ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р.Справа № 10/22/5022-581/2011

Господарський суд Тернопільської області

У складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття", м. Тернопіль, вул. Медова, 10

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

             За участю представників:

Позивача: ОСОБА_2 –представника, довіреність №29042011-1 від 29.04.2011р.

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено  процесуальні права та обов'язки,  передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

                  За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття", м. Тернопіль до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль про стягнення 18 929,31 грн. –заборгованості по договору оренди нежитлового приміщення; з якої: 5 387,00 грн. –основного боргу, 187,16 грн. – пені; 13 222,05 грн. - 3% від простроченої суми згідно п. 10.8 Договору; 133,10 грн. інфляційних витрат, 36,22 грн. -  3% річних, витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує умовами договору оренди №260810-03 від 26 серпня 2010 року, а саме нежитлового приміщення загальною площею 9,1 кв. м., яке розташоване по вулиці Медова,10, м. Тернопіль, невиконанням відповідачем зобов'язань в частині сплати орендної плати за листопад 2010 року по квітень 2011 року.

Ухвалою суду від 20 квітня 2011 року судове засідання призначене о 11 год. 20 хвилин 06 травня 2011 року.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання 06.05.2011 року представника відповідача, в порядку статті 77 ГПК України, справу слуханням було відкладено до 10 годин 35 хвилин 20 травня 2011 року, до 15 годин 15 хвилин 07 червня 2011 року, до 15 годин 20 червня 2011 року.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Ухвала про порушення провадження у справі №10/22/5022-581/2011 та ухвали про відкладення розгляду справи надіслані судом на адресу відповідача: вул. Л.Українки,14/39 м. Тернопіль повернулись до суду із відміткою пошти “за закінченим терміну зберігання”.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру,були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження у справі та  про відкладення розгляду справи направлялись рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, якою згідно представленого на вимогу суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є:  вул. Л.Українки, 14/39, м. Тернопіль, яка зазначена і в позовній заяві.

Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.

Беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без його участі, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

            В судовому засіданні представник позивача підтримав  заявлені вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до госпо дарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійсню ють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької дія льності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право зверну тися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та ви значає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений дого вором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач по справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття" місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Медова, 10, зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 26.05.1997 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 03056952, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захи стом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття", м. Тернопіль визначило предметом позову стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль –5 387,00 грн. –основного боргу, 187,16 грн. –пені; 13 222,05 грн. - 3% від простроченої суми п. 10.8 Договору; 133,10 грн. інфляційних витрат, 36,22 грн. -  3% ст. 625 ЦК України.

Згідно статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Статтею ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) най-модавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індиві дуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

У судовому засіданні встановлено, що 26 серпня 2010 року між ТОВ "Ремвзуття" (надалі - орендодавець) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (надалі –орендар) укладено договір оренди №260810-03 відповідно до умов якого орендодавець  передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах даного Договору нежитлове приміщення площею 9,1 кв. м. (надалі - об’єкт оренди), що знаходиться на першому поверсі будинку орендодавця, розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Медова, 10; об’єкт оренди належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено догово ром (ч. 5. ст. 762 ЦК України).

Отже, за своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором най му (оренди) і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, в тому числі і по платі за кори стування приміщенням.

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосову ються відповідні положення Цивільного Кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. Договору, орендна плата є платежем, який орендар сплачує орендодавцю за користування об’єкта оренди. Всі платежі за комунальні послуги, у тому числі відшкодування послуг електропостачання, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, опалення, вивіз сміття, послуг зв'язку, тощо включаються до орендної плати тат сплачуються окремо у порядку, передбаченому цим Договором. Розмір орендної плати за користування 1 кв. м. об’єкта оренди становить 90,00 грн. на місяця. Розмір місячної орендної плати за даним Договором складає 819,00 грн.

Крім сплати орендної плати орендар відповідно до п. 3.4. даного договору зобов’язаний також відшкодовувати надані йому комунальні послуги відповідно до виставлених орендодавцем рахунків за три робочі дні до настання кінцевого терміну їх сплати, які передбачені п. п. 3.5. та 4.3. Договору.   

Пунктом 3.5. договору сторони домовились, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 05 числа звітного місяця та незалежно від того чи отримав рахунок від орендодавця.

Орендар зобов’язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним, компенсувати фактичні витрати орендодавця за надання комунальних та інших послуг по цьому договору на підставі відповідного рахунку та рахунку, який орендар зобов’язаний отримати у орендодавця (п. 4.3 Договору).

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, як що інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

10.03.2011 року позивачем претензію за №1 від 10.03.2011р. було повідомлено відповідача про допущену заборгованість, яка становила 2 929,80 грн. та попереджено про відповідальність за невиконання істотної умови Договору.

Станом на час слухання справи. заборгованість по орендній платі відповідача становить 5 387,00 грн. і на момент подання позову до суду борг не погашений.

          Отже, як підтверджується розрахунком заборгованості поданим позивачем і не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, за останнім на час подання позову до суду числиться заборгованість по орендній платі в сумі 5 387,00 грн., а тому з огляду на наведене позовні вимоги і частині стягнення орендної плати в сумі 5 387,00 грн. підлягають до задоволення, як обґрунтовані заявлені та підтверджені документально.

Пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, щі встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Пунктом 10.8 Договору сторони передбачили, що за порушення орендарем строків (термінів) здійснення платежів, передбачених цим Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, кожний день такого прострочення та додатково за прострочення грошового зобов’язання 3% відсотки від суми простроченого платежу за кожен день затримки.   

При таких обставинах справи, судом приймається посилання позивача про те, що у нього є правові підстави для стягнення пені та 3% відсотки від суми простроченого платежу. Згідно представленого розрахунку позивача розмір нарахованої пені становить 187,16 грн. та розмір 3% відсотків від суми простроченого платежу становить 13 222,05 грн.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи, що сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов’язання, відповідачем по справі ФОП ОСОБА_1, м. Тернопіль, своєчасно не була погашена заборгованість, а тому сума боргу підлягає відшкодуванню з урахуванням трьох процентів річних в сумі   36,22 грн. та інфляційних в сумі 133,10 грн..

Державне мито та інші судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст. 44,49 ГПК України.

           На підставі наведеного, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 525 , 526, 759, 760, 761,762 Цивільного кодексу України, статтями 179, 180, 283, 343 Господарського України,  статтям 1,2,22,29,33,44,49, 82, 84, 116,117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвзуття", м. Тернопіль, вул. Медова, 10, ідентифікаційний код  03056952 –18 929,31 грн. –заборгованості з якої: 5 387,00 грн. –основного боргу, 187,16 грн. –пені; 13 222,05 грн. - 3% від простроченої суми п. 10.8 Договору; 133,10 грн. інфляційних витрат, 36,22 грн. -  3% річних, 190 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                            М.Є. Півторак