ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1823/11

вх. № 1823/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №01-62 юр/836 від 01.02.11 р.);  відповідача - не прибув;

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії  "Харківобленерго", м. Харків  

до  Комунального закладу охорони здоров"я Шкірно-венерологічний диспансер № 4, м. Харків  

про стягнення 224,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач, АК "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача, Комунального закладу охорони здоров"я Шкірно-венерологічний диспансер № 13, на свою користь заборгованість у сумі 224,33 грн., з якої: пеня - 64,60 грн., індекс інфляції  - 69,26 грн., 3% річних - 22,57 грн., заборгованість за понаддоговірне споживання електричної енергії у сумі 67,90 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.

21 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11 квітня 2011 року на 10:40 год.

31 березня 2011 року відповідач через канцелярію суду надав заяву про припинення провадження у справі у зв"язку зі сплатою ним суми боргу у розмірі 224,33 грн. та про розгляд справи без участі його представник.

11 квітня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 16 травня 2011 р. о 10:30  

13 травня 2011 року позивач надав заяву в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 154,42 грн. В іншій частині позов підтримує у повному обсязі, посилаючись на те, що заборгованість відповідачем сплачена частково, а саме: пеня - 64,60 грн., індекс інфляції  - 69,26 грн., 3% річних - 22,57 грн. Однак, до цього часу залишилася не сплаченою заборгованість  за понаддоговірне споживання електричної енергії у сумі 67,90 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви,  заслухавши пояснення пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши  обставини справи та докази на їх підтвердження,  суд встановив наступне.

11 серпня 2005 року між АК «Харківобленерго» та Комунальним закладом охорони здоров"я "Міський шкірно-венерологічний диспансер № 13"  укладено договір про постачання електричної енергії № 4-7926 (далі - Договір), пролонгований відповідно до п. 9.11 в частині розрахунків до їх повного погашення.

Додатковою угодою від 15.06.2009 р. до договору змінено найменування відповідача на Комунальний заклад охорони здоров"я "Міський шкірно-венерологічний диспансер № 4".  

В силу вимог Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.  

Згідно п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач відповідно до п. 2.2.5 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.1 додатку №2 до договору  розрахунковий період встановлено споживачу з 1-го числа місяця до 1-го числа наступного місяця. Відповідно до п.5 додатку №2   відповідач протягом 3-х днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок мав бути оплачений  споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Пунктом 4.5 цього додатку  було передбачено, що  споживач здійснює  повну  оплату вартості обсягу  спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами  засобів обліку шляхом  перерахування  грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним  режимом  використання.

Згідно п.4.2.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику п"ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електроенергії та потужності.

Як вбачається із матеріалів справи позивач виконав свої зобов"язання в повному обсязі та поставив електроенергію за яку відповідач в повному обсязі не розрахувався. При цьому відповідачем було порушено умови договору, а саме п. п. 3.1.5., 4.2.1. та п.4.2.2.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після подання позову частково сплатив заборгованість за Договором в сумі 154,42 грн.

В цій частині суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем заборгованість у розмірі 67,90 грн. за понаддоговірне споживання електроенергії не погашено, тому вона підлягає стягненню з відповідача.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі            67,90 грн., документів, що спростовували б викладене у позові,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з  Комунального закладу охорони здоров"я "Міський шкірно-венерологічний диспансер № 4" (61036, м. Харків, вул. Морозова, 2, п/р 35412001001886 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23329629) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 260323012307 в філії ХОУ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість з понаддоговірного споживання електричної енергії у сумі 67,90 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Суддя                                                                                 Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 19.05.11 р.

/справа № 5023/1823/