Судове рішення #16102185

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2011 року                                                                          Справа №  2/218-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий  – суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Мороз В.Ф., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Колесник Д.А.,

за участю:

представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1, довіреність від 05 січня 2011 року б/н; ОСОБА_2, довіреність від 05 січня 2011 року б/н;

від відповідача-1 –ОСОБА_3, довіреність 20 січня 2011 року б/н;  

від відповідача-2 –ОСОБА_4, довіреність від 05 липня 2010 року б/н;

третіх осіб –ОСОБА_5, паспорт серії НОМЕР_1  від 19 березня 2001 року; ОСОБА_6, паспорт серії НОМЕР_2 від 29 березня 2002 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Махом ПЛЮС”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2011 року у справі №2/218-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Реклама бізнес”, м.Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства “Видавництво “ЗОРЯ”, м.Дніпропетровськ

    Приватного підприємства “Махом ПЛЮС”

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6, м.Дніпропетровськ,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, м.Дніпропетровськ,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_7, м.Дніпропетровськ,

про захист прав на комерційне найменування та прав на знак для товарів і послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2011 року у справі №2/218-10 (суддя Боділовська М.М.) визнано незаконними дії ВАТ “Видавництво “ЗОРЯ” та ПП “Махом ПЛЮС” по використанню у видаваємій ними газеті “Первая Днепровская неделя” назви “Днепровская неделя”; зобов’язано ВАТ “ЗОРЯ” та ПП “Махом ПЛЮС” припинити використання назви “Днепровская неделя” для товарів і послуг, що відносяться до 16 та 35 класам МКТП, для яких правовий захист визначений Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг від 25 травня 2010 року №НОМЕР_3, і припинити випуск газети з однойменною назвою; зобов’язано ВАТ “ЗОРЯ” та ПП “Махом ПЛЮС” припинити розповсюдження рекламної продукції з використанням назви і логотипу “Днепровская неделя” та інших споріднених позначень для товарів і послуг, що відносяться до 16 і 35 класів МКТП, правовий захист яких визначений Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг від 25 травня 2010 року № НОМЕР_3; стягнуто  з ВАТ “ЗОРЯ” та ПП “Махом ПЛЮС” з кожного по 42,50 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6 201,60 грн. вартості експертного дослідження.

При винесенні рішення господарський суд виходив із неправомірного використання відповідачами позначення “Днепровская неделя” при випуску газети “Первая Днепровская неделя”, що може призвести до змішування з найменуванням “Днепровская неделя плюс” та порушує права за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг від 25 травня 2010 року № НОМЕР_3.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач-2 –ПП “Махом ПЛЮС”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і в задоволенні позовних вимог ТОВ “Реклама бізнес” відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про неповідомлення його належним чином про час та місце розгляду справи; вказує про відсутність у гр..ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як власників свідоцтва № 119869, права на укладення ліцензійної угоди до дати отримання свідоцтва, а також зазначає, що позивач за ліцензійним договором має лише право на використання знаку і не має права на захист цього позначення у судовому порядку. Крім цього, відповідач відзначає про ненадання доказів державної реєстрації ліцензійного договору. У доповненнях до апеляційної скарги відповідач також вказує про нікчемність ліцензійного договору від 18 лютого 2010 року з посиланням на відсутність у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прав на його укладення, оскільки право на використання об’єкту інтелектуальної власності на момент укладення договору не були чинними.

Позивач –ТОВ Реклама бізнес”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. У поданому відгуку зазначає, що сторони у ліцензійному договорі від 18 лютого 2010 року №1 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ “Реклама бізнес” обумовили право ліцензіата на захист торговельної марки від неправомірного використання її третіми особами та вимагати відновлення порушених права. З посиланням на положення ст.496 ЦК України вказує про чинність прав інтелектуальної власності на момент укладення договору.

Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою від 18 травня 2011 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом залучені до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як власники свідоцтва на знак для товарів і послуг від 25 травня 2010 року № НОМЕР_4, та у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –фізична особа ОСОБА_7, як співзасновник газети “Первая Днепровская неделя”.

Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечують, просять залишити її без задоволення, а рішення –без змін, повністю підтримують позовні вимоги ТОВ “Реклама бізнес”.

Третя особа ОСОБА_7 відзив на апеляційну скаргу не надала, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином /а.с.64 т.3/, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалася. Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності третьої особи ОСОБА_7

В порядку ст.77 ГПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача-1 та залученням до участі у справі третіх осіб, розгляд справи відкладався з 04 травня 2011 року до 18 травня 2011 року та до 08 червня 2011 року.

Вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2004 року ТОВ Рекламне видавниче агентство “Реклама Бізнес” отримало Свідоцтво серії ДП №1161 про реєстрацію друкованого засобу масової інформації –газети “Днепровская неделя плюс” (українською мовою –“Дніпровський тиждень плюс”.

У 2009 році здійснено перереєстрацію печатного органу, згідно укладеного між ТОВ РВА “Реклама-Бізнес” та ТОВ “Реклама Бізнес” договору від 10 червня 2009 року про передачу засновницьких прав на друкований засіб масової інформації, у зв’язку зі зміною засновника з передачею усіх прав на видавництво газети, 23 липня 2009 року позивачу ТОВ “Реклама бізнес” видано свідоцтво серії ДП № 1599-334 ПР про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації –газети “Днепровская неделя плюс”.

З моменту реєстрації (за свідоцтвом ДП № 1161 у 2004 році) газета “Днепровская неделя плюс” отримала свою комерційну назву, відповідне зображення, вид та систему розміщення інформації, кольорове оформлення, форму шрифту, які зробили її індивідуальною та відрізняючою від інших видавництв.

З 2005 року газета “Днепровская неделя плюс” увійшла в оборот на ринок рекламних видавництв та розповсюджується серед споживачів через підписку на газету, комерційну службу доставки, реалізацію через кіоски та спеціалізовані відділи у торгівельних місцях, з щотижневим друкуванням газети та розповсюдженням її в Дніпропетровській області.

На підставі поданої 18 лютого 2010 року третіми особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявки № м 2010 02268 Державним департаментом інтелектуальної власності 25 травня 2010 року видано Свідоцтво України № НОМЕР_3 на знак для товарів та послуг “Днепровская неделя” для товарів і послуг 16 та 35 класу МКТП.

18 лютого 2010 року між ОСОБА_6, ОСОБА_5 (ліцензіари) та ТОВ “Реклама Бізнес” (ліцензіат” укладений ліцензійний договір № 1, за яким ліцензіари надали ліцензіату виключну (виняткову) ліцензію на використання назви “Днепровская неделя”.

З урахуванням вищенаведених обставин судова колегія вважає обґрунтованим висновок господарського суду про правомірне використання позивачем ТОВ “Реклама Бізнес” позначення “Днепровская неделя”, права на яке відповідно до положень ст.ст.418, 420,424,432 ЦК України підлягають правовій охороні.

Відповідачами 20 січня 2010 року надруковано перший номер газети “Первая Днепровская неделя” у логотипі якої в червоно-синій гамі  використано словосполучення “Днепровская неделя” із зазначенням реєстраційного свідоцтва від 17 грудня 2009 року №1635-370 Р, а 27 січня 2010 року та 03 лютого 2010 року видано газету “Днепровская неделя первая” із зазначенням реєстраційного свідоцтва від 27 січня 2010 року ДП № 1640-376 ПР, видавцем газет вказано ВАТ “Видавництво “ЗОРЯ”.

Як вірно зазначено господарським судом, позивач має пріоритетне відносно відповідача-2 право використання і захисту права на позначення “Днепровская неделя” з урахуванням внесення ним до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності найменування газети “Днепровская неделя плюс” 23 липня 2009 року, тобто раніше, ніж інше схоже найменування (ч.2 ст.159 ГК України).

Як встановлено ст.4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести  до змішування  з діяльністю      цього суб’єкта господарювання.

Згідно висновку судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 14 січня 2011 року № 73/10 товари та послуги, для яких використовується позначення “Днепровская неделя первая” є спорідненим з товарами 16 класу та послугами 35 класу МКТП, для яких зареєстровано знак для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_3 “Днепровская неделя”; позначення “Днепровская неделя первая”, що використовується в однойменному виданні, є схожим зі знаком для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_3 настільки, що це може ввести споживача в оману щодо використання його для позначення товарів і послуг, наведених в свідоцтві № НОМЕР_3 ( в тому числі видання друкові (друковані), газети, друкарська продукція, журнали (часописи) (періодичні видання), наймання (орендування) місця на рекламу, послуги з розміщення рекламних матеріалів, публікування рекламних текстів.

Подальше використання відповідачами позначень “Первая днепровская неделя”, “Днепровская первая неделя” і “Днепровская неделя” може призвести до їх змішування з найменуванням “Днепровская неделя плюс” і словесним позначенням “Днепровская неделя” за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3 від 25 травня 2010 року.

Згідно ч.1 ст.424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як встановлено ч.3 ст.426 ЦК України, використання об’єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншими законом.

За вказаними обставинами судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про те, що використання відповідачами позначення “Днепровская неделя” є неправомірним, оскільки може призвести до змішування з найменуванням “Днепровская неделя плюс” та порушує права за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг від 25 травня 2010 року № НОМЕР_3, у зв’язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги ТОВ “Реклама бізнес” щодо спонукання відповідачів припинити неправомірне використання назви “Днепровская неделя”.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду, покладених в обґрунтування рішення, і судовою колегією відхиляються як необґрунтовані.

Відповідачі були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, факт отримання ними ухвали від 25 січня 2001 року про призначення справи до розгляду на 12.00 год. 10 лютого 2011 року підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.126, 127 т.2/, у зв’язку з чим господарським судом правомірно розглянуто справу у їх відсутність.

Твердження апеляційної скарги про неправомірність звернення позивача до суду із даним позовом з посиланням на нечинність ліцензійного договору через відсутність у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права на його укладання, ненадання доказів його державної реєстрації та обмеженість прав ліцензіата лише використанням знаку, судова колегія визнає неспроможними.

Позов ТОВ “Реклама Бізнес” заявлений з підстав порушення прав за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг від 25 травня 2010 року № НОМЕР_3 та порушення відповідачами прав позивача щодо позначення повного найменування газети “Днепровская неделя плюс”.

Що стосується ліцензійного договору від 18 лютого 2010 року № 1, то його положення на момент звернення позивача з позовом до суду та на даний час є дійсними. Положеннями ст.496 ЦК України встановлений порядок обчислення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку –протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки; момент же виникнення права власності на торговельну марку обумовлюється датою подання заявки (ч.3 ст.5, ч.1 ст.16 Закону України “Про захист прав на знаки для товарів і послуг”); з урахуванням подачі заявки 18 лютого 2010 року, права на знак на момент укладення договору були чинними. За правилами ч.1 ст.1114 ЦК України ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності та договори, визначені статтями 1109, 1112, та 1113 цього Кодексу, не підлягають обов’язковій державній реєстрації; частина 2 вказаної статті передбачає державну реєстрацію лише договорів щодо передачі прав, чинність яких за законом настає після їх державної реєстрації; разом з цим, положення ст.496 ЦК України та Закону про  захист прав на знаки для товарів і послуг державної реєстрації для набрання чинності майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку не передбачають.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно і об’єктивно розглянуті всі обставини справи в їх сукупності, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2011 року у справі №2/218-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства “Махом ПЛЮС” –без задоволення.


Головуючий                                                                                                О.В.Голяшкін

          

          Судді                                                                                                    В.Ф.Мороз

                                                                                                                             І.М.Науменко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація