ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1308/11

вх. № 1308/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Лиховид А.Л.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. від 21.02.11 р.);

 відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 49-юр від 01.11.2010 р.);

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків;  

до  Приватного підприємства "Аквамарин", м. Харків;  

про стягнення 206 765,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФО-П ОСОБА_3, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача, ПП "Аквамарин" на свою користь заборгованість на загальну суму 206 765,35 грн., з покладенням судових витрат на відповідача. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору.

28 лютого 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні 28 березня 2011 року на 10:40 год.

28 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 18.04.2011 р. на 09:50 год.

18 квітня 2011 року у судовому засіданні представники сторін надали узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору за межами, встановленими ст. 69 ГПК України, яке було задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 квітня 2011 року розгляд справи відкладено на 28.04.2011 р. на 10:30 год.

28.04.11  у судовому засіданні оголошено перерву до 10.05.11 р. до 10:10 год.

06.05.11 позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вх. № 9256) документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі  заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 177 472,87 грн. основного боргу та судові витрати. В обгрунтування своєї заяви позивач вказує на те, що відповідачем було частково сплачено заборгованість в сумі 30 537,59 грн.  

10.05.11 р. представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, посилаючись на часткову оплату ним боргу.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 січня 2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений Договір поставки №ДП 005-2010 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язується поставляти товар, а покупець (відповідач) зобов'язується приймати та сплачувати товар на умовах даного договору, згідно Специфікації товару, що є невід'ємною частиною договору за цінами, вказаними в Специфікації, та належним чином оформленими супровідними документами.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв, товар на загальну суму 208 010,55 грн. Факт поставки товару підтверджується матеріалами справи, а саме відповідними видатковими накладними.

Відповідно до п.6.1. договору оплата вартості товару відбувається шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача, у відповідності до звітів відділу продаж один раз у чотирнадцять діб за реалізований товар протягом трьох банківських днів від узгодженої сторонами дати та встановленої як дата оплати.

Згідно з умовами Договору товар вважається поставленим позивачем (постачальником) та прийнятим відповідачем (покупцем) з моменту підпису про це уповноваженої особи останнього у товаросупроводжувальних документах позивача (постачальника).

За умовами договору відповідачу позивачем був поставлений товар з належним чином оформленими супроводжувальними документами. Відповідач цей товар прийняв, але повністю за нього не розрахувався, частково сплативши вартість товару у розмірі 1 245,20грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме випискою банку.

Внаслідок неналежного виконання умов договору відповідачем, а саме несвоєчасної та неповної оплати товару, у відповідача перед позивачем, станом на момент звернення із позовом до суду, утворилась заборгованість у розмірі 206765,35грн.

В процесі судового розгляду справи, відповідачем частково було оплачено суму заборгованості - у розмірі 21 171,27 грн., що підтверджується виписками банку.

Враховуючи те, що, відповідно до п.1.1. ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, суд припиняє провадження в цій частині позовних вимог.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі            177 472,87 грн., документів, що спростовували б викладене у позові,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, те, що частково сума заборгованості була сплачена відповідачем вже після звернення позивача із позовом до суду, суд покладає на відповідача 1775,02 грн. державного мита та 202,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 11, 525, 526, 598, 612, 629 Цивільного кодексу України,  ст.ст 173, 179, 193, 198 Господарського кодексу України,  ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -     

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Аквамарин" (61036, м. Харків, Героїв Праці, 15; код ЄДРПОУ 31634863, ІПН 316348620390, р/р 260073486 у ВАТ ХІД "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ХФ АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351641) суму заборгованості у розмірі 177 472,87 грн., 1775,02 грн. державного мита та 202,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині  стягнення 21 171,27 грн. боргу  провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                 Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 16 травня 2011 року