ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2011 р. Справа № 47/296-10(27/370-09)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіКоваленко С.С. (доповідач),
суддівЖукової Л.В., Воліка І.М.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод"
напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.11р.
у справі№ 47/296-10 господарського суду Харківської області
за позовомВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод"
доДП завод "Електроважмаш"
простягнення суми
та за зустрічним позовомДП завод "Електроважмаш"
доВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод"
простягнення суми
За участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 дов.,
від відповідача ОСОБА_2 дов.
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2009 р. позивач - Відкрите акціонерне товариство “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Державного підприємства заводу “Електроважмаш” коштів за прострочене грошове зобов’язання за договором № 100/05 від 02.12.2005 р. на виробництво та поставку продукції в сумі 7 500 057,61 грн., з яких 5 940 459,74 грн. основного боргу, 268 277,66 грн. інфляційних втрат, 1 178 061,30 грн. пені, 113 258,91 грн. трьох відсотків річних.
11.12.2009 р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 8 055 450,10 грн., з яких 5 940 459,74 грн. основного боргу, 271 788,19 грн. інфляційних втрат, 1 703 089,12 грн. пені, 140 113,05 грн. відсотків річних..
29.04.2010 р. позивач надав клопотання про уточнення суми позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 5915 061,22 грн., з яких 3 800 070,86 грн. основного боргу, 271 788,19 грн. інфляційних втрат, 1 703 089,12 грн. пені, 140 113,05 грн. трьох відсотків річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.05.2010 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2010 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” до Державного підприємства заводу “Електроважмаш” задоволено. Стягнуто з Державного підприємства завод “Електроважмаш” на користь Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” заборгованість за договором №100/05 від 02.12.2005 р. у розмірі 3 800 070,86 грн., втрати від інфляції в сумі 271 788,19 грн., пеню в сумі 1 703 089,12 грн., 3% річних в сумі 140 113,05 грн., державне мито в сумі 25 500,00 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2010 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2010 р. та рішення господарського суду Харківської області від 26.05.2010 р. у справі №27/370-09 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
20.12.2010 р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6 157 180,69 грн., з яких 3 800 070,86 грн. основного боргу, 780 373,88 грн. інфляційних втрат, 1 320 566,86 грн. пені, 256 169,09 грн. трьох відсотків річних.
20.12.2010 р. Державне підприємство завод “Електроважмаш” звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” вартості продукції в сумі 1 781 858,40 грн., від прийняття якої завод відмовився.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року у справі № 47-296-10 (н. р. 27/370-09) (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про зменшення розміру пені відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом про застосування строку позовної давності до зустрічних позовних вимог відмовлено. Заяву відповідача за первісним позовом про розстрочення виконання судового рішення на п’ять років задоволено частково, а саме розстрочене виконання рішення на чотири роки, в іншій частині клопотання відмовлено. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства заводу “Електроважмаш” на користь Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” заборгованість за договором №100/05 від 02.12.2005 р. у розмірі 3 800 070,86 грн., втрати від інфляції в сумі 636 339,31 грн. пеню в сумі 903 914,20 грн., три відсотки річних в сумі 205 426,65 грн., державне мито в сумі 22 975,5 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212,60 грн. Розстрочене на чотири роки виконання рішення про стягнення з Державного підприємства завод “Електроважмаш” на користь Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” заборгованості за договором №100/05 від 02.12.2005 р. в розмірі 3 800 070,86 грн., втрат від інфляції в сумі 636 339,31 грн., пені в сумі 903 914,20 грн., трьох відсотків річних в сумі 205426,65 грн., державного мита в сумі 22 975,50 грн. та судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212,60 грн. із оплатою рівними частками у розмірі 116 019,60 гривень щомісяця, починаючи з лютого 2011 року. В іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Смілянский електромеханічний завод” на користь державного підприємства завод “Електроважмаш” 1 781 858,40 грн. вартості неякісної продукції за договором № 100/05 від 02.12.2005 р., 17 818,60 грн. державного мита, 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.2011 року у справі № 47-296-10(н. р. 27/370-09) (судді Погребняк В.Я., Гончар Т.В., Слободін М.М.) рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.12.2005 р. між ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” та ДП завод “Електроважмаш” було укладено договір № 100/05 на виробництво та поставку продукції відповідно до умов якого виконавець (позивач за первісним позовом) зобов’язався виробити та передати у власність замовника (відповідача за первісним позовом) продукцію, а замовник зобов’язався прийняти від виконавця продукцію та оплатити її у порядку, встановленому договором.
Вид продукції, що повинна виготовлятися позивачем та поставлятися відповідачу, визначено у специфікаціях до договору № 100/05.
Пунктом 3.3 договору визначено, що передача продукції здійснюється на складі виконавця за адресою місця знаходження позивача на умовах EXW відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2000.
Згідно п. 2.3 Договору оплата за виготовлену партію продукції здійснюється виконавцем (відповідачем) шляхом попередньої оплати в розмірі 50% вартості партії протягом 10 днів отримання рахунку від виконавця. Залишок вартості партії продукції замовник (відповідач) оплачує потягом 5 днів після отримання продукції.
Суди зазначили, що наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №83 від 08.01.2009 р., №85 від 16.01.2009 р., №87 від 23.01.2009 р., №89 від 31.01.2009 р., №91 від 16.02.2009 р., №93 від 23.02.2009 р., №95 від 27.02.2009 р., №99 від 17.03.2009 р., №103 від 24.03.2009 р., №104 від 31.03.2009 р., №107 від 28.05.2009 р., №108 від 06.08.2009 р. (т.1, а. с. 39-50), підтверджується факт поставки позивачем продукції.
В свою чергу відповідач прийняв у позивача продукцію на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей: №3 від 08.01.2009 р., №184 від 05.02.2009 р., №385 від 02.03.2009 р., №962 від 28.05.2009 р., №1466 від 05.08.2009 р., на суму 7 258 029,48 грн.
Відповідно до платіжних доручень від 02.07.2007 р., 27.07.2007 р., 03.09.2009 р. відповідач сплатив за поставлену продукцію позивачеві 1 317 569,74 грн.
За таких обставин, суди дійшли висновку про те, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлену продукцію в сумі 5 940 459,74 грн.. а також інфляційні втрати та штрафні санкції за прострочене грошове зобов’язання.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом(ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суди встановили, що пунктом 7.2 договору на виробництво та поставку продукції №100/05 визначено, що за порушення виконання зобов’язання по оплаті стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг).
В подальшому, 23.11.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 02/11/09 про заміну боржника у зобов'язанні.
Згідно п. 1.5 даного договору, укладеного між ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод”(первісний боржник), ДП завод “Електроважмаш”(новий боржник) та ТОВ “ВІРА МТ”(кредитор), новий боржник приймає на себе борг первісного боржника перед кредитором в рахунок погашення заборгованості перед первісним боржником за договором 100/05 від 01.12.2005 р. на суму 2 140 388,88 грн. ... Первісний боржник не матиме претензій до нового боржника щодо своєчасності оплати за вищевказану продукцію.
На виконання умов вказаного договору, 23.11.2009 р. між сторонами у справі було підписано акт взаємозаліку на суму 2 140 388,88 грн. за договорами № 1000/05 від 02.12.2005 р. та № 02/11/09 від 23.11.2009 р., відповідно до яких позивач та відповідач є одночасно боржниками за одним грошовим зобов'язанням та кредиторами за іншим грошовим зобов'язанням.
Отже, як вірно вказав, суд апеляційної інстанції, зобов'язання відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором № 100/05 від 02.12.2005 р. припинені на суму 2 140 388,88 грн., яка складається із заборгованості за отриману продукцію за наступними накладними: № 95 від 27.02.2009 р. на суму 533 049, 60 грн.; № 99 від 17.03.2009 р. на суму 266 524, 80 грн.; № 103 від 24.03.2009 р. на суму 807 764,88 грн.; №104 від 31.03.2009 р. на суму 533 049,60 грн.
Також відповідно до договору № 02/11/09 про заміну боржника у зобов'язанні від 23.11.2009 р., позивач за первісним позовом відмовився від стягнення пені у сумі 416 652, 66 грн., інфляційних втрат у сумі 144 034,57 грн. та трьох відсотків річних у сумі 50 742, 44 грн., що були нараховані за несвоєчасну сплату за поставлену згідно з вищевказаними накладними продукцію.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що заборгованість ДП завод “Електроважмаш” перед ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” за договором №100/05 від 02.12.2005 р. становить 3 800 070,86 грн.
Згідно ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом п.8.2. Договору передбачено, що у разі прострочення поставки (оплати) продукції, винна сторона сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення , що не звільняє винну сторону від виконання своїх обов`язків за договором.
Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня(ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”).
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився суд попередньої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом інфляційних втрат в сумі 636 339,31 грн., пені в сумі 903 914,20 грн., трьох відсотків річних в сумі 205 426,65 грн.
Щодо зустрічного позову Державного підприємства заводу “Електроважмаш” про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” вартості продукції в сумі 1 781 858,40 грн. суди попередніх інстанцій дійшли висновку про його задоволення виходячи з наступного.
Суди зазначили, що в обґрунтування свого зустрічного позову Державне підприємство завод “Електроважмаш” посилалось на те, що відповідно до п. 1.1 договору № 100/05 від 02.12.2005 р відповідач за зустрічним позовом зобов'язався виготовити та передати у власність позивача за зустрічним позовом продукцію, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість.
На виконання умов договору відповідачем за зустрічним позовом було поставлено продукцію позивачу за зустрічним позовом, частина з якої на суму 1781858,4 грн. виявилася неякісною та згідно з п.2 ч. 1 ст. 678 ЦК України була повернута ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” для усунення недоліків. Повернута продукція була оплачена позивачем за зустрічним позовом, що підтверджується матеріалами справи.
27.07.2010 р. позивачем за зустрічним позовом було направлено лист № 248-316 до відповідача за зустрічним позовом з вимогою протягом 7 днів письмово повідомити ДП заводу “Електроважмаш” про дату та час пред'явлення продукції належної якості.
Листом № 42-4.4 -74 від 10.08.2010р. відповідач за зустрічним позовом повідомив позивача за зустрічним позовом, що частина продукції, а саме - якоря (13С і 36С) та магнітні системи (№ 20С і 40С) ГП-321 У2, готова для відправлення. Строк для прибуття представників ДП завод “Електроважмаш” орієнтовно вересень 2010 р. Стосовно решти продукції ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” зазначило, що продукція до цього часу не виправлена та не готова до пред'явлення у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем
Листом № 248-398 від 01.09.2010 р. ДП завод “Електроважмаш” відмовилось від продукції, у якій не були усунуті недоліки, та просило перерахувати її вартість - 1397728,8 грн. на свій рахунок. Стосовно виправленої продукції позивач за зустрічним позовом висловив готовність до її прийняття у вересні 2010 р. після повідомлення про конкретні строки прибуття представників ДП завод “Електроважмаш”.
Суди зазначили, що, враховуючи те, що ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” у вересні 2010 р. так і не повідомило ДП завод “Електроважмаш” про дату прибуття його представників для прийняття продукції, ДП завод “Електроважмаш” листом № 248-475 від 13.10.2010 р. відмовилось від усієї продукції, що була повернута для усунення недоліків та вимагало сплатити її вартість у розмірі 1 781 858,4 грн. протягом 7 днів з моменту отримання вимоги
Вказаний лист ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” було отримано 21.10.2010 р.
Як встановив суд апеляційної інстанції на день подання зустрічної позовної заяви відповідач за зустрічним позовом не перерахував грошові кошти на рахунок ДП завод “Електроважмаш”.
Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Згідно ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Залишаючи поза увагою посилання відповідача за зустрічним позовом на пропуск позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності, передбаченого ч. 8 ст. 269 ГК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк позовної давності, передбачений ст.269 ГК України, останній раз був перерваний 17.09.2010 р., і на час звернення ДП завод “Електроважмаш” із зустрічною позовною заявою до суду не сплив.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Смілянський електромеханічний завод” 1 781 858,4 грн. вартості повернутої неякісної продукції підлягає задоволенню.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ НВП "Смілянський електромеханічний завод" залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.11р. по справі № 47/296-10 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.С. Коваленко
Суддя Л.В. Жукова
Суддя
І.М. Волік