ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.06.11 р. Справа № 13/6
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В. при секретарі судового засідання Крищук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів”, м.Артемівськ Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт”, м.Северськ Донецької області
про стягнення 24 610,60 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довірен. б/н від 27.04.2011р.) -представник
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Дочірнє підприємство „Артемівський завод стінових матеріалів”, м.Артемівськ Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт”, м.Северськ Донецької області про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 24'610грн. 60коп.
Ухвалою від 14.04.2011р. судом порушено провадження у справі, призначено до розгляду на 28.04.2011р., визнано обов’язковою явка представників сторін, сторін зобов’язано надати документи та вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов’язання щодо передоплати, які виникли на підставі усної домовленості, позивач здійснив у повному обсязі, а саме перерахував суму передоплати в розмірі 30000,00грн., однак відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару не виконав, оплачений товар поставив частково, у зв’язку із чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 24610грн. 60коп.
На підтвердження вищевикладеного, позивач надав засвідчені копії: платіжного доручення № 5078 від 21.08.2007р., двосторонній акт звірки розрахунків станом на 11.12.2009р. з підписами та відбитком печатки обох сторін про наявність у відповідача на користь позивача заборгованості за недопоставлений товар у розмірі 24610грн.60коп., товарно – транспортних накладних серії 02АБЕ від 05.10.2007р., серії 02 АБГ від 22.01.2008р., серії 02 АБГ від 04.07.2008р., вимоги від 14.12.2010р. з доказами відправки відповідачу, довідки № 456 від 20.05.2011р. за підписом головного бухгалтеру та директора про наявність у відповідача боргу на користь позивача в розмірі 24610грн.60коп, рішення господарського суду Донецької області від 02.06.2010р. по справі № 22/89, що набрало законної сили 26.07.2010р.
Позивач 28.04.2011р. до початку розгляду справи по суті надав заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично змінив предмет позову, вимагаючи стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 24’610грн.60коп.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків, з’ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з’ясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі та необхідності уточнення позовних вимог.
Враховуючи, що на час звернення з зазначеною заявою розгляд справи по суті ще не розпочався, що підтверджується протоколом судового засідання від 28.04.2011р., у суду наявні підстави для прийнятті заявленої позивачем заяви до розгляду. Отже, остаточними вимогами позивача є стягнення грошових коштів з відповідача в сумі 24’610грн.60коп.
Справа слуханням відкладалась з метою надання відповідачу права на захист, але відповідач у судові засідання не з’явився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 737119 станом на 23.05.2011р., з якого вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт”, м.Северськ Донецької області, ідентифікаційний код 31727250, зареєстровано за адресою: 84523, Донецька обл., Артемівський район, м. Сіверськ, вул. Пушкіна, будинок 6. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання ухвал суду відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.
Вислухавши представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
За твердженням позивача на підставі усної домовленості Товариство з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт”, м.Северськ Донецької області (відповідач) зобов’язалось поставити товар, а Дочірнє підприємство „Артемівський завод стінових матеріалів”, м.Артемівськ Донецької області (позивач) в свою чергу прийняти та оплатити його.
На виконання взятих на себе зобов’язань позивачем 21.08.2007р. було здійснено попередню оплату у розмірі 30’000грн.00коп. Цей факт підтверджується платіжним дорученням № 5978 від 21.08.2007р., в графі призначення платежу якого зазначено, що оплата здійснюється згідно договору 92 від 21.08.2007р. за виготовлення запасних частин. Одержувачем 30000грн.00коп. в даних платіжних дорученнях зазначено ТОВ „Северський доломіт”, код ЄДРПОУ 31727250, рахунок отримувача 2600771050601 в ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970.
Відповідач за товарно-транспортними накладними серії 02АБЕ від 05.10.2007р., серії 02 АБГ від 22.01.2008р., серії 02 АБГ від 04.07.2008р. товар поставив позивачу частково всього на суму 5389грн.40коп., грошові кошти за недопоставлений товар на суму 24610грн.60коп. не повернув, у зв’язку із чим позивачем було надіслано на його адресу вимогу від 14.12.2010р. про сплату суми боргу у розмірі 24610грн.60коп.
Заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 24610грн. 60коп. підтверджується наявними в матеріалах справи засвідченими копіями довідки № 456 від 20.05.2011р. за підписом головного бухгалтеру та директора про наявність у відповідача боргу на користь позивача, двостороннім актом звірки розрахунків станом на 11.12.2009р. з підписами та відбитком печатки обох сторін.
За твердженнями позивача відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання щодо поставки товару, що виникли на підставі усної домовленості про постачання товару на умовах попередньої передоплати.
Станом на сьогоднішній день позивач не отримав жодної відповіді на направлену вимогу, товар на суму 24610грн.60коп. не поставив, передоплату за недопоставлений товар не повернув. Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не поставив товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
В матеріалах справи є рішення господарського суду Донецької області від 02.06.2010р. по справі № 22/89 між тими ж самими сторонами, в якій аналогічні вимоги були предметом розгляду, однак у якості підстави позовних вимог позивач зазначав договір № 92 від 21.08.2007р. Даним рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення позивачем з відповідача заборгованості згідно договору № 92 від 21.08.2007р. по причині недоведеності того, що між сторонами було укладено зазначений договір. За висновками суду факт постачання товару за первинними документами саме в межах спірного договору не доведений. Дане рішення набрало законної сили 26.07.2010р., про що свідчить довідка суду від 02.06.2011р., завірена копія міститься в матеріалах справи.
Згідно ст. 35 Господарського ппроцесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У якості обґрунтування вимог по справі № 13/6 вказані конкретні видаткові накладні, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що між сторонами існували позадоговірні відносини купівлі–продажу. В даному випадку позивач обґрунтовує позов не на письмовому договорі в формі єдиного документа, а на усній домовленості між сторонами, яка підтверджена певними діями, первісними документами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, суд вважає, що зобов’язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов’язки. Так, дійсно оскільки відповідач прийняв перераховану позивачем суму передоплати та в свою чергу частково здійснив поставку товару, то можна дійти висновку, що своїми фактичними діями сторони прийняли на себе всі права та обов’язки, що випливають з укладеного між ними правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач свої зобов’язання щодо попередньої оплати товару виконав у повному обсязі, а саме здійснив передоплату на загальну суму 30000грн.00коп, що підтверджується платіжним дорученням №5078 від 21.08.2007р. За письмовими поясненнями позивача призначення платежу у платіжному дорученні № 5078 не підтверджено ні обумовленим договором, ні рішенням по справі № 22/89. Як вже було зазначено, за висновками суду у рішенні по справі № 22/89 факт постачання товару за первинними документами саме в межах договору № 92 від 21.08.2007р. не доведений як і сам факт укладання між сторонами зазначеного договору.
За наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що відповідачем на виконання умов зазначеного правочину була здійснена поставка товару на загальну суму 5389,40грн. Факт постачання підтверджується товарно-транспортними накладними №101922 від 05.10.2007 року на суму 2500,00грн., №490559 від 22.01.2008 року на суму 1296,48грн., №490632 від 04.07.2008 року на суму 1592,92грн. Відтак, сума недопоставки складає 24’610,60 грн.
Відповідачем в свою чергу зобов’язання щодо поставки товару на суму 24610,60грн. виконано не було.
Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
На сьогоднішній день товар на суму 24610грн.60коп. не поставлений, грошові кошти не повернуті. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України поставки продукції на всю суму попередньої оплати, доказів продовження сторонами договірних стосунків з поставки продукції на залишок грошових коштів, отриманих від позивача.
Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 24610грн. 60коп. підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків між сторонами від 11.12.2009р.
У порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу від 14.12.2010р. про повернення суми в розмірі 24610грн.60грн., що підтверджується оригіналом квитанції від 15.12.2010р. Проте вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення, зокрема, докази повідомлення позивача про здійснення поставки на вказану суму суду не представлені. Викладене не спростоване сторонами.
Виходячи з того, що вимога про повернення суми передоплати в розмірі 24610грн.60коп. була надіслана відповідачу ще 15.12.2010р., то на день подання позову до господарського суду Донецької області почалося вже прострочення виконання зобов’язання відносно повернення передоплати.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про повернення грошових коштів у розмірі 24610грн.60коп. доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів”, м.Артемівськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт”, м.Северськ Донецької області про стягнення грошових коштів у розмірі 24’610грн. 60коп. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Северський доломіт” (юридична адреса: 84523, Донецька обл., Артемівський район, м. Сіверськ, вул. Пушкіна, будинок 6, код ЄДРПОУ 31727250, р/р 2600771050601 у ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970) на користь Дочірнього підприємства „Артемівський завод стінових матеріалів” (юридична адреса: 84536, Донецька обл., м. Артемівськ, смт. Красна Гора, вул. Першотравнева, код ЄДРПОУ 25093764, р/р 26003190088862 в Артемівській філдії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334033) грошові кошти в розмірі 24610грн.60коп., державне мито в сумі 246грн.11коп., витрати по сплаті інформаційно – технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
В судовому засіданні 07.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2011р.
Суддя Макарова Ю.В.