решту майна на суму 4020 грн.

Крім того просить зобов'язати відповідача повернути їй її власне майно:

·        З люстри (150, 150, 120 грн.)

·        м'який куточок (1700 грн.)

·        килимовий палас (200 грн.)

·        телевізор (900 грн.) - Всього на суму 3220 грн.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав,  не погодився з вимогами як по суті так і з вартістю майна,  надав зустрічні позовні вимоги,  вказуючи,  що позивачкою не включені до сумісно нажитого майна

 

·        шафа для одягу -1000 грн.,

·        програвач ДВД-420грн.,

·        мікрофон - 80 грн.,

·        2 килими 1, 5 м.  х 2, 5м.  по 200 грн. кожний,

·        штори на вікно у спальній кімнаті,  -170 грн.,

·        покривало на ліжко 150 грн.

Виходячи з того,  що частки подружжя мають бути рівними,  просить виділити йому шафу для одягу,  решту на суму 1120 гри. виділити відповідачці та зобов'язати її сплатити йому різницю у вартості майна 120 грн.

Згідно зі  ст. 60 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві сумісної власності. Вважається що кожна річ,  набута за час шлюбу,  крім речей індивідуального користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того,  згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 р. № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю» вартість майна визначається за погодженням між подружжям,  а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У постанові Пленуму також зазначається,  що суд,  з наведенням відповідних мотивів,  може відступити від начала рівності часток подружжя,  враховуючи інтереси неповнолітніх дітей,  або одного з подружжя.

Розглядаючи справу сторони дійшли домовленості стосовно вартості майна,  його наявності та встановивши слідуючі ціни:

·        ліжко (600 грн.)

·        тюль на вікно у спальні (80 грн.)

·        штори (80 грн.)

·        камін (185 грн.)

·        світильник (ЗО грн.)

·        кімнатна меблева стінка (1400 грн.)

·        штори на вікно (170 грн.)

·        тюль на вікно (140 грн.)

·        штора (40 грн.)

·        тюль (50 грн.)

·        телефонний апарат (240 грн.)

·        килимова доріжка (200 грн.)

·        газова колонка для кухні (1030 грн.)

·        люстра (50 грн.)

·        тюль для кухні (60 грн.)

·        пральна машинка (1680 грн.)

·        пилосос (220 грн.)

·        З карнизи (125 грн.)

·        лічильник на воду (50 грн.)

·        велосипед (290 грн.)

·        З люстри (150, 150, 120 грн.)

·        м'який куточок (1700 грн.)

·        килимовий палас (200 грн.)

·        телевізор (900 грн.)

·        шафа для одягу-975 грн.,

·        програвач ДВД-420грн.,

·        мікрофон 80 грн.,

·        2 килими 1, 5м.  х 2, 5м.  по 200 грн. кожний,

·        покривало на ліжко -15 0 грн.,

·        штори у спальню -170 грн.

Щодо того,  яке майно є сумісною власністю,  то позивачка ОСОБА_1 не визнає того факту,  що м'який куточок куплений на їх спільні кошти,  стверджуючи що його придбав її батько онуці після її народження,  тому просить його виключити з опису спільно нажитого майна.

 

 Покривала на ліжко та штор у спальню немає і їх не було,  газовий лічильник та колонку купували за спільні кошти,  велосипед купували разом,  потім він зламався і знаходиться у батька ОСОБА_3,  шафи немає,  вона її продала.

ОСОБА_3 стверджуючи що все майно є їхньою сумісною власністю наполягав на тому,  що килимовий палас є подарунком на весілля,  телевізор подарував хрещений на весілля,  м'який куточок для кімнати спільне майно,  шафу купували разом,  але позивачка її вивезла з квартири.

Велосипед,  лічильник на воду,  газову колонку купував його батько за власні кошти,  тому просить їх виключити з переліку майна що підлягає поділу.

Оцінюючи докази у справі суд виходить із слідуючого:

З квитанції,  товарних чеків (а.с. 36-38) вбачається,  що диван та крісло,  газова колонка люстри придбані під час шлюбу сторін.

Щодо іншого майна,  сторони не надали письмових доказів стосовно строків,  місця та джерел їх придбання.

Свідок ОСОБА_5  в судовому засіданні показав,  що у ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась внучка,  тому для неї він замовив у фірмі «ОСОБА_7» диван та крісло,  які були виготовлені на початку вересня 2003р.за які він розрахувався за власний кошт,  замовив автомобіль та з сином перевіз їх в квартиру,  по АДРЕСА_1,  де проживала донька з її чоловіком та онукою. Про те,  що це подарунок онуці він сказав доньці та зятю.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала,  що працювала на ПП «ОСОБА_7» і достаменно пам'ятає що диван «Аліса» купував ОСОБА_5  чи купував він в той же час крісло не пам'ятає.

Наполягаючи на тому,  що диван та крісло є сумісно придбаним майном ОСОБА_3 посилається на те,  що квитанція видана на дівоче прізвище позивачки «ОСОБА_1» що є підтвердженням того,  що її батько не міг їх купувати.

Суд вважає цей доказ непереконливим,  а,  навпаки таким,  що свідчить на користь позивачки і в разі купівлі цих речей «молодими» квитанція була б виписана скоріше на прізвище «Ковтун».

За таких обставин суд вважає що м'який куток (диван та крісло) слід виключити з опису сумісно нажитого майна бувшого подружжя.

Стосовно покривала на ліжко та голубих штор у спальній кімнаті,  то ОСОБА_1 заявила що їх не було і немає на сьогодні,  але суд,  враховуючи ці речі як спільне майно бувшого подружжя виходить з того,  що на їх наявності до того часу,  коли позивачка вивозила з квартири частину майна вони були,  про це свідчила в судовому засіданні свідок ОСОБА_8,  а тому враховує їх як спільне майно.

В судовому засіданні безперечно встановлений той факт,  що квартира в якій проживали сторони фактично є квартирою батьків ОСОБА_3,  батько якого зареєстрований в ній і сьогодні,  але проживає з хворою матір'ю відповідача в селі.

Допитаний ОСОБА_10 як свідок показав,  що квартира АДРЕСА_1 приватизована на нього і його доньку а тому він,  отримавши розрахунок з заводом «Зірка» дав синові гроші на покупку нової колонки та сам купив лічильник на воду та встановив його.

Факт домовленості про покупку та передачу грошей на колонку підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_9

Крім того ОСОБА_10 показав,  що був присутній,  у червні 2006 р.,  при тому,  як ОСОБА_1 вивозила речі і бачив що виносились з квартири штори,  телевізор,  посуд,  3-х дверна шафа світлого кольору,  телевізор,  який потім повернули.

Позивачка,  не визнає того факту,  що ОСОБА_10 давав гроші на покупку колонки надала довідку про те,  що у 2004 р. він отримав незначні суми через виконавчу службу (141, 86, 534 грн. ( а.с. ) і не міг дати суму вартості колонки,  але суд не має підстав не вірити свідку,  оскільки позивачкою не спростовано самого факту і у свідка,  як власника житла було більше підстав купувати ті речі,  які є належністю житла,  якими є колонка та лічильник на воду,  тому ці речі теж слід виключити з опису спільного майна.

Не визнаючи того,  що ними сумісно куплена шафа,  позивачка разом з тим погодила її вартість та про те,  що він стояв у спальній кімнаті підтвердили свідки ОСОБА_10,  ОСОБА_11 які бачили його розібраним,  коли вона вивозила речі,  а тому,  оскільки показала що шафи на сьогодні немає,  суд вважає буде справедливим коли половина вартості шафи буде стягнена з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3

 

Щодо велосипеду сторони підтвердили,  що велосипед купили,  ОСОБА_1їздила на ньому,  потім він знаходився в селі у батька ОСОБА_3,  потім його здали назад продавцю і батько купив інший,  тому суд враховує велосипед як їх спільне майно.

Таким чином всього майна що підлягає розділу за виключенням м'якого куточка,  газової колонки та лічильника на суму 2780 грн. у сторін є на суму 9555 грн.

При розділі цього майна суд враховує те,  що ОСОБА_1 проживала в квартирі бувшого чоловіка,  вони зробили ремонт квартири,  чого обидва не заперечують,  питання про відшкодування половини вартості ремонту не ставить,  проживає з дитиною на квартирі,  тому вважає що слід визначити дещо більшою її частку долі не стягуючи різниці у вартості майна.

Керуючись  ст.  ст. Ю,  60,  88,  212,  213,  214,  215 ЦПК України  ст.  ст. 57,  60,  70,  71 СК України суд

 

ВИРІШИВ:

 

Виключити з опису спільного майна бувшого подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 газову колонку та лічильник на воду визнавши його власністю ОСОБА_10 та м'який куток - диван та крісло «Аліса» власністю ОСОБА_5.

Поділити сумісно нажите майно між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виділивши ОСОБА_1:

·        тюль на вікно у спальні (80 грн.)

·        штори (80 грн.)

·        камін (185 грн.)

·        кімнатна меблева стінка (1400 грн.)

·        штори на вікно (170 грн.)

·        тюль на вікно (140 грн.)

·        килимова доріжка (200 грн.)

·        пилосос (220 грн.)

·        телевізор (900 грн.)

·        люстру (150 грн.)

·        програвач ДВД-420грн.,

·        мікрофон - 80 грн.

·        килимовий палас 1, 5м. х 2, 5м.  (200 грн.),

·        покривало на ліжко -15 0 грн.,

·        штори у спальню 170 грн. Всього на суму 4545 грн.

ОСОБА_3 виділити:

·        ліжко (600 грн.)

·        світильник (30 грн.)

·        штора (40 грн.)

·        тюль (50 грн.)

·        телефонний апарат (240 грн.)

·        килимова доріжка (200 грн.)

·        люстра (50 грн.)

·        тюль для кухні (60 грн.)

·        пральна машинка (1680 грн.)

·        З карнизи (125 грн.)

·        велосипед (290 грн.)

·        2 люстри (150, 120 грн.)

-           килимовий палас (200 грн.)

килим 1, 5м. х 2, 5м.  200 грн.

Всього на суму 4035 грн.

 

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 половину вартості шафи 487 грн. 50 коп.

Повернути ОСОБА_1 зайво сплачене державне мито 21 грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не подана у 20-ти денний строк-рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.