ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2011 р. Справа № 33/648-27/387
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд"
на постановувід 12.04.11 Київського апеляційного господарського суду
у справі№33/648-27/387
господарського судум. Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"
прозобов'язання перерахувати суму грошового зобов'язання
за участю представників сторін
від позивача:Булах Ю.І., дир.; ОСОБА_1., дов.
від відповідача:ОСОБА_2, дов.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 07.02.11 господарський суд м. Києва (суддя Дідиченко М.А.) припинив провадження в справі в частині зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 160800 дол. США на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України; в решті вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" задовольнив частково, зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”: проводити нарахування грошових зобов'язань позивача по кредитному договору №31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.08 з врахуванням проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з заявами позивача вих. №43 від 31.07.09 і вих. №158 від 07.09.09; провести перерахунок суми грошового зобов‘язання по вказаному кредитному договору з урахуванням 801,80 дол. США та 85000 грн.; провести перерахунок суми грошового зобов‘язання позивача по вказаному кредитному договору з 21.12.10: по кредиту наданому в доларах США до 0,00 дол. США та по кредиту наданому в гривні до 0,00 грн.; а в решті позову відмовив.
Рішення мотивоване тим, що заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.07.09 та від 07.09.09 не суперечать повноваженням ліквідатора та забезпечують здійснення ліквідаційної процедури, а з 21.12.10 зобов’язання позивача за спірним кредитним договором становить 0,00 доларів США за кредитом, наданим у доларах США, та 0,00 грн. за кредитом, наданим у гривні.
У частині відмови в задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій суд виходив з неправомірності їх нарахування в період дії мораторію, а щодо проведення перерахунку процентів за користування кредитом виходив з наявності в позивача станом на 2010 рік зобов‘язань щодо повернення тіла кредиту, наданого в доларах США та в гривні.
Постановою від 21.04.11 Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Чорна Л.В. –головуючий, Баранець О.М., Калатай Н.Ф.) рішення суду першої інстанції скасував, а в задоволенні позову відмовив, визнавши неналежним предмет позову з огляду на дію постанови правління Національного банку України №19 від 21.01.10, яким затверджено рішення про відкликання з 21.01.10 банківської ліцензії та ініційовано процедуру ліквідації ТОВ “Укрпромбанк”, тобто зобов'язання банку зупинені, і вимоги до банку правомірні виключно у процедурі, що відповідає положенням ст.ст. 85, 89, 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Ухвалою від 02.06.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції як невідповідної законодавству і обставинам справи та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 11.04.08 між позивачем (позичальник) та відповідачем (банк) в справі укладено кредитний договір №31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.
Відповідно до п. 1.1 цього договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування –еквівалент 200 000 дол. США, валюти кредиту: гривня, долар США, євро, строк кредитної лінії з 11.04.08 до 10.04.11 включно.
Згідно з додатковим договором №5 від 10.10.08 банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування –еквівалент 2 010 000 дол. США, валюта кредиту: українська гривня, долар США, євро, строк кредитної лінії з 11.04.08 до 10.04.11 включно.
Також 05.12.08 між сторонами укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 ("Бізнес"), відповідно до якого вкладник перераховує кошти в безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 160 800 дол. США. Згідно з п. 1.3 договору банківського вкладу банк зобов’язується повернути суму вкладу 02.02.09.
У зв'язку з простроченням відповідачем повернення банківського вкладу за вказаним договором позивач 31.07.09 направив йому заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №43 від 31.07.09 (вх. №18072 від 31.07.09) на підставі ст. 601 ЦК України, в якій заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 376 доларів США 27 центів, що випливають із розрахунку штрафних санкцій за прострочення повернення банківського вкладу по договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08 та кредитного договору №31/КВ-08.
Супровідним листом вих. №157 від 04.09.09 (вх. №20036 від 04.09.09) позивач направив відповідачу для виконання платіжні доручення №52 від 01.09.09на суму 83 500 грн. та №53 від 04.09.09 на суму 1 500 грн.
Крім того, 07.09.09 заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №158 від 07.09.09 (вх. №21059 від 07.09.09) позивач заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 85 000 грн., що знаходяться на поточному рахунку підприємства: р/р 260080130675 в філії КРУ TOB "Укрпромбанк", м. Київ, МФО 380076, та кредитного договору №31/КВ-08.
Відповідно до п. 10.4 кредитного договору №31/КВ-08 всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі за підписом уповноваженого представника сторони, що відправила повідомлення, засвідченої її (цієї сторони) печаткою та надіслані рекомендованим листом, кур’єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами сторін, зазначені у цьому договорі. Датою надіслання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відправлення зв’язку відправника.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просив суд зобов’язати відповідача зарахувати суму банківського вкладу в розмірі 160 800 дол. США, яку останній повинен був повернути на підставі договору банківського вкладу в іноземній валюті №157/Ю-08. При цьому позивач зазначив, що рішенням господарського суду м. Києва №33/216 від 22.06.09 зобов’язано ТОВ "Український промисловий банк" провести перерахунок суми грошового зобов’язання по кредитному договору №31/КВ-08 ТОВ "Металагротрейд" з 191 860 дол. США до 31 060 дол. США, зарахувавши зустрічні однорідні вимоги сторін на суму 160 800 дол. США.
Постановою Правління НБУ №19/БТ від 20.01.09 прийнято рішення про призначення в ТОВ "Український промисловий банк" тимчасової адміністрації та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.09 до 21.01.10, а постановою Правління НБУ №19 від 21.01.10 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації цього банку.
Наведені обставини свідчать про те, що з 20.01.09 до 21.01.10 спірні правовідносини сторін слід визначати з урахуванням положень ст.ст. 75-80, 83-85 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Проте попередні судові інстанції не виконали вказівки постанови Вищого господарського суду України від 26.10.10 у цій справі та не встановили наявність у постанові Правління НБУ №19/БТ від 20.01.09 введення мораторію у відповідності зі ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", оскільки введення мораторію не обов'язкове, а є лише правом НБУ.
Частиною 4 ст. 110 ЦК України передбачено, що особливості ліквідації банків встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність".
На момент розгляду справи у господарському суді ще не була видана постанова Правління НБУ №19 від 21.01.10, якою відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".
Відповідно до ч. 3 ст. 89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
За змістом ст. 96 цього Закону кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Відтак попередні судові інстанції, не виконавши вказівки касаційної інстанції, дійшли передчасного висновку про застосування до предмету та підстав позову вимоги глав 15, 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Зокрема, не досліджено правомірність розгляду вимог позивача тимчасовим адміністратором щодо руху коштів (депозитного і кредитного стану між позивачем і відповідачем), офіційне впровадження мораторію, наявність у його звіті, наданому НБУ, спірних у справі пропозицій позивача та включення до ліквідаційної маси коштів позивача, права позивача як кредитора у відповідності зі ст. 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору в справі вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а право оцінки доказів належить до повноважень суду першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо виконання позивачем і банком умов депозитного і кредитного договору, правомірності вимог позивача в спірних правовідносин під час ліквідації ТОВ "Укрпромбанк" з урахуванням позиції НБУ та положень ст. 41 Конституції України і ст.ст. 317, 321 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 07.02.11 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.11 у справі №33/648-27/387 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Г.Кравчук
Судді Г.Мачульський
А.Уліцький