ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.11 Справа № 29/107/2011
За позовом: Комплексного позашкільного навчально –
виховного закладу Центр творчості дітей та
юнацтва Жовтневого району м. Луганська,
м. Луганськ;
до відповідача: Фізичної особи –підприємця
ОСОБА_1, м. Луганськ;
про стягнення 14566 грн. 25 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_2, представник за
довіреністю № 229 від 15.06.2011;
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3,
виданий Жовтневим РВ УМВС України в
Луганській області 12.03.1999, довідка є
ЄДРЮОтаФОП № 10225484 від 14.06.2011.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України дана справа розглядалась у судовому засіданні 16.06.2011 було оголошено перерву на 17.06.2011 о 10 год. 00 хвил.
Суть спору: Комплексний позашкільний навчально –виховний заклад Центр творчості дітей та юнацтва Жовтневого району м. Луганська (далі –позивач у справі) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1, відповідача у справі) боргу 14566 грн. 25 коп. по оплаті послуг тепло забезпечення за період з березня 2009 року по жовтень 2010 року.
Позивач з посиланням на норми статтю 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), статей 525, 526, 530, 610, 614, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовує вимоги порушенням відповідачем зобов’язань за договором оренди № 72 від 01.09.2001.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1) відповідач у справі, подав відзив на позов, в якому визнав вимоги позивача в сумі 14066 грн. 25 коп. посилаючись на те, що ним 09.06.2011 перераховано позивачу 500 грн. 00 коп.
При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
01.09.2001 між позивачем у справі та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лірі» був укладений договір оренди нежилих приміщень № 72 обр, згідно умов якого Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар прийняв згідно акту (додаток № 1) в оренду нежиле приміщення, розташоване за адресою: 91051, м. Луганськ, кв. Якіра, 6А, загальною площею 52 кв.м. для знаходження виробництва швейних виробів.
На підставі листа ТОВ «Лірі»від 22.06.2009, свідоцтва Серія ВО2 № 591905 про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця, зареєстрованого виконавчим комітетом Луганської міської ради, реєстр. № 238200000000213 від 10.01.2007, додатковою угодою № 5 від 01.07.2009 була змінена назва та реквізити Орендаря у договорі оренди нежитлових приміщень № 72обр від 01.09.2001.
Таким чином, змінена сторона договору, термін дії договору № 72 обр від 01.09.2001 встановлено з 01.07.2009 до 01.06.201, що виходячи із умов пункту 1 додаткової угоди № 5 від 01.07.2009, положень статті 520 ЦК України мало наслідком покладення також боргу, що утворився, на відповідача у справі.
За умовами пункту 6.1 договору Орендар зобов’язався вносити плату за комунальні послуги (опалення, водопостачання, вивіз сміття, електроенергія) щомісяця відповідно до рахунків (розрахунок вартості комунальних послуг додаток № 3).
30.11.2010 орендоване приміщення повернуто відповідачем позивачу, що підтверджується актом приймання –передачі від 30.11.2010 (а.с.15).
Позивачем надані відповідачу рахунки для оплати за тепло забезпечення за період березень 2009 року –жовтень 2010 року на загальну суму 15869 грн. 57 коп.
Відповідач частково оплатив вказані рахунки, заборгованість складала 14566 грн. 25 коп., що і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.
Відповідач у справі після звернення з позивача з даним позовом до суду перерахував 09.06.2011 позивачу 500 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з рахунку відповідача.
Заборгованість складає 14066 грн. 25 коп. та підтверджується актом звірення розрахунків, складеного сторонами 14.06.2011.
Відповідач визнав вимоги позивача.
Оцінивши фактичні обставини справи, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Правовідносини між позивачем та відповідачем у справі виникли із договору оренди нежитлових приміщень № 72 обр від 01.09.2001 та регулюються положеннями глави 58 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно частини 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.
Згідно пункту 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення умов пункту 6.1 договору оренди № 72 обр від 01.09.2001 у період з березня 2009 року по жовтень 2010 року не здійснював у повному обсязі оплату послуг тепло забезпечення, у зв’язку з чим заборгованість за вказані послуги на дату звернення позивача з позовом до суду складала в сумі 14566 грн. 25 коп.
Після пред’явлення позову відповідач сплатила заборгованість у сумі 500 грн. 00 коп., що підтверджується випискою банку та актом звірення розрахунків підписаному 14.06.2011 сторонами без зауважень.
Таким чином, в частині стягнення заборгованості в сумі 500 грн. 00 коп. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, з віднесенням судових витрат на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Заборгованість в сумі 14066 грн. 25 коп. визнана відповідачем та підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідачем подано клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців: з 01.07.2011 по 01.07.2011 з виплатою 1172 грн. 19 коп. щомісячно.
Обґрунтовуючи клопотання відповідач послався на скрутне фінансове становище та відсутність можливості сплатити одразу заборгованість у повній сумі.
Відповідно до пункту 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи обставини, на які посилається відповідач та те, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення на 12 місяців, суд задовольняє клопотання відповідача.
Таким чином, стягнення заборгованості в сумі 14066 грн. 25 коп. слід розстрочити на 12 місяців рівними частками по 1172 грн. 19 коп.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача.
Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем за квитанцією від 31.05.2011 № 2554.588.1 було сплачено державне мито у розмірі 236 грн. 00 коп., у той час як сплаті підлягало державне мито у розмірі 145 грн. 66 коп.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 «Про державне мито»у випадку внесення у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає частковому або повному поверненню.
За таких обставин, позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайве сплаченого при зверненні з позовом до суду державного мита у розмірі 90 грн. 34 коп.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, пунктом 11 статті 80, пунктом 6 статті 83, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. В частині сплаченої суми боргу в сумі 500 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.
3.Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Комплексного позашкільного навчально –виховного закладу Центр творчості дітей та юнацтва Жовтневого району м. Луганська, кв. Якіра, буд.6А, м. Луганськ, 91000, ідентифікаційний код 21782389, заборгованість у сумі 14066 грн. 25 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 145 грн. 66 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. Розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців з 01.07.2011 по 01.07.2012 з виплатою заборгованості в сумі 1172 грн. 19 коп. щомісячно, а саме: липень 2011 року –1172 грн. 19 коп.; серпень 2011 року - 1172 грн. 19 коп., вересень 2011 року - 1172 грн. 19 коп.; жовтень 2011 року -1172 грн. 19 коп.; листопад 2011 року - 1172 грн. 19 коп.; грудень 2011 року - 1172 грн. 19 коп.; січень 2012 року - 1172 грн. 19 коп.; лютий 2012 року -1172 грн. 19 коп.; березень 2012 року - 1172 грн. 19 коп.; квітень 2012 року -1172 грн. 19 коп.; травень 2012 року - 1172 грн. 19 коп.; червень 2012 року -1172 грн. 19 коп.
5. Повернути Комплексному позашкільному навчально –виховному закладу Центр творчості дітей та юнацтва Жовтневого району м. Луганська, кв. Якіра, буд.6А, м. Луганськ, 91000, ідентифікаційний код 21782389, з Державного бюджету України зайве сплачене при зверненні з позовом до суду державне мито у розмірі 90 грн. 34 коп., за квитанцією від 31.05.2011 № 2554.588.1, яка знаходиться у матеріалах справи.
Підставою для повернення державного мита є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –22.06.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко