Судове рішення #16108414


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.11                                                                                 Справа № 26/100/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання           Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Приватного підприємства „Фірма „Максимум”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом „Содружество”, м.Первомайськ Луганської області

про стягнення 33241 грн. 91 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – юрист ОСОБА_1, довіреність №8 від 10.06.2011;

від відповідача – не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 29999 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1403 грн. 99 коп., 3% річних в сумі 297 грн. 88 коп. та пені в сумі 1540 грн. 28 коп.

Згідно ст.811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за клопотанням позивача здійснювалась звукова фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено  відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Як зазначив позивач, між Приватним підприємством „Фірма „Максимум” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дом „Содружество” (відповідач, покупець) 20.11.2009 був укладений договір поставки №148/СМ (далі-договір), за яким постачальник зобов’язався поставити партіями та передати у власність покупця продукцію в асортименті відповідно до замовлень останнього, а покупець зобов’язався приймати замовлену продукцію і оплачувати її вартість згідно з умовами договору (п.1.1, п.1.2 договору).

Розділом 2 договору сторони узгодили асортимент, кількість та якість продукції, а розділом 3 –упаковку та маркування продукції.

Відповідно до п.4.1 договору продукція поставляється на підставі та у відповідності до замовлень покупця. Замовлення на поставку продукції оформлюється покупцем відповідно до специфікації до договору та подається постачальникові в письмовій формі за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку, електронної пошти або іншим способом прийнятим для покупця.

Згідно п.4.2 постачальник, отримавши замовлення покупця, підтверджує його виконання або в разі неможливості його повного чи часткового виконання письмово повідомляє про це покупця не пізніше наступного дня з моменту отримання замовлення. У випадку не надходження в зазначений строк повідомлення від постачальника, замовлення вважається ним прийнятим та підлягає виконанню.

Продукція поставляється постачальником протягом 3 днів з дня надходження замовлення покупця. Термін постачання конкретної партії продукції може бути змінений за погодженням сторін, в цьому випадку термін поставки вказується в замовленні на таку партію продукції. Якщо постачальник бажає поставити продукцію в інший строк, ніж зазначено в договорі, він має попередньо узгодити це з покупцем (п.4.3)

Згідно п.5.1 договору ціна на продукцію визначається відповідно до цін, що зазначені в Специфікації до договору, підписаній сторонами.

Відповідно до п.5.4 договору оплата вартості кожної партії продукції здійснюється покупцем в безготівковій формі протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

В п.6.1 договору сторони обумовили, що за прострочення виконання зобов’язань за даною угодою, винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5% від вартості невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення.

Так, на виконання умов договору позивач поставляв відповідачу товар (а.с.13-15), який відповідач оплатив частково, в зв’язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 29999 грн. 76 коп.

На вказану заборгованість позивач нарахував інфляційні нарахування в сумі 1403 грн. 99 коп., 3% річних в сумі 297 грн. 88 коп., пеню в сумі 1540 грн. 28 коп., за стягненням яких позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензія позивача №1 від 20.04.2011 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем доведено порушення відповідачем зобов’язання за договором №148/СМ від 20.11.2009 в частині строків оплати поставленого товару, тому позов в частині стягнення суми боргу 29999 грн. 76 коп. підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення пені також підлягає задоволенню в сумі 1540 грн. 28 коп., враховуючи наступне.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.  

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Таким чином позивачем правомірно нарахована пеня відповідно до п.6.1 договору та вимог діючого законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховані 3% річних в сумі 297 грн. 88 коп. за період з 23.01.2011 по 24.05.2011.

Що стосується вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1403 грн. 99 коп., то ці вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1092 грн. 78 коп., оскільки відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді справ” при застосуванні індексів інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Тобто, позивачем невірно визначений період нарахування індексу інфляції.

За вказаних обставин господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позивачем при поданні позовної заяви були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за невірними реквізитами та не виконана ухвала господарського суду Луганської області від 30.05.2011, а відповідно до Листа Міністерства Фінансів України ДКУ ГУДКУ у Луганській області УДК у м. Луганськ від 17.06.2010 № 04-05/4675 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при зверненні до господарського суду Луганської області слід сплачувати за наступними реквізитами: рахунок - 31217264700006, банк - ГУДКУ в Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганськ, МФО –804013, ОКПО –24046582, код бюджетної класифікації –22050003, символ звітності банку –264), тому слід стягнути з позивача в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. за належними реквізитами.

Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви витрати по державному миту в сумі 17 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 14.06.2011 були оголошені  вступна  та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області


В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом „Содружество”, вул.2-га Краснознамьонная, б.16В, м.Луганськ, іден. код 33923178 на користь Приватного підприємства „Фірма „Максимум”, вул.1-й Оборонний проїзд, б.2, м.Луганськ, іден. код 31673200 заборгованість в сумі 29999 грн. 76 коп., інфляційні нарахування в сумі 1092 грн. 78 коп., 3% річних в сумі 297 грн. 88 коп., пеню у сумі 1540 грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 329 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233 грн. 79 коп., видати наказ позивачу.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Фірма „Максимум”, вул.1-й Оборонний проїзд, б.2, м.Луганськ, іден. код 31673200 в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції  у м.Луганську.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Фірма „Максимум”, вул.1-й Оборонний проїзд, б.2, м.Луганськ, іден. код 31673200 зайве сплачені за платіжним дорученням №1069 від 23.05.2011 витрати по державному миту в сумі 17 грн. 58 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., що сплачені за платіжним дорученням №1070 від 23.05.2011.

Повернення витрат по державному миту здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду, а витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду  та оригіналу платіжного доручення №1070 від 23.05.2011.  

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України     рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 20.06.2011.

Суддя                                                                                      С.С. Єжова


Помічник судді                                                                                С.І. Заєць








Надр. 3 прим.                                                                                                        вих.№

1-до справи

2- позивачу: вул.1-й Оборонний проїзд, 2, м.Луганськ, 91047 (рекомендованою + гербова + платіжне доручення)   2          

3- відповідачу: вул.2-га Краснознаменная, 16В, м.Луганськ, 91029  (рекомендованою)

                                                                                             

                                                                                                                   20.06.2011


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація