ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2011 року Справа № 5005/1502/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
прокурора: Демидов О.О. посвідчення №61 від 19.03.2008р.
позивача: ОСОБА_1-предс., дов. №5/19-1437 від 16.07.2010р.
відповідача: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області (смт. Ювілейне Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. у справі №5005/1502/2011
за позовом: прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області (смт. Ювілейне Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації (смт. Ювілейне Дніпропетровської області)
до: товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» (м. Дніпропетровськ)
про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. (підписано 11.03.2011р.) з урахуванням уточнень позовних вимог у справі №5005/1502/2011 (суддя Васильєв О.Ю.) відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області (смт. Ювілейне Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації (смт. Ювілейне Дніпропетровської області) до товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер»(м. Дніпропетровськ) про внесення змін до п.2.3. договору оренди земельної ділянки від 17.11.2003р., укладеного між Дніпропетровською райдержадміністрацією та ТОВ «Лідер», зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.11.03 р. за № 040312000030, шляхом викладення його в наступній редакції: «п.2.3. Оренда плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. Орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі , щорічно до 30 листопада кожного року на рахунок Орендодавця».
Прокурор Дніпропетровського району Дніпропетровської області (смт. Ювілейне Дніпропетровської області), не погодившись із рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011 року по справі №5005/1502/2011 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник вважає, що рішення було винесено господарським судом з порушенням норм матеріального права. Посилаючись на ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п.2 ст. 651 ЦК України, ст. 288 Податкового кодексу України, п. 2.3 укладеного договору оренди земельної ділянки, прокурор звертає увагу на те, що чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Дніпропетровська районна державна адміністрація (смт. Ювілейне Дніпропетровської області) –позивач, відзив на апеляційну скаргу не надала, представник у судовому засіданні підтримав доводи прокурора.
Товариство обмеженою відповідальністю «Лідер»(м. Дніпропетровськ) –відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник у судове засідання не явився. Беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду, а явка представника відповідача обов’язковою не визнавалася, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши прокурора і позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між Дніпропетровською районною державною адміністрацією (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер»(орендар) 17.11.2003 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №676-р від 10.11.2003 року надає земельну ділянку в оренду, а орендар отримує в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,0 га, в тому числі: господарські двори 1,0 га. Місце розташування земельної ділянки на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області (розділ 1 договору).
17.11.2003р. договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Гула В.Л. і зареєстрований в реєстрі за №2298. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі договір зареєстрований 27.11.2003р. за №040312000030.
Відповідно до п. 2.2 договір укладено на сорок дев’ять років, починаючи з засвідчення факту державної реєстрації та дати його реєстрації у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.
Пунктом 2.3 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем щорічно до 30 листопада кожного року в розмірі 5% від грошової оцінки розроблену Інститутом землеустрою №7004-1/1444 від 14.10.2003р. та становить 475,99 грн…
Сторонами узгоджено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках передбачених законодавчими актами України.
За умовами п. 3.1 договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі прийняття законодавчих та нормативних актів,збільшення розмірів земельного податку (фіксованого сільськогосподарського податку) та з інших мотивів, визначених у пункті 2.3 цього договору.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування –з 04.06.2008 року.
В зв’язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»та розділами 4, 7 договору передбачено, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. Сторони погоджуються, що спірні питання, які виникають з цього договору, мають вирішуватись сторонами, а при недосягненні погодження у спірних питаннях у судовому порядку.
Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, здійснюють відповідні органи виконавчої влади (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Статтею 118 Конституції України передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Відповідно до абзп.7 ч.1 ст. 13 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України належить вирішення питання, в тому числі використання землі.
Згідно ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Статтею 6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” передбачено, що на використання землі голова районної державної адміністрації видає розпорядження.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. прокурора і позивача було зобов’язано надати розпорядження районної державної адміністрації про встановлення орендної плати за землю на території Дніпропетровського району.
Прокурором Дніпропетровського району Дніпропетровської області (смт. Ювілейне Дніпропетровської області) і позивачем не надано доказів прийняття Дніпропетровською районною державною адміністрацією вищезазначеного розпорядження.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга –без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області (смт. Ювілейне Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2011 року у справі №5005/1502/2011 залишити без зміни.
Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О. Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 15.06.2011 року)