ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.05.11 р.                                                                                 Справа № 15/61                               

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В. розглянувши матеріали позовною заявою Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 33760279)

до відповідача Приватного підприємства „Фірма „Азов – Трейдінг”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23415554)

про стягнення заборгованості у розмірі 20132грн. 70коп., пені у сумі 20132грн.70коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 18.04.2011р.)

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Приватного підприємства „Фірма „Азов – Трейдінг”, м. Маріуполь (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за період серпень 2008р. – квітень 2010р. у розмірі 20132грн.70коп., пені у сумі 20132грн.70коп., всього 40265грн.40коп.

Ухвалою від 18.03.2011р. суддя Богатир К.В. порушив провадження по справі. Ухвалою суду від 05.04.2011р. справа слуханням відкладалася на 21.04.2011р., в судовому засіданні 21.04.2011р. суд оголосив перерву до 19.05.2011р.

         Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Донецької області від 19.05.2011р. справа №15/61 передана на розгляд судді Макаровій Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 81 від 01.10.2005р. на відпустку теплової енергії, акти про підключення центрального опалення до об’єктів, зазначених в дислокації до договору; на рахунки – фактури, виставлені для сплати споживачем – відповідачем по справі використаної теплової енергії, реєстр рахунків та податкових накладних, де відповідач підписом підтвердив факт отримання рахунків для сплати за певний період споживання теплової енергії; акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2008р. по 28.02.2011р., акт звірки № 6802 від 10.05.2011р.

05.04.2011р. від позивача надійшла заява від 195/01 від 31.03.2011р. про уточнення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 20.08.2008р. по 30.02.2011р. у розмірі 37942грн.59коп. Крім того, позивач змінив відсоткову ставку пені, нарахувавши пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, у зв’язку з чим просив стягнути з відповідача пеню в сумі 9648грн.79коп., замість раніше  заявленої суми 20’132грн.70коп.

Заявою б/н від 05.04.2011р. підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 195/01 від 31.03.2011р.

В подальшому позивач перерахувавши суму пені, 21.04.2011р. звернувся з заявою від 21.04.2011р. про зменшення суми позову в частині пені, просив суд стягнути пеню в розмірі 4446грн.51коп.

12.05.2011р. до суду надійшла заява № 260/01 про зменшення позовних вимог, у якій з посиланням на часткову сплату боргу 22.04.2011р. у сумі 2000грн. позивач остаточно вимагав стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 35942грн.59коп., відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 4446грн.51коп., повідомив про відшкодування відповідачем витрат по сплаті державного мита та інформаційно – технічного забезпечення судового процесу на загальну суму 778грн.11коп. У підтвердження оплат  суду представлені підтверджуючі докази. Одночасно у заяві від 11.05.2011р. № 260/01 позивач просить суд розглянути справу 19.05.2011р. без участі його представника. Заява прийнята судом до уваги та в подальшому суд розглядав остаточно заявлені вимоги позивача.

Відповідач в судовому засіданні 19.05.2011р. надав відзив, яким визнав суму основної заборгованості в розмірі 35942грн.59коп. за період з 20.08.2008р. по 30.02.2011р., зауважив, що заборгованість виникла у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем, на підставі чого просив суд розстрочки виплату боргу на шість місяців.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Суд вважає що наявних в справі матеріалів цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу  України, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2005р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 81 на відпустку теплової енергії, згідно з яким постачальник подає теплову енергію для об’єктів споживача, що зазначені в додатку до даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору він укладений строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені за взаємною згодою сторін у письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійшло заяв від однієї зі сторін про відмову від даного договору або його перегляд. Пунктом 5.2 договору передбачено, що до вимог на оплату теплової енергії, а також стягнення пені застосовується позовна давність строком 5 років.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що нормативна тривалість опалювального періоду 183 дня. Початок та завершення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється виконавчим комітетом міської ради. У випадку збільшення опалювального періоду проти нормативного споживач сплачує вартість фактично отриманої енергії.

Частиною ІІІ Договору сторони погодили взаємні права та обов’язки. Так, відповідно п.3.1 постачальник зобов’язується  забезпечити безперебійне постачання теплової енергії до об’єктів споживача відповідно умовам договору. Споживач зобов’язується щомісячно оплачувати послуги теплопостачання згідно обсягу спожитої теплової енергії (п.3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату по фіксованим тарифам, затверджених Маріупольським виконавчим комітетом міської ради, в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду.

До спірного договору сторони уклали дислокацію в якій визначили об’єкти теплопостачання. Договір на відпуск теплової енергії та дислокація до нього підписані представниками обох сторін, завірені копії містяться в матеріалах справи.

Відповідно до актів № 31, 32, 25, 2419,18 в періоди 15.10.2008р, 17.10.2008р., 15.10.2009р., 09.10.2010р., 09.10.2010р., зазначені в дислокації об’єкти були підключені до теплопостачання.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням заяви № 195/01 від 31.03.2011р. про уточнення періоду заборгованості, заяви № 260/01 від 11.05.2011р. про зменшення розміру позовних вимог) позивач зазначає, що на виконання договору № 81 від 01.10.2005р. відповідачу була поставлена теплова енергія, однак відповідач систематично порушує свої зобов’язання за договором щодо своєчасної сплати отриманих послуг, внаслідок чого за період з 20.08.2011р. по 30.02.2011р. у відповідача виник борг по оплаті послуг постачання теплової енергії у розмірі 35942грн. 59коп. (з урахуванням заяви № 260/01 від 11.05.2011р. про зменшення позовних вимог) що підтверджується рахунками–фактурами за спожиту теплову енергію за спірний період, які одночасно є актами здачі–приймання послуг, розпорядженнями Маріупольського міського голови щодо тарифів на послуги з опалення та горячого водопостачання 2007р, 2008р., 2009р. та щодо закінчення опалювального сезону 2008-2009, 2009-2010. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач отриману теплову енергію не оплатив, в результаті чого заборгованість відповідача на користь позивача склала 35942грн. 59коп.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриману теплову енергію), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача  такими,  що підлягає  задоволенню, враховуючи наступне:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 81 від 01.10.2005р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором купівлі–продажу теплової енергії.

Згідно ст. 3 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005 р. відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 20 ч. 3 п. 5 Закону України „Про житлово–комунальні послуги” споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі передбачили строк виконання зобов’язання щодо сплати теплової енергії до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Враховуючи, що останнє постачання теплової енергії відбулося 22.02.2011р., згідно з виставленим рахунком – фактурою  № 02-6802/01 від 22.02.2011р., відповідач повинен був сплати вартість теплової енергії до 10.03.2011р., отже з 11.03.2011р. почалося вже прострочення виконання зобов’язань за лютий. По іншим місяцям в спірному періоді строк оплати наступив раніше. Таким чином, строк оплати спожитої теплової енергії по всім місяцям в спірному періоді для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Факт отримання відповідачем рахунків – фактур підтверджується реєстром рахунків та податкових накладних, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, з підписом представників споживача та зазначенням дати отримання документа.

        Як встановлено судом остання оплата відбулася 13.04.2011р. на суму 2000грн.00коп., що підтверджується квитанцією банку та випискою з особового рахунку в банку за 22.04.2011 р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов’язковість договору для виконання.

Приписами ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов.

Відповідно до  ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов’язання  за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити у встановлений договором строк вартість отриманої від позивача теплової енергії на суму 35942грн. 59коп., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, у відзиві від 19.05.2011р. визнав суму боргу в розмірі 35942грн.59коп. та просив розстрочити виконання зобов’язання щодо сплати боргу на шість місяців, мотивуючи заявлене клопотання важким матеріальним становищем. У заяві № 260/01 від 11.05.2011р. про зменшення позовних вимог позивач обумовив, що у разі наявності клопотання з боку відповідача про розстрочення суми боргу не заперечує, але на строк не більше 6 місяців.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов’язком суду, яке, до того ж, реалізується  у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов’язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Виходячи із змісту Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Доводи відповідача щодо необхідності розстрочити виконання рішення суду обґрунтовуються скрутним фінансовим становищем, не здійсненням господарської діяльності, у зв’язку з чим відсутні будь – які активи для своєчасної оплати виниклої суми заборгованості.

На підтвердження відповідачем надана довідка за підписом заступника керуючого філіалом Публічного акціонерного товариства „ПУМБ” в м. Маріуполь згідно якої за період з 01.06.2010р. по 12.05.2011р. обіг грошових коштів по поточному рахунку відповідача становить 0 грн.; постанова від 30.01.2009р. Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про арешт коштів у розмірі 83871грн.87коп. на рахунках Приватного підприємства „Фірма „Азов – Трейдінг” в усіх установах банку, у зв’язку з примусовим виконанням ухвали та наказу № 1/43 від 17.11.2008р.; розрахунки сплати єдиного податку.

Враховуючи доведеність відповідачем підстав ускладнення виконання рішення та відсутність заперечень з боку позивача щодо надання розстрочки виконання зобов’язання, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача.

Судові витрати не підлягають стягнення з відповідача на користь позивача, у зв’язку зі сплатою відповідачем на рахунок позивач витрат по оплаті державного мита на суму 542грн.11коп. та інформаційно – технічногог забезпечення судового процессу в сумі 236грн.00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-6, 22, 33, 34, 43, 78, 80,121, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 33760279) до Приватного підприємства „Фірма „Азов – Трейдінг”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23415554) про стягнення заборгованості у розмірі 35942грн. 59коп. задовольнити.

        Стягнути з Приватного підприємства „Фірма „Азов – Трейдінг” (87515, м. Маріуполь, пр. Леніна будинок 60, кв. 9, код ЄДРПОУ 23415554, р/р 26004900178728 у Філії ПАТ „ПУМБ”, м. Маріуполь) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради „Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Грізодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279, р/р 26006010488100 у філії ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 335786) суму основної заборгованості у розмірі 35942грн.59коп.

         Розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців таким чином:

У червні 2011року стягнути 5990грн. 43коп.

У липні 2011року стягнути 5990грн. 43коп.

У серпні 2011року стягнути 5990грн. 43коп.

У вересні 2011року стягнути 5990грн. 43коп.

У жовтні 2011року стягнути 5990грн. 43коп.

У листопаді 2011року стягнути 5990грн. 44коп.

У судовому засіданні 19.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                                                          Повне рішення складено та підписане 24.05.2011р.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.