ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1509/11

вх. № 1509/11

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 04.01.11 р.;

відповідача - Легкошерст І.К. (директор);

розглянувши справу за позовом Житлово - комунального експлуатаційного управління, смт. Есхар Чугуївського району Харківської області    

до  Комунального підприємства "Домовий", смт. Есхар Чугуївського району Харківської області     

про стягнення 4622,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Житлово-комунальне експлуатаційне управління, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  відповідача, Комунального підприємства "Домовой", вартості послуги з теплопостачання у сумі 4622,95 грн. та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 7 від 01.11.10 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04 квітня 2011 р.

01 квітня 2011 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що  будь-яких доказів щодо належного виконання позивачем умов договору та фактичного отримання послуг з боку відповідача, позивачем не надані, у зв"язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позову.

04 квітня 2011 року у судовому засіданні оголошено перерву до 27 квітня 2011 року до 10:40 год.

11 квітня 2011 року до канцелярію суду позивач надав уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8 229,54 грн. та судові витрати просить покласти на відповідача.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

27 квітня 2011 року  представники сторін надали узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору за межами, встановленими ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2011 р. було задоволено клопотання сторін про продовження строку вирішення спору, продовжено строк вирішення спору на 15-ть днів до 19.05.11 р., та розгляд справи відкладено на "18" травня 2011 р.

29 квітня 2011 р. відповідач надав до суду письмові пояснення, в яких проти позову заперечував у повному обсязі, та зазначив, що позовна заява не  містить належного розрахунку заборгованості, не має даних щодо підписаних актів прийому-передачі тепла, відомостей щодо показів приладів обліку, способу обліку, розміру діючого тарифу, затвердженого  уповноваженим органом для ЖКЕУ, а також фактичної вартості наданих послуг для КП "Домовой".

13 травня 2011 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача вартість послуг з теплопостачання в сумі 8 730,30 грн.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

В судовому засіданні 18 травня 2011 було оголошено перерву до 19 травня 2011 р.

19 травня 2011 р. представник позивача у призначеному судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача вартість послуг з теплопостачання в сумі 8730,30 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

          Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

          Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01 листопада 2010 р. між Житлово - комунальним експлуатаційним управлінням, смт. Есхар Чугуївського району Харківської області (позивач) та Комунальним підприємством "Домовий", смт. Есхар Чугуївського району Харківської області (відповідач) був укладений договір № 7 (далі -договір), у відповідності до умов якого позивач надає послуги з централізованого опалення відповідачу, а відповідач зобов"язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Розділом 6 договору передбачений порядок розрахунків за спожиту енергію, а саме п. 6.1 договору передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності відповідно до договору на підставі показників приладів комерційного обліку за діючими тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пунктом 6.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 6.3 договору передбачено, що відповідач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу повну вартість зазначеного в договорі обсягу споживання теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 15 квітня 2011 р., а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного здійснення.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та направив  на  його  адресу  рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи. Факт користування централізованого опалення у приміщенні, в якому знаходився відповідач в спірний період, за адресою: смт. Есхар, вул. Леніна,17, підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 03.02.2011 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатками сторін, актом про включення від 06.10.10 р. та актом  відключення опалення від 20.04.11 р., підписаними позивачем, балансоутримувачем  і жителями будинку, належним чином засвідчені копії яких надані до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов’язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість наданих послуг, внаслідок чого за період з 01 листопада 2010 року по 01 квітня 2011 року  утворилась заборгованість в сумі 8730,30 грн., яка до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення  8730,30 грн. боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.  

На підставі  ст.ст.  526,  ст. 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Домовий", смт. Есхар Чугуївського району Харківської області (Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Леніна, 17, р/р № 260066914 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 31869931) на користь Житлово - комунального експлуатаційного управління, смт. Есхар Чугуївського району Харківської області (Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Леніна, 17, р/р № 260013013852 в банку ТВБВ № 10020/0449 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ в м. Харкові, МФО 351823, код ЄДРПОУ 33867035)  8730,30 грн. вартості послуги з теплопостачання, 102 грн.  державного мита  та 236  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 

Повний текст Рішення підписано 20 травня  2011 року.