ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2011 року Справа № 5005/914/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М.–доповідача
суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Алексєєві О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, заступник начальника, довіреність № 207
від 14.03.2011р.,
від відповідача: ОСОБА_1 представник, довіреність №7/4 від 23.05.11р.;
прокурор, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача: у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу прокурора м. Феодосія в інтересах держави в особі Фонду комунального майна міста Феодосія, м. Феодосія,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011 року
у справі №5005/914/2011
за позовом: прокурора м. Феодосія в інтересах держави в особі Фонду комунального майна міста Феодосія, м. Феодосія,
до: закритого акціонерного товариства "Альмінський камінь", м. Дніпропетровськ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкрите акціонерне товариство "Бухта Двуякірна", м. Феодосія,
про розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій від 31.10.2007 року, стягнення пені в розмірі 15 232 217,90 грн. та штрафу в розмірі 14 940 670 грн.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Дніпропетровської області звернувся прокурор
м. Феодосія в особі Фонду комунального майна м. Феодосія до відповідача ЗАТ «Альмінський камінь»про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій та стягнення неустойки. Посилаючись на те, що відповідач порушив п. 6.2.2.3 договору купівлі-продажу і не вніс інвестиції за 2008-2010 рік, прокурор просив розірвати договір, повернути пакет акцій Фонду комунального майна м. Феодосія, стягнути з відповідача на користь позивача пеню 15 232 217 грн. 90 коп. та штраф 14 940 670 грн. до місцевого бюджету.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у цій справі (суддя Євстигнєєва Н.М.) відмовлено прокурору у задоволенні позовних вимог.
Рішення мотивовано тим, що прокурором та позивачем не доведено належними засобами доказування факту порушення умов договору відповідачем, зокрема, відсутні акти перевірок. Крім того, на думку суду першої інстанції, неможливість виконання в повному обсязі зобов'язань сталася з причин, які не залежали від волі відповідача, зокрема, через не виділення земельної ділянки.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області, прокурор м. Феодосія в особі Фонду комунального майна м. Феодосія, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що:
- саме акт поточної перевірки виконання умов договору від 17.11.2008 р. свідчить про порушення відповідачем умов договору;
- п. 12.4 договору визначені форс-мажорні обставини, за яких сторона звільняється
від відповідальності за невиконання умов договору, Серед них не зазначено така обставина як перешкоди у отриманні земельної ділянки;
- висновки суду про те, що відповідачем в період 2008-2010 р. р. було здійснено інвестування за напрямами, передбаченими Концепцією, в сумі 23 757 952 грн. 97 коп. не в повній мірі відповідають обставинам справи.
Просив скасувати рішення суду і прийняти нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.11р. апеляційну скаргу призначено до розгляду на 26.05.11р. Ухвалою суду від 26.05.11р. розгляд справи відкладено до 16.06.11р.
Вислухавши присутніх представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судом першої інстанції постановлено законне і обґрунтоване рішення.
Так, судом першої інстанції до спірних правовідносин вірно застосовані положення Наказу Фонду державного майна України від 24 червня 2009 року № 967 «Про затвердження змін до Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу об'єктів приватизації», у редакції, чинній на час цих правовідносин, відповідно до п.1.1 якого контроль за виконанням умов договорів здійснюється шляхом проведення органами приватизації перевірок реалізації покупцями державного майна зобов'язань, взятих на себе за результатами викупу, аукціонів чи конкурсів з продажу об'єктів приватизації та відображених у договорах, застосування санкцій, передбачених законодавством і умовами договорів за невиконання зазначених зобов'язань, а також передбачає систематичне інформування вищих державних органів про результати проведеної роботи. Перевірки можуть бути плановими (п. 1. 3.1) і позаплановими (п. 1.3.2). На орган приватизації покладений обов'язок (п.1.4) охоплення протягом року перевірками всі 100 відсотків договорів, які знаходяться у нього на контролі.
Результати перевірок оформлюються актами перевірок за спеціальною формою. До акта перевірки як документи, що підтверджують висновки, що зазначені в ньому, додаються належним чином оформлені документи (копії), які використовувалися під час перевірки. ( п.п. 3.1 та 3.3).
Ч. 2 ст. 34 ГПК України сформульовано правило про допустимість доказів, у відповідності до якого обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В контексті даної справи є вірним і не спростований в апеляційній скарзі висновок суду першої інстанції про те, що належним і допустимим доказом порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором як форма контролю за їх виконанням є тільки і виключно акт перевірки.
Натомість з акта перевірки виконання умов договору від 17.11.2008p., на який посилається прокурор , убачається, що всі умови договору станом на 17.11.08р. відповідачем виконуються (т. 1 а.с. 61).
Інші акти за 2009, 2010 роки відсутні, у матеріали справи не надані, що свідчить про те, що така перевірка не здійснювалася, що позивач усунувся від свого обов'язку здійснювати як моніторинг виконання умов договору, так і щорічну перевірку.
За таких обставин факт порушення відповідачем умов договору щодо внесення інвестицій не можна вважати обґрунтованим і доказаним. Прокурор хоч і має у господарському процесі особливий статус, та все ж він користується правами сторони ( ч. 4 ст. 29 ГПК України). /п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.11р./
Доводи у апеляційній скарзі про невідповідність обставинам справи висновків суду про розмір інвестування не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки цей розмір не підтверджений актом перевірки.
Що стосується доводів суду про форс-мажорні обставини, то дійсно наведені судом обставини не передбачені умовами договору, проте вирішальним є саме факт недоказаності порушення умов договору належними доказами.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.11р.
у справі № 5005/914/2011 –залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора
м. Феодосія в особі Фонду комунального майна м. Феодосія –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.В. Тищик
Суддя Т.А. Верхогляд