Судове рішення #16102460

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2а-13572/10/2670                          Головуючий у 1-й інстанції:   Каракашьян С.К.  

Суддя-доповідач:  Шелест С.Б.


У Х В А Л А

Іменем України

"16" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

            

     

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є,

При секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.02.11р. у справі №2а-13572/10/2670 за позовом Дочірнього підприємства “Центр автоматизованої ідентифікації” до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення –рішення та податкової вимоги

В С Т А Н О В И В:

ДП «Центр автоматизованої ідентифікації»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом та уточненнями до нього від 19.10.10р.  про скасування податкового повідомлення –рішення від 14.09.10р. №0001962310/0 та податкової вимоги від 05.10.10р. №1/1407.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.11р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною  постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій  просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні  позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що проведеним аналізом податкової звітності з ПДВ, відповідно до автоматизованої системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено розбіжності по задекларованій сумі податкового кредиту та податкових зобов’язань контрагента ДП «Центр автоматичної ідентифікації», тобто сума податкового зобов’язання постачальника не дорівнює сумі податкового кредиту покупця, розбіжність становить 640 619, 44 грн. Той факт, що податкові декларації контрагентів позивача за травень –червень 2010 року визнані недійсними або неприйняті податковим органом, на думку апелянта, свідчить про відсутність у контрагентів позивача законних підстав для складення та надання податкових накладних покупцю.

Отже, на думку апелянта, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за травень –червень 2010 року на суму 640 619, 44 грн. є правомірним.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на її правомірність та обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 30.08.10р. ДПІ у Святошинському районі проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з ПДВ ДП «Центр автоматичної ідентифікації»за травень –червень 2010 року, за результатами якої складено акт від 30.08.10р. №170/23-20/31280823.

На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкове повідомлення –рішення від 14.09.10р. №0001962310/0.

Внаслідок несплати позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання, визначеної у податковому повідомленні –рішенні, ДПІ виставлено позивачу першу податкову вимогу від 05.10.10р. №1/1407.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для визначення  податкового зобов’язання був  висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6  п. 7.2 ст. 7,п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у безпідставному, на думку податкового органу, включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ за  податковими накладними, виданими позивачу  Приватним виробничо –комерційним підприємством «Оксамит», ТОВ «Зев», ТОВ «Полікс», ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс», в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті за травень –червень 2010 року в розмірі 640 619, 44 грн., в тому числі за травень 2010 року в сумі 193 958, 14 грн., за червень 2010 року в сумі 446 661, 30 грн.

Підставою для такого висновку було те, що за інформацією з автоматизованої системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів податкові декларації контрагентів позивача за травень –червень 2010 року визнані податковим органом недійними, в зв’язку з чим, на думку податкового органу, позивач неправомірно сформував податковий кредит в сумі 640 619, 44 грн. за травень –червень 2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення –рішення, а відтак і податкової вимоги, виходячи з наступного.

 Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»/надалі –Закон /.

Тому при формування платником податку  податкового кредиту з ПДВ  насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які  не суперечать спеціальному Закону.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону , датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Як вбачається із акту перевірки, заперечень, апеляційної скарги відповідача, податковим органом не заперечується товарність господарських операцій  між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 цього ж Закону,  податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону,  податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Враховуючи, що матеріали справи містять належним чином оформлені контрагентами позивача податкові накладні, щодо  яких у відповідача не було зауважень при перевірці, а також те, що податковим органом не заперечувалась товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення –рішення.

 Покликання апелянта на те, що податкові декларації контрагентів позивача за травень –червень 2010 року не були визнані податковим органом податковою звітністю (доказів чого суду не надано),  не позбавляє правового значення виданих цими контрагентами податкових накладних.

Так, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону ).

Таким чином,  покупець не може нести відповідальність за порушення, якщо такі і мали місце,  службовою чи іншою особою підприємства контрагента.

Враховуючи висновок суду про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення – рішення, податкова вимога, винесена внаслідок несплати позивачем суми податкового зобов’язання, визначеного цим рішенням підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що  судом першої інстанції правильно встановлені  обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд        

                                                                    У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.11р. у справі №2а-13572/10/2670- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.02.11р. у справі №2а-13572/10/2670- без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з момент проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.


                Головуюча суддя                                                                     Шелест С.Б.

                Судді :                                                                                           Пилипенко О.Є.

                                                                                                                        Романчук О.М.


Ухвала складена у повному обсязі 21.06.11р.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація