КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-331/10                                                  Головуючий у 1-й інстанції:  Голосій А.В.

Суддя-доповідач:  Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" квітня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                    - Степанюка А.Г.,

суддів:                                        - Кузьменко В.В., Шурко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 26.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 17.11.2010 року звернувся до суду з позовом про визнання дій УПФ України в Городищенському районі Черкаської області протиправними; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідну виплату надбавки до пенсії за період з 01.01.2008 року по 31.10.2010 року на суму 4665,40 грн.; поновлення процесуального строку на оскарження дій відповідача за останні 3 роки та зобов’язання відповідача нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу в подальшому.

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2010 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії УПФ України в Городищенському районі Черкаської області та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 17.11.2010 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду  - зміні з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він є дитиною війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно ст.6 Закону особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію наведеної норми зупинено з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09 липня 2007 року зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнано таким, що не відповідає Конституції України, а рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані  також неконституційними.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог в частині порушення права позивача на отримання державної соціальної допомоги з 22 травня 2008 року, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року –734,00 грн.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Проте, задовольняючи позовні вимоги з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 17.11.2010 року, судом першої інстанції не враховано наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова колегія вважає, що про порушення свого права на отримання допомоги за вищезазначений період у відповідному розмірі позивач мав дізнатися з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України  адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом 17.11.2010 року, в позовній заяві просив поновити процесуальні строки, водночас не надав суду доказів, що б підтверджували поважність пропущення строку звернення до суду ОСОБА_4

Отже, судова колегія дійшла висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, що є підставою для зміни початкової дати нарахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, а саме з 22.05.2008 року на 17.05.2010 року. А тому позовна заява в частині вимог щодо зобов’язання Управління ПФ України в в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 16.05.2010 року включно, підлягає залишенню без розгляду відповідно до правил ст.ст. 99, 100 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте при ухваленні рішення не врахував приписи норм процесуального права.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 203 КАС України визначають, що за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

Керуючись ст.ст. 99-100, 160, 183-2, 195, 197, 198, 203, 205, 207, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області -  задовольнити частково.

Позовну заяву в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 16.05.2010 року включно -  залишити без розгляду.

В решті постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий  суддя                                                                                            А.Г. Степанюк

Судді                                                                                            В.В. Кузьменко

                                                                                                    О.І. Шурко