ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2011 року Справа № 20/1-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Мороз В.Ф., Науменко І.М.,
секретар судового засідання –Колесник Д.А.,
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1, довіреність від 26 листопада 2010 року №13-790/10д;
від відповідача –не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Мегабанк”, м.Харків
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2011 року у справі №20/1-11
за позовом Публічного акціонерного товариства “Мегабанк”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія “Конфіл”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 218737,99 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2011 року у справі №20/1-11 (суддя Пархоменко Н.В.) позов ПАТ “Мегабанк” задоволено частково; стягнуто з відповідача –ТОВ “Лізингова компанія Конфіл” на користь позивача борг за кредитом в розмірі 141966,24 грн., що еквівалентно станом на 09 серпня 2010 року за офіційним курсом НБУ 17992,73 дол. США, борг за відсотками в розмірі 12384,30 грн., що еквівалентно станом на 09 серпня 2010 року за офіційним курсом НБУ 1569,58 дол. США, штраф в розмірі 22 881,58 грн. –за нездійснення фінансових операцій, пов’язаних з підприємницькою діяльністю через поточні рахунки кредитодавця, штраф в розмірі 1238,43 грн. за несвоєчасне погашення процентів за користуванням кредитом, штраф в розмірі 40267,44 грн. за невиконання зобов’язань за договором застави, 2272,38 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню процесу; в решті позову відмовлено.
При винесенні рішення господарський суд виходив із порушення відповідачем зобов’язань за кредитним договором щодо сплати процентів, здійснення операцій через відкриті у кредитодавця рахунки, а також умов договору застави щодо страхування предмету застави, у зв’язку з чим визнані обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій.
Частково не погодившись із вказаним рішенням, позивач –ПАТ “Мегабанк”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову та винести нове про задоволення позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що місцевий господарський суд, встановивши факт неналежного виконання відпові дачем зобов’язань за кредитним договором від 24 квітня 2008 року №69/2008, не прийняв рішення про звернення стягнення на предмет застави, а відмовляючи в позові у цій частині, не навів відповідного обґрунтування в мотивувальній частині. Також позивач вказує про неприйняття судом рішення за вимогами про стягнення штрафу за договором застави рухомого майна від 24 квітня 2008 року №48/2008-3 в розмірі 40267,44 грн., хоча в мо тивувальній частині господарський суд прийшов висновку про їх обґрунтованість.
Відповідач –ТОВ “Лізингова компанія Конфіл”, відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином /а.с.27, 32, 33 т.2/, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, явку представників повторно не забезпечив. Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.
В порядку ст.77 ГПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи відкладався з 18 травня 2011 року до 08 червня 2011 року.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2008 року між ВАТ “Мегабанк”, правонаступником якого є позивач –ПАТ “Мегабанк”, та відповідачем –ТОВ “Конфіл” укладено кредитний договір №69/2008, згідно з умовами якого позивач – кредитодавець надає грошові кошти (кредит) відповідачу –позичальнику в розмірі 58000 дол. США з конвертуванням кредитних коштів з національну валюту на строк з 24 квітня 2008 року до 24 квітня 2013 року на придбання автомобіля INFINITI модель М35, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити 15% (п’ятнадцять процентів) річних, на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п.п.4.2.3, 5.2, 5.4 кредитного договору відповідач зобов’язаний щомісяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, сплачувати процентів за користування кредитом та комісійної винагороди в порядку та на умовах, передбачених договором. Сплата позичальником процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а також в день повернення кредиту, на раху нок кредитодавця № 20688840004.
Пунктом 4.2.8 кредитного договору передбачений обов’язок позичальника з моменту отримання кредиту і до повного його погашення здійснювати фінансові операції, пов’язані з підприємницькою діяльністю та господарською діяльністю через пото чні рахунки відкриті у кредитодавця, в сумі, що пропорційна існуючій кредитній заборгованості, з врахуванням кредитів в інших банках.
В п.п.7.1.2 кредитного договору сторонами встановлено сплату позичальником штрафу за невиконання будь-якого з прийнятих на себе обов’язків згідно з п.п.4.2.4 –4.2.10, 4.2.12 –4.2.15 - у розмірі 5 (п’ять) процентів від суми отриманого кредиту, а в п.п.7.1.4 кредитного договору –сплату штрафу за недотримання строків сплати нарахованих процентів та/або комісійної винагороди в порядку, передбаченому розділом 5 договору у розмірі 10 процентів від суми несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди.
У забезпечення виконання зобов’язань позичальника за вказаним кредитним договором 24 квітня 2008 року між позивачем (заставодержатель) та відповідачем (заставодавець) укладено:
- договір застави майнових прав №47/2008-з, за умовами якого предметом застави є майнові права заставодавця на отримання ним грошових коштів у сумі 455359,50 грн., що виникли на підставі договору фінансового лізингу від 28 березня 2008 року №02/ФЛ-2008, боржником по якому є Комунальне підприємство “Управління контролю за благоустроєм міста” Дніпропетровської міської ради. Договір №47/2008-з зареєстрований в Державному реєстрі обтя жень рухомого майна, що підтверджується витягом від 25 квітня 2008 року № 18351233. Відповідно до п.1.3 договору №47/2008-з за рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання, а також відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за основним зобов’язанням і зверненням стягнення на предмет застави, відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов’язання чи умов договору. Вартість предмету застави становить 455359,50 грн. (п.1.4 договору);
- договір застави рухомого майна № 48/2008-з, згідно з умовами якого предметом застави є легковий автомобіль марки INFINITI модель М35, тип транспортного засобу - легковий універсал - В, номер шасі (кузо ва, рами) VIN НОМЕР_2, чорного кольору, реєстрацій ний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить ТОВ “Лізингова компанія КонФІЛ” на праві власності на підставі свідоцтва про реєст рацію транспортного засобу АЕС НОМЕР_3, виданим 15 квітня 2008 року Дніпропетровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області. Договір №48/2008-з зареєстрований в Державному реєстрі обтя жень рухомого майна, що підтверджується витягом від 25 квітня 2008 року №18349020. Відповідно до п.1.3 договору №48/2008-з за рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі, що буде визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, комісійної винагороди, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за основним зобов’язанням і зверненням стягнення на предмет застави, інших витрат у разі їх виникнення. Згідно п.1.4 договору №4782008-з сторони домовились, що заставна вартість предмету застави становить 268449,58 грн.
На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 58000 доларів США, що еквівалентно 292000 грн., за меморіальним ордером № 111_5 від 25 квітня 2008 року.
Відповідач зобов’язань за кредитним договором належним чином не виконав, прострочив сплату процентів за користування кредитом у період з 01 лютого 2010 року по 31 липня 2010 року в сумі 1569,58 дол. США, а також порушив і вимоги п.4.2.8 договору щодо обов’язку здійснення фінансових операцій через відкриті у кредитодавця пото чні рахунки в сумі, що пропорційна існуючій кредитній заборгова ності, з врахуванням кредитів в інших банках.
Вимоги та повідомлення позивача в листах від 19 квітня 2010 року вих.№ 02.1/245 та від 04 червня 2010 року вих.№ 02.1/302 з приводу необхідності виконання зобов’язань за кредитним договором залишені відповідачем без відповіді.
Як встановлено ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п.4.3.1 кредитного договору закріплено право кредитодавця у випадку порушення позичальником умов договору вимагати його дострокового розірвання, повернення отриманого кредиту, сплати нарахованих процентів та комісійної винагороди із сплатою штрафу у розмірі визначеному у розділі 7 договору.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
З урахуванням порушення відповідачем зобов’язань за кредитним договором від 24 квітня 2008 року № 69/2008 господарським судом обґрунтовано задоволені позовні вимоги банку щодо стягнення з відповідача залишку неповернутих кредитних коштів в розмірі 17992,73 дол. США, що еквівалентно станом на 09 серпня 2010 року за офіційним курсом НБУ 141966,24 грн., та залишку нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитними коштами у період з 01 лютого 2010 року по 31 липня 2010 року в розмірі 1569,58 дол. США, що еквівалентно станом на 09 серпня 2010 року за офіційним курсом НБУ - 12384,30 грн.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Враховуючи порушення відповідачем зобов’язань за кредитним договором щодо здійснення фінансових операцій через рахунки, відкриті у кредитодавця (п.4.2.8 договору), а також прострочення сплати процентів, господарським обґрунтовано стягнуто з відповідача штраф:
- в розмірі 22881,58 грн. на підставі п.7.1.2 кредитного до говору –за порушення умов п.4.2.8 договору (58000 дол.США х 5% х 7,8902);
- в розмірі 1238,43 грн. на підставі п.7.1.4 кредитного договору (1569,58 дол.США х 10% х 7,8902).
Відповідно ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу застави, відповідно до ст.572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст.574 ЦК України).
Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. . За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності з ч.2 ст.1 Закону України “Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено ст.20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов’язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Відповідно до п.3.1 договору застави майнових прав № 47/2008-з та п.4.1 договору застави рухомого майна №48/2008-з у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем основного зобов’язання, а також з інших підстав, передбачених законодавством України, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави ні підставі рішення суду або в позасудовому порядку згідно із законодавством України.
З урахуванням невиконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором позивач набув право задоволення своїх вимог шляхом звернення на предмет застави. Факт невиконання позичальником ТОВ “Лізингова компанія Конфіл” зобов’язань за кредитним договором від 24 квітня 2008 року № 69/2008 та наявність і розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення відповідачем не надано. Вказане є підставою для задоволення позовних вимог банку та звернення стягнення заборгованості на предмет застави відповідно до договору застави від 24 квітня 2008 року №47/2008-з та договору застави від 24 квітня 2008 року №48/2008-з .
Також судова колегія вважає правомірними вимоги позивача щодо вжиття заходів по забезпеченню збереження предмета забезпечувального обтяження та передачі його позивачу в управління на період до його реалізації на підставі ст.25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Предмет застави за договором від 24 квітня 2008 року №47/2008-з - транспортний засіб, який є джерелом підвищеної небезпеки, використовується відповідачем за призначенням, у зв’язку з чим існує загроза його пошкодження або знищення, що може призвести до неможливості задоволення вимог за рахунок предмета застави, докази його страхування відсутні.
Відповідно до ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Позивачем зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави за договором від 24 квітня 2008 року №47/2008-з, що підтверджується витягом від 03 червня 2010 року № 27355416, та на предмет застави за договором від 24 квітня 2008 року №48/2008-з –витяг від 03 червня 2010 року №27350324.
Статтею 25 вищевказаного Закону передбачено вирішення при постановленні рішення про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження у разі необхідності питання щодо вжиття заходів із забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмети застави судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення відповідного обґрунтування відхилення цих позовних вимог не наведено, що свідчить про неповне з’ясування обставин справи, у зв’язку з чим рішення у вказаній частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог.
Судова колегія також погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача штрафу за невиконання зобов’язань за договором застави рухомого майна від 24 квітня 2008 року №48/2008-з у розмірі 40267,44 грн. на підставі п.7.2 договору у розмірі 15% від вартості предмету застави, у зв’язку з невиконанням передбаченого п.3.1.3 договору обов’язку зі страхування предмету застави виходячи із розрахунку –268449,58 грн. х 15%.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови судом першої інстанції у задоволенні вказаних вимог судовою колегією відхиляються як безпідставні, оскільки вимоги у вказаній частині господарським судом вирішені і задоволені у повному обсязі.
Рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Мегабанк” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2011 року у справі №20/1-11 скасувати в частині відмови в задоволенні позову.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
“Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія КонФІЛ” на користь Публічного акціонерного товариства “Мегабанк” борг за кредитом в розмірі 141 966,24 грн., що еквівалентно станом на 09 серпня 2010 року за офіційним курсом НБУ 17992,73 дол. США, борг за відсотками в розмірі 12384,30 грн., що еквівалентно станом на 09 серпня 2010 року за офіційним курсом НБУ 1569,58 дол. США, штраф в розмірі 22881,58 грн. за нездійснення фінансових операцій, пов’язаних з підприємницькою діяльністю через поточні рахунки кредитодавця, штраф в розмірі 1238,43 грн. за несвоєчасне погашення процентів за користуванням кредитом, штраф в розмірі 40267, 44 грн. за невиконання зобов’язань за договором застави.
Звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства “Мегабанк” на предмети застави: за договором від 24 квітня 2008 року №48/2008-3 застави рухомого майна, укладе ним між Відкритим акціонерним товариством “Мегабанк” та Товариством з обмеженою ві дповідальністю “Лізингова компанія Конфіл”, а саме: легковий автомобіль марки INFINITI модель М35, тип транспортного засобу - легковий універсал - В, номер шасі (кузо ва, рами) VIN - НОМЕР_4 НОМЕР_4, чорного кольору, реєстрацій ний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить Товариству з обмеженою відпові дальністю “Лізингова компанія Конфіл” на праві власності на підставі свідоцтва про реєст рацію транспортного засобу АЄС НОМЕР_3, виданим 15 квітня 2008 року Дніпропетровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області, та за договором від 24 квітня 2008 року №47/2008-3 застави майнових прав, у кладеним між Відкритим акціонерним товариством “Мегабанк” та Товариством з обмеженою відпові дальністю “Лізингова компанія Конфіл”, а саме: майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія Конфіл” на отримання ним грошових коштів у сумі 455359,50 грн., що виникли на підставі договору фінансового лізингу від 28 березня 2008 року №02/ФЛ-2008, боржником по якому є Комунальне підприємство “Управління контролю за благоустроєм міста” Дніпропетровської міської ради.
Предмет застави за договором від 24 квітня 2008 року №48/2008-3 застави рухомого майна, укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Мегабанк” та Товарис твом з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія Конфіл”, а саме: легковий авто мобіль марки INF1NITI модель М35, тип транспортного засобу - легковий універсал - В, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_4 НОМЕР_4, чорного ко льору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія Конфіл” на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС НОМЕР_3, виданим 15 квітня 2008 року Дніпро петровським ВРЕР-1 ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області, передати в управління Публічного акціонерного товариства “Мегабанк” на період до його реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лізингова компанія Конфіл” на користь Публічного акціонерного товариства “Мегабанк” 2272,38 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді В.Ф.Мороз
І.М.Науменко