ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-5346/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
при секретарі: Швандер В.О.
за участю представників сторін:
позивача - Багінський І.В.
відповідача (апелянта) - Гонтар В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Марка Вовчка на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі до Виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Марка Вовчка про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2010 року управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Марко Вовчок про стягнення заборгованості.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому та просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ВСК ім. Марко Вовчок зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Судом першої інстанції також встановлено, що згідно з довідкою управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі, громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 працювали на ВСК ім. Марко Вовчок та мають відповідний стаж роботи, що дає право на призначення даним пенсіонерам пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Вказані обставини стверджуються розрахунками фактичних витрат на доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня 2010р., за грудень 2010р., за 2009-2010р.р. (а.с. 10,11,12), довідками (а.с. 13,14,15).
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених згідно з ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та розрахунку ціни позову ВСК ім. Марко Вовчок має відшкодувати 56420,26 грн. фактичних витрат виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах виплачених пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Задовольняючи позовні вимоги. суд першої інстанції виходив з того, що за правилами встановленими підпунктом 6.8. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, підприємства та організації зобов’язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія вважає за можливе погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Положення абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” передбачають, що об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” і “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
Згідно п. 6.4 даної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
З наведеного вбачається, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, відповідно до вимог Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою.
Відповідно до п. 6.8 зазначеної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Оскільки апелянтом витрати на виплату та доставку пенсії в розмірі 56420,26 грн. за пенсіонерів Шевчук ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до УПФ України у Немирівському районі Вінницької області не відшкодовано, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову в повному обсязі.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу ім. Марка Вовчка, – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 06 червня 2011 року .
Головуючий /підпис/ Голота Л. О.
Судді /підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно: секретар