КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2011 № 26/143
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гольцової Л.А.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від заявника: ОСОБА_1, представник, довіреність № 146 від 31.03.2011;
від відповідача: повідомлений належним чином, але не з’явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2011
у справі № 26/143 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія
„Київводоканал”;
до Товариства з обмеженою відповідальністю „С.С.С.Р.”;
про стягнення 35 630,94 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 у справі № 26/143 відмовлено повністю в позові Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” до Товариства з обмеженою відповідальністю „С.С.С.Р.” про стягнення 35 630,94 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” (далі – ПАТ „АК „Київводоканал”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які виражені в порушенні ведення господарської діяльності, а саме неподання звітності та ведення діяльності з порушенням вимог чинного законодавства, позивачу завдано збитки на суму 35 630,94 грн. Відповідач свідомо ухилявся від свого обов’язку перед податковими органами – протягом тривалого часу не подавав податкової звітності, що в свою чергу спричинило анулювання 30.11.2009 свідоцтва платника податку відповідача. Податкові накладні по договору № 336/10/14-09 видані відповідачем без належних на те підстав та документів.
В судове засідання, яке відбулося 20.06.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „С.С.С.Р.” (далі – ТОВ „С.С.С.Р.”) повноважних представників не направило не зважаючи на те, що було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги ПАТ „АК „Київводоканал” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 01.06.2011.
ТОВ „С.С.С.Р.” відзив на апеляційну скаргу ПАТ „АК „Київводоканал” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
20.06.2011 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Спеціальну державну податкову інспекцію у місті києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП) та витребування у зазначеної особи документи, які підтверджують зарахування податкового зобов’язання за рахунок переплати за ПДВ.
Розглянувши клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки, по-перше (стосовно залучення третьої особи), рішення у даній справі не вплине на права та обов’язки СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП, а по-друге (відносно витребування документів), суд вважає, що в справі достатньо наявних матеріалів для розгляду позовних вимог по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ПАТ „АК „Київводоканал” (Замовник) та ТОВ „С.С.С.Р.” (Виконавець) 01.07.2009 укладений договір № 336/10/14-09 про надання рекламно–інформаційних послуг, за умовами якого Виконавець зобов’язався за завданням Замовника в порядку, передбаченому даним договором надати останньому послуги по розміщенню статей в газетах „Сегодня”, „По–Киевськи”, „Деловая Столица”, „Газета нашего района”, „Факти”, а Замовник зобов’язався оплатити вартість послуг в строки і на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору, послуги вважаються наданими з моменту виконання робіт по виконанню замовлення. При наданні послуг по розміщенню реклами в ЗМІ, датою виконання робіт є дата публікації рекламно–інформаційного матеріалу і підписання сторонами акту виконання робіт.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що Замовник оплачує послуги Виконавця по кожному замовленню окремо шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 (п’яти) банківських днів після публікації рекламно–інформаційного матеріалу Замовника в ЗМІ та підписання сторонами акту виконаних робіт.
Матеріали справи свідчать про повне виконання сторонами зобов’язань за договором №336/10/14-09 (а.с. 9-23).
Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ „АК „Київводоканал” зазначило, що на вимогу положень Закону України „Про податок на додану вартість”, який діяв в період взаємовідносин сторін за договором №336/10/14-09, відповідачем складені податкові накладні та передані позивачу, проте відповідач свідомо ухилявся від свого обов’язку перед податковими органами – протягом тривалого часу не подавав податкової звітності, що в свою чергу спричинило анулювання 30.11.2009 свідоцтва платника податку відповідача. Наслідком вказаного є встановлення штрафних санкцій СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП для позивача за включення до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв’язку з придбанням послуг, не підтверджених податковими накладними за договором №336/10/14-09 за липень, серпень, листопад 2009 року, так як податкові накладні видані відповідачем без належним на те підстав та документів.
Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП 25.05.2010 складено акт № 3/23/03327664 „Про результати планової виїзної перевірки ПАТ „АК „Київводоканал” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2009”.
В ході перевірки виявлено, що 30.11.2009 анульовано свідоцтво платника податку відповідача за неподання звітності. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2008 по 31.12.2009 встановлено його завищення ПАТ „АК „Київводоканал” на суму 34 807,26 грн. у т.ч. за звітні період липень, серпень, листопад 2009 року. В деклараціях з ПДВ та додатку 5 до декларацій за липень, серпень, листопад 2009 року ТОВ „С.С.С.Р.” не задекларовано ПДВ (операції з продажу товарів (робіт, послуг) ПАТ „АК „Київводоканал” у складі податкових зобов’язань в сумі 23 753,95 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що суми ПДВ по податковим накладним за договором від 01.07.2009 № 336/10/14-09, отриманих ПАТ „АК „Київводоканал” від ТОВ „С.С.С.Р.”, включені позивачем до реєстрів отриманих податкових накладних та відповідно відображені у рядку 10.1 Податкової декларації з ПДВ у липні, серпні, листопаді 2009 року. Таким чином, шляхом відображення операцій з ТОВ „С.С.С.Р.” в податковій звітності ПАТ „АК „Київводоканал” сформовано податковий кредит з ПДВ за липень, серпень, листопад 2009 року на суму 23 753,95 грн.
Отже, ПАТ „АК „Київводоканал” по вказаних вище господарських операціях встановлено заниження ПДВ на загальну суму 34 807,26 грн.
СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 № 0000874220/0, яким повідомлено ПАТ „АК „Київводоканал” про встановлення сум податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), що становить 52 210,50 грн. (34 807,00 грн. – основний платіж, 17 403,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції) за невідповідність суми податкових зобов’язань з поставки послуг, які задекларовані ТОВ „С.С.С.Р.” із загальною сумою ПДВ по податковим накладним отриманих ПАТ „АК „Київводоканал” від ТОВ „С.С.С.Р.”, які включені до складу податкового кредиту з ПДВ за липень, серпень, листопад 2009 року.
Позивач вважає, що понесені ним витрати, направлені на виконання податкового повідомлення-рішення від 02.06.2010 № 0000874220/0 є збитками, понесеними внаслідок неналежного здійснення відповідачем його господарської діяльності та підлягають відшкодуванню на підставі ст.ст. 224, 225 ГК України.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.
Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Що стосується відшкодування таких витрат, як штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, безспірною є можливість відшкодувати за рахунок порушника штрафні санкції, які сплачені кредитором іншим особам за порушення своїх цивільно-правових зобов'язань. До складу реальної шкоди можуть входити і, відповідно, можуть стягуватися як збитки податки, збори та інші обов'язкові платежі в бюджети, інші публічно-правові платежі за умови, що вони є витратами, понесеними у зв'язку з порушенням договору. Це обґрунтовується тим, що правопорушник зобов'язаний відшкодувати будь-які витрати незалежно від їх правової природи, якщо вони здійснені потерпілою стороною внаслідок порушення її права. Визначальним моментом для віднесення вказаних платежів до складу збитків повинен бути доведений причинний зв'язок цих платежів з невиконанням зобов'язання боржником.
Пунктом 7.2.1 Закону України „Про податок на додану вартість”, який діяв на момент правовідносин сторін за спірним договором та прийняття СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП податкового повідомлення-рішення від 02.06.2010 № 0000874220/0, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п. 7.2.3 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
У відповідності до п. 7.2.6 вказаного вище Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п. 7.4.5 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідачем, як виконавцем робіт за договором 01.08.2009, 31.08.2009, 30.11.2009 складено та видано позивачу, як замовнику за договором податкові накладні № 2, № 4, № 5 та № 6 відповідно.
В кожній з цих податкових накладних зазначено номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ „С.С.С.Р.” – 100104388, яке 30.11.2009 анульовано за неподання звітності.
Оскільки вказані вище накладні складені у відповідності з вимогами до їх складення, зокрема, із зазначенням відомостей свідоцтва продавця - ТОВ „С.С.С.Р.” і на момент їх складення свідоцтво було чинним, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано встановив відсутність причиненого зв'язку між неправомірними діями відповідача та збитками, понесеними позивачем.
До того ж, в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження ПАТ „АК „Київводоканал” податкового повідомлення-рішення від 02.06.2010 № 0000874220/0, що дає підстави вважати про погодження позивача з фактом накладення на нього СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП штрафних санкцій та обставинами, що передували застосуванню СДПІ у місті Києві по роботі з ВПП вказаних дій по відношенню до ПАТ „АК „Київводоканал”.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів не приймається до уваги з підстав, наведених у даній постанові суду.
Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 у справі № 26/143.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 у справі № 26/143 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 26/143 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
21.06.11 (відправлено)